На завершення другого дня V Апостольської подорожі Лев XIV здійснив паломництво до печери Масаб’єль у Люрді – місця об’явлення Пресвятої Богородиці святій Бернадетті Субіру. Під час відвідин санктуарію Святіший Отець здійснив молитовні жести паломників та звернувся до Пречистої Діви Марії з особливою молитвою.
Другий день Апостольської подорожі Папи Лева XIV у Франції, 26 вересня 2026 р., завершився паломництвом до печери Масабʼєль у Люрді, місця обʼявлення Пресвятої Богородиці святій Бернадеті Субіру, що відбулося 11 лютого 1858 року.
Назва Масаб’єль походить з місцевого діалекту і відповідає французькому «Massavielle», тобто «стара скеля». Це карстова порожнина висотою трохи менше чотирьох метрів, шириною та глибиною приблизно дев’ять метрів. З 1858 року печера стала місцем паломництва: у ніші всередині неї, де сьогодні стоїть статуя Непорочно Зачатої, Діва Марія з’явилася 14-річній пастушці Бернадетті. Після першого явлення «Пані в білому» (11 лютого) відбулося ще 17 явлень, аж до 16 липня 1858 року. 25 березня 1858 року, у день шістнадцятого явлення, Бернадетта попросила Пані назвати своє ім’я, на що та відповіла: «Que soy era Immaculada Councepciou», «Я – Непорочне Зачаття». Відповідний догмат про те, що Діва Марія була зачата без гріха завдяки заслугам Христа, був проголошений у Католицькій Церкві чотири роки перед цим. Під час перших явлень Пані доручила дівчинці вмитися в джерелі. Та почала копати землю, і тут відкрився струмок, при якому почалися чудесні оздоровлення. Сьогодні Церквою визнані як чуда 72 таких випадки. Санктуарій в Люрді є четвертим за відвідуваністю католицьким санктуарієм у світі.
Молитва Папи з нагоди паломництва до Люрда
Прилетівши з Парижа до місцевого аеропорту, Папа прибув до Люрду автомобілем. Біля мосту, що веде до санктуарію, його зустрів мер. З нагоди візиту міст було названо на честь Лева XIV, тож разом з міським головою він відкрив спеціальну табличку та скульптуру «Братерство між народами». Міст був нещодавно відновлений, і з нагоди візиту його вирішили назвати на честь Папи. Подальший шлях до Масабʼєль Святіший Отець проїхав панорамним автомобілем.
Прибувши до печери, Лев XIV здійснив жести, які роблять паломники на цьому місці, насамперед, мовчки помолився перед статуєю Пречистої Діви Марії. Коли він став навколішки, натовп, який його вітав, замовк і місце огорнула тиша. Помолившись, Папа наблизився і доторкнувся до скали, що є нагадуванням про те, що Христос – наша скеля, з якої струменить джерело живої води. Ректор санктуарію подав йому склянку води з джерела, що є також спомином про очищення в Хрещенні. Випивши води, Святіший Отець запалив свічку. Далі він проказав молитву, приготовану для цієї нагоди:
О, Пресвята Діво Люрдська, Непорочне Зачаття, у цьому благословенному місці, де Ти з великою лагідністю та ніжністю промовила до святої Бернадетти, скромної дочки французького народу, щоб передати світові світле послання молитви, навернення та надії, ми з довірою звертаємося до Тебе: Ти – Мати, яку нам дарував Ісус, і Ти уважна до всіх наших потреб.
Молимося до Тебе, наша Мати, за Францію, Покровителькою якої Ти є і яку протягом багатьох століть Ти огортала Своїм захистом. Випроси для її народу дар братерської злагоди. Нехай вона зможе будувати гармонійне суспільство, яке відкидає будь-яке насильство та будь-яку ненависть, яке дає кожному можливість працювати, створити сім’ю та повноцінно прожити своє життя у спокої та умиротворенні. Щоби найбідніші та найбільше знедолені завжди отримували підтримку. Випроси для Франції мудрих і великодушних правителів, готових до самопожертви, здатних долати виклики та охочих служити загальному благу. Нехай вони зберігають її в мирі серед інших народів. Нехай вони дають їй можливість донести свій голос на захист основних прав людини та миру в світі, назавжди відкидаючи логіку війни.
