Інтерв’ю з професором Стефано Марґаріторою, який 13 жовтня провів операцію Леву XIV: «Я пережив глибокі емоції, які не можу описати, але це була рутинна операція». Для повного одужання потрібно ще десять днів. Святіший Отець «був ідеальним пацієнтом».
«Я б сказав, що немає жодних клінічних підстав, через які цю подорож не можна було б здійснити». Професор Стефано Марґарітора, хірург, який у вівторок, 13 жовтня 2026 р., прооперував Лева XIV на легені, в інтерв’ю ватиканським медіа заявив, що з медичної точки зору Папа може витримати насичену подорож в Латинську Америку, заплановану на 6-17 листопада. Марґарітора є професором грудної хірургії в Католицькому університеті Пресвятого Серця та директором комплексного оперативного відділення грудної хірургії університетської лікарні Аґостіно Джемеллі.
Професоре, насамперед, як почувається Лев XIV?
На момент виписки з лікарні Папа Лев був у цілком задовільному клінічному стані. Результати його аналізів крові були абсолютно в нормі, а робота серця – без порушень. Відновлення об’єму легені після операції відбувається у передбачувані терміни. Тож загалом його стан хороший.
Чи можете Ви розповісти, як було виявлено аденокарциному легені?
Виявлення злоякісної пухлини легені у Папи було абсолютно випадковим, як це, на жаль, часто трапляється: під час проведення рутинних обстежень черевної порожнини було виявлено цю невелику плямку в грудній клітці, у нижній частині легені. Це цілком нормально, адже під час рентгенологічних обстежень черевної порожнини, оскільки діафрагма діє як своєрідний «парашут», зазвичай видно основи легенів. Але, звісно, якби ця невелика плямка була трохи вище, її б не помітили.
Чого нас вчить досвід, який Святіший Отець пережив протягом останніх тижнів? Наскільки важлива профілактика?
Профілактика надзвичайно важлива, адже Святіший Отець належить до категорії людей, які виявили у себе рак легенів абсолютно випадково, не завдяки профілактиці, а під час обстежень з інших причин. Наприклад, падіння з дерева, через яке вас доставляють до відділення невідкладної допомоги для рентгену, може виявити пляму в легені, або обстеження, проведені з інших причин. Тому було б важливо, щоб населення, особливо групи ризику, періодично проходило профілактичні обстеження не лише щодо інших видів раку, для яких існують масові скринінгові програми, таких як рак молочної залози чи товстої кишки, але й щодо раку легенів, оскільки, на жаль, цей вид раку, особливо на початкових стадіях, не супроводжується симптомами, як ми бачили на прикладі Святішого Отця, який не мав жодних респіраторних симптомів і почувався чудово.
Як би Ви охарактеризували операцію? Чи була вона складною?
Було б нечесно з мого боку стверджувати, що вона була настільки складною, щоб вважати це героїчним вчинком. Насправді операція Святішого Отця була рутинною в тому сенсі, що в подібних випадках, коли йдеться про пухлину легені певного розміру, необхідно видалити всю долю, в якій вона розташована. У випадку Святішого Отця – нижню частину правої легені. Тож з цієї точки зору це була рутинна операція.
Пане професоре, чи задоволені Ви результатом операції?
Так, дуже. Можу сказати, що операція пройшла без жодних ускладнень, і саме цього ми завжди сподіваємося перед кожною операцією. Але, на жаль, не завжди так буває…
Чи задоволені ви післяопераційним відновленням?
Так, цим ми справді задоволені, адже Його Святість у процесі післяопераційного відновлення доклав усіх зусиль, як і найбільш мотивовані люди після такого роду операцій. Тому наша допомога йому була справді мінімальною, адже його бажання якнайшвидше одужати є дуже ефективним з усіх точок зору: це було справді гідне похвали.
Чи можете Ви передбачити, скільки триватиме період відновлення? Чи встигнемо до подорожі в Латинську Америку?
Якщо розглядати його як звичайну людину, то після таких операцій, на мою думку, для повного фізичного відновлення потрібно кілька тижнів. Отже, оскільки вже минув майже тиждень, загалом я вважаю, що Папа зможе повністю одужати ще за десяток днів. Що стосується тривалої подорожі з перельотами, яка має відбутися приблизно через три тижні, то я б сказав, що немає жодних клінічних причин, через які цю подорож не можна було б здійснити.