Пресвята Діво Маріє, ми представляємо Тобі Божий люд, що крокує цією країною, яку Ти так глибоко позначила своєю близькістю. Онови віру та запал християнських родин, так дорогих Твоєму серцю, щоб вони кожен день жили присутністю Ісуса, Його благодаттю та Його підтримкою у труднощах, через які вони проходять. Щоб вони були великодушно відкриті на життя і щоб Бог пробуджував у них покликання, зокрема до священства та чернецтва. Уділи своїй Церкві у Франції здатність вказувати, насамперед наймолодшим, світлий шлях Євангелія для побудови справедливого та братерського суспільства, якого вони прагнуть.
Врешті, о Мати, повна любові, ввіряємо Тобі наші найнагальніші особисті наміри, зокрема наміри хворих і стражденних, а також усіх тих, хто їх супроводжує, що прийшли разом, щоб черпати силу й зцілення. Ми ввіряємо Тобі наших близьких і наших покійних. Просимо Тебе, усунь усі перешкоди, які ще відокремлюють нас від Твого улюбленого Сина, і зроби так, щоб Він панував у всіх серцях. Амінь.
Дарунок для святині
На завершення цього вечірнього паломництва Папа на згадку про цей візит зробив традиційний дарунок Римських Архиєреїв для Марійських святинь – золоту троянду. Проказавши разом з присутніми молитву «Отче наш» та уділивши їм своє благословення, Папа від’їхав до резиденції місцевого єпископа, яка стала місцем його проживання на цьому етапі V Апостольської подорожі.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Папа на місці об’явлення в Люрді: Маріє, усунь барʼєри, що віддаляють нас від Ісуса – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-09/molytva-papy-v-lurdi.html
ЛЮДСЬКУ ПОРОЖНЕЧУ МОЖЕ ЗАПОВНИТИ ЛИШЕ БОГ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV.
Очоливши Святу Месу на площі Згоди в Парижі, Папа Лев XIV наголосив, що людське серце за своєю природою є спраглим, а заповнити цю внутрішню порожнечу може лише Бог. «Тут, на землі, ніщо не здатне нас повністю наситити», – зауважив він, закликавши вірян не тримати віру лише для себе, а стати «криницями, джерелами та ріками» живої води для інших.
Після обіду в Апостольській нунціатурі в суботу, 26 вересня 2026 р., Папа Лев XIV вирушив на площу Шарля де Голля, звідки на папамобілі, проїжджаючи повз тисячі вірних, які його вітали, прибув на площу Згоди. Там він очолив вотивну Святу Месу на честь Пресвятої Діви Марії, Джерела спасіння. Ця Євхаристійна молитва, яка об’єднала 700 тисяч вірних на площі Згоди та прилеглих вулицях, стала завершальним акордом перебування Святішого Отця у столиці в межах його Апостольської подорожі до Франції.
На початку проповіді Святіший Отець нагадав, що людське прагнення Бога мешкає в найглибших закапелках людського серця. Це прагнення є співзвучним із словами Псалма 42, коли псалмоспівець оповідає, що його душа спрагла живого Бога. «Це крик смиренного й пристрасного серця, найглибша, екзистенційна спрага, яка постійно зростає. І саме Ісус Христос, через своє Втілення, виходить на зустріч кожній людині посеред її власної історії та об’являється їй як справжнє джерело живої води, здатне втамувати її спрагу», – підкреслив Папа і додав, що мова про спрагу «сенсу, істини і повноти». Кожен має доступ до цього джерела, яке відроджує та робить нас Божими дітьми, новим створінням.
Найбільше прагнення людського серця
«Браття і сестри, слід визнати, що тут, на землі, ніщо не здатне нас повністю наситити. Коли нам здається, що наша робота нарешті завершена і наші зусилля були винагороджені, часто знову дається взнаки ця внутрішня порожнеча, ще глибша, ніж раніше», – вів далі Папа. За словами Наступника святого Петра, ми можемо намагатися заповнити цю порожнечу новими задоволеннями і розвагами, володінням новими речами.
Лев XIV зауважив, що літургія слова цього дня заохочує зазирнути у глибину власного серця й запитати себе, чого людина прагне найбільше і що насправді шукає в житті. За його словами, кожен сумує за щастям, любов’ю та самореалізацією, однак постає питання, з якого джерела людина черпає, щоб угамувати цю спрагу – чи не задовольняється вона натомість матеріальними благами, тимчасовими задоволеннями та незліченними дрібними ідолами, які обіцяють золоті гори, але залишають серце порожнім.
Папа наголосив, що людина за своєю суттю є істотою, яка прагне, і цю внутрішню порожнечу може заповнити лише Бог. Ісус Христос, Добрий Пастир, веде кожного до джерела щастя і миру, знаючи кожну людину на ім’я і проникаючи в глибину її серця, попри всі таємниці, наміри чи слабкості. За словами Лева XIV, Христос віддав за людей своє життя і продовжує давати його в таїнствах, бере на плечі втомлених і поранених та з ніжністю повертає тих, хто заблукав. «Ісус об’являє нам безумовну любов Бога до нас. У Його очах жоден із нас не є просто номером чи записом у реєстрі, а є особистістю – унікальною і незамінною», – наголосив він.
Стати криницею для інших
Звертаючись до зібраних на площі, Святіший Отець заохотив «не тримати віру в Ісуса Христа лише для себе», а дозволити їй виливатися з серця, втамовуючи спрагу ближніх. «Дійсно, лише погодившись жити в правді під поглядом Ісуса, ми можемо бути справжніми та чесно поглянути на власне життя. Воно хоч і крихке, вразливе і приречене на смерть, водночас є чудовим, дивовижним, здатним оновлюватися завдяки нашим стосункам та відкриватися для справжньої любові», – зауважив він. У цьому ключі Папа зацитував слова Орігена про те, що черпаючи з Серця Христа ми самі стаємо «криницями, джерелами та ріками» для інших. «Дійсно, віруючий, який п’є з цього джерела, сам стає джерелом життя завдяки своєму живому зв’язку з Христом і передає це саме життя іншим», – підкреслив Святіший Отець.
Будувати цивілізацію любові
Продовжуючи свою проповідь, Наступник святого Петра, пригадав численних французьких святих, які протягом століть черпали з джерела «живої води». «Навіть сьогодні у вашому суспільстві, у парафіях та в різних сферах діяльності є дуже багато людей, які й надалі віддають себе справі захисту життя, сім’ї, істини, миру, братерства і справедливості», – зауважив він. Звертаючись до сімей, молоді, катехуменів і неофітів, Папа закликав їх бути «живими свідками, готовими поширювати навколо себе цивілізацію любові».
На завершення проповіді Папа закликав звернутися до Божої Матері, Джерела Спасіння, Яка веде людське життя до свого Сина, Подателя всякої благодаті, і Яка своїм вільним та сповненим довіри «так» стала смиренною, вибраною Богом посудиною, в якій любов Отця прийняла тіло, щоб принести себе в дар світові.
«Призиваймо Її з довірою, щоб завдяки Її заступництву посеред Божого люду забили джерела живої води та причинилися до того, щоб по всій Франції розквітли зерна віри, надії та любові», – підсумував він.
Після завершення Меси Папа Лев XIV вирушить до аеропорту Орлі, звідки відлетить до Люрда. Увечері він відвідає Печеру Об’явлень Массаб’єль, де 1858 року Пресвята Діва Марія являлася Бернадетті Субіру, і помолиться там.
с. Аліна Анастасія Петраускайте, SCM – Ватикан
Папа: людську порожнечу може заповнити лише Бог – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-09/papa-ludsku-porozhnechu-mozhe-zapownyty-lyshe-bog.html
НОВІ ХРИСТИЯНИ – ОБІТНИЦЯ ПЛІДНОСТІ ДЛЯ ЦЕРКВИ У ФРАНЦІЇ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV.
Під час зустрічі з катехуменами, новохрещеними та учасниками синодальної асамблеї у Парижі Папа закликав Церкву супроводжувати тих, хто відкриває для себе віру, з близькістю, співчуттям і лагідністю. Він наголосив на важливості християнського втаємничення, літургійного життя та спільного шляху, що допомагає новим християнам поглиблювати віру й ставати свідками Євангелія.