Що для Вас, як для людини, лікаря та віруючого, означало очолювати команду, яка оперувала Папу?
Оперувати Папу було таким глибоким переживанням, що я навіть не можу його описати. Звісно, перед тобою людина, адже Папа, зрештою, є людиною, але ти чудово розумієш, що це не звичайна людина. Папа Лев має таку харизму, що вважати його звичайною людиною у жодному разі не було б можливо. Ти готуєшся оперувати Папу, який уперше – принаймні в новітній історії – переносить операцію з приводу злоякісної пухлини. Адже досі, наскільки нам відомо, такого ще ніколи не було. Ти усвідомлюєш, що на тебе спрямовані погляди всього світу, адже він не (лише) глава держави: він – глава віруючих, поширених по всьому світу, і до нього прикута величезна увага засобів інформації. Тож зрозуміло, що рутинну операцію з людської точки зору не можна вважати рутинною. І тому я переживав низку суперечностей між тим, що казав собі: «Ти маєш провести звичайну операцію, яку ти робив ще 1000 разів у житті», і «ти маєш вперше провести таку операцію Папі».
Чи можу я запитати, що Ви сказали Папі за мить до того, як почала діяти анестезія?
Коли Папа прибув до операційної, – а він справді дуже проста й усміхнена людина, – ми вишикувалися півколом: я, мої колеги, анестезіологи, персонал операційної. Коли він прибув, озирнувся, побачив нас, і я сказав йому: «Святіший Отче, це наша “dream team”». І він усміхнувся… Ми розпочали процедуру анестезії.
Професоре, чи можу я запитати, яким пацієнтом був Папа Лев XIV у лікарні Джемеллі цими днями?
Папа Лев був ідеальним пацієнтом. Я кажу це не з метою підлещування, але він справді був пацієнтом, який не створив жодних проблем команді, що ним опікувалася, і не створив би їх, якби його звали Маріо Б’янкі. Завжди спокійний, завжди усміхнений, майже не скаржився на біль, який, зрештою, незважаючи на всі заходи, неминуче відчуває людина. Він дотримувався всіх наших рекомендацій щодо дієти та фізіотерапії. Він знову став на ноги, завжди робив навіть трохи більше, ніж від нього вимагали. На другий день після операції ми обернулися, а він сам розставляв стільці в каплиці. Ми сказали йому: «Святіший Отче, ми це зробимо» . А він: «Неважливо, я можу це зробити, я це зроблю». Тож що я можу сказати? Він був справді абсолютно ідеальним пацієнтом.
Я також хотів би подякувати всьому персоналу, всій команді лікарні Джемеллі, яка доклала зусиль до лікування Святішого Отця. Ніколи не забуваймо: у лікарнях за роботою хірурга та анестезіолога стоїть операційна медсестра, персонал операційної, у тому числі немедичний, лабораторні техніки, рентгенологи, які щодня приходили робити знімки Святішому Отцю. Є фізіотерапевти, є ціла низка представників медичних професій, про яких, можливо, зазвичай не згадують, але про яких я з радістю згадую, а також, звісно, висловлюю щиру подяку керівництву Джемеллі та ректорці Католицького університету, які довірилися мені та дали змогу пережити цей справді надзвичайний досвід.
Andrea Tornielli
Хірург, який оперував Папу: немає клінічних причин, щоб відмовитися від подорожі – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-10/intervyu-z-khirurgom-yakyj-operuvav-papy.html
Українська передача 19.10.2026 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/10/ukrainian-programme-19-10-2026.html
НЕМАЄ КЛІНІЧНИХ ПРИЧИН, ЩОБ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ПОДОРОЖІ – ІНТЕРВ’Ю З ПРОФЕСОРОМ СТЕФАНО МАРҐАРІТОРОЮ – ХІРУРГ, ЯКИЙ ОПЕРУВАВ СВЯТІШОГО ОТЦЯ ЛЕВА XIV – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=4NbIruWi-GI
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02FRCkYxcuRCXuNQvNBWW1aXYect1EvVRECdsjMqH6hxpGFCj4koN5mGa3faYDpjHMl&id=61585522936379
о. Петро Фостик