У суботу, 26 вересня 2026 р., вранці Папа Лев XIV відвідав Католицький Інститут Парижа, де зустрівся з членами регіональної синодальної асамблеї, з катехуменами та новоохрещеними (неофітами). Зустріч зі Святішим Отцем розпочалася з привітального слова Паризького архиєпископа-митрополита Лорана Ульріха, після чого Папі вручили «Instrumentum Laboris» (Робочий документ) регіональної синодальної асамблеї. Далі прозвучали свідчення неокатехумена, новоохрещеної та супровідниці катехуменів, після чого до присутніх Лев XIV звернувся з промовою.
Супроводжувати тих, хто відкриває віру
«Так само, як і ви, я разом з вами вражений кількістю людей, які знову стають на шлях віри, та кількістю дорослих, які просять про таїнства християнського втаємничення, – підкреслив він. – Може здатися парадоксальним, що це явище, завдяки якому так багато людей знову відкривають для себе Євангеліє та приймають віру, відбувається в контексті такого суспільства, як французьке, яке характеризується значно секуляризованою культурою. Ваш досвід і ваше свідчення, дорогі катехумени та новохрещені, є відчутним знаком дії Божої благодаті, яка виходить за межі статистичних і соціологічних аналізів».
До цього феномену, як зауважив Папа, потрібно підходити з відповідальністю, поводячись із ближніми у Божому стилі, «який полягає у близькості, співчутті та ніжності». «З душпастирською ніжністю та братньою любов’ю ми покликані розпізнавати, приймати й берегти те маленьке полум’я, яке Святий Дух запалив серед темряви ночі, те маленьке зерно, яке прагне прорости навіть серед терня, – сказав Папа. – Здивування перед тим, що відбувається з багатьма нашими братами і сестрами, не повинно замикати нас у блаженній наївності. Навпаки, воно має спонукати нас докладати зусиль, шукати, ставити собі запитання та вживати конкретних душпастирських заходів».
Наступник святого Петра пригадав словосполучення, яке кілька років тому вжив французький єпископат, який говорив про Церкву, що перебуває у «стані втаємничення», тобто ту, яка дбає про шлях катехуменів, новохрещених та тих, хто повернувся до віри, пропонуючи їм протягом певного часу постійний супровід. Папа зауважив, що християнське втаємничення було предметом особливої пастирської турботи ще від перших років після Другої світової війни, коли надходило чимало прохань дорослих про хрещення. «Хоча сьогодні контекст інший, ви можете спиратися на цю глибоко вкорінену душпастирську традицію супроводу катехуменів», – підкреслив він, додаючи, що ця практика, отримала нове дихання починаючи з 1996 року, коли побачили світ «Лист до католиків Франції» та нове французьке видання «Обряду християнського втаємничення дорослих».
Нові християни як можливість для оновлення Церкви
Святіший Отець пояснив, що перебувати «у стані втаємничення» означає приймати нових шукачів Бога, вбачаючи в цьому можливість і місію: можливість полягає в тому, що завдяки їм спільнота віруючих також оновлює свій шлях віри, а місія означає, що потрібно піклуватися про них, навіть після того, як вони прийняли Таїнства: супроводжувати та інтегрувати їх у свої спільноти та молитовні зібрання, пропонуючи їм родинну атмосферу та цілісну формацію, здатну охопити різні аспекти християнського життя. «Адже новохрещені, – підкреслив він, – мають потребу поглиблювати основи християнської віри, отримати належну біблійну та богословську підготовку, а також дедалі більше відкривати для себе багатство віровчення та різні виміри християнської моральної поведінки, пов’язаної зі сповіданням віри».
Літургія як супровід і частина шляху
Папа зауважив, що людям, які стають на шлях віри, слід також допомагати входити в літургійне життя Церкви. Літургія, за його словами, є не просто продовженням катехизи чи практичним застосуванням того, чого людина навчилася. Вона виявляє і актуалізує Пасхальне Таїнство Христа, розкриває сенс Доброї Новини та допомагає пізнати життя Бога. Тому літургійне життя має бути невід’ємною частиною шляху навернення та приготування до Таїнств.
Для здійснення цієї місії, як підкреслив Святіший Отець, надзвичайно важливу роль відіграють наставники. Важливо приділяти особливу увагу підготовці хрещених батьків і матерів. Водночас необхідно, щоб душпастирські співробітники були сформовані – не лише в біблійному, богословському, літургійному та духовному аспектах, а й з точки зору людських якостей – щоб вміли розпізнавати та супроводжувати тих, чий життєвий шлях є складнішим і менш лінійним. «Це шлях, на якому необхідно поважати темп іншого, рухаючись поступово, уважно та у братерському супроводі, – пояснив Папа. – Йдеться про те, щоб прийняти стиль “спільного шляху”. На стежках християнської віри ми збагачуємо одне одного, зростаємо разом: священники та миряни, хрещені батьки та катехумени, аніматори та новоохрещені».
Обітниця плодючості для Церкви у Франції
Звертаючись до катехуменів та новохрещених, Наступник святого Петра зазначив, що бачить в них не лише плід Духа, який привів їх на цей шлях, а й «обітницю плідності для Церкви у Франції». Папа закликав їх, у свою чергу, бути місіонерами Євангелія у французькому суспільстві і побажав їм, щоб «великі свідки цієї улюбленої землі», зокрема свята Тереза від Дитятка Ісуса та святий Мартин Турський, підтримували їх на цьому шляху. «Разом із багатьма іншими святими, що походять із цієї землі Франції, вони нагадують нам, що місія будується сьогодні, насамперед зберігаючи присутність Господа у повсякденному житті», – наголосив він.
Світлана Духович – Ватикан
Лев XIV: нові християни – обітниця плідності для Церкви у Франції – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-09/zustrich-papy-z-katekhumenamy-frantsiji.html
ПАПА В ПАРИЗЬКОМУ ЦЕНТРІ «MAISON BAKHITA»: ІНТЕГРАЦІЯ ОЗНАЧАЄ ОБМІН ДАРАМИ.
Відвідуючи осередок, в якому в Парижі отримують допомогу та підтримку мігранти, Лев XIV наголосив на важливості взаємного обміну дарами, закликав шанувати невід’ємну гідність кожної людини та подякував усім, хто створює простір прийняття й підтримує тих, хто цього найбільше потребує.
Незважаючи на насичену програму першого дня перебування у Франції, який завершився пізно вночі молитовним чуванням з молоддю, наступного дня, 26 вересня 2026 р., вранці Папа Лев XIV прийняв у Апостольській нунціатурі в Парижі благодійників, які допомогли в організації цього етапу його Апостольської подорожі. Після зустрічі він вирушив до осередку супроводу та соціальної інтеграції «Maison Bakhita».
Згаданий осередок, названий на честь святої Жозефіни Бакіти, в 2018 році започаткувала Паризька архидієцезія у відповідь на заклик Папи Франциска від 21 лютого 2017 року «приймати, захищати, підтримувати та інтегрувати» кожного мігранта як «обов’язок справедливості, цивілізованості та солідарності». Офіційно відкритий 25 вересня 2021 року, центр займає площу 1 400 квадратних метрів і сприяє прийому, навчанню та інтеграції мігрантів, одночасно надаючи підтримку волонтерам та парафіям, які працюють у цій сфері.
Святішого Отця зустріли Паризький архиєпископ-митрополит Лоран Ульріх, директорка Центру та координаторка зустрічі. У приміщенні Папа відкрив меморіальну дошку. Промовляючи після вітального слова директорки Центру та свідчень афганського біженця Мейсама і підопічних різних асоціацій, Наступник святого Петра зазначив, що з радістю розпочинає свій другий день перебування в Парижі із дому, «який свідчить усьому місту, що зустрічатися та жити разом у гідності та мирі можливо».
Коли Ісус стукає у двері
Подякувавши архидієцезії та всім, хто зробив можливою діяльність цього осередку, Папа зазначив, що посвячення його на честь святої Жозефіни Бакіти спонукає «визнати фундаментальну роль жінок у побудові цивілізації любові», яка є альтернативою культурі, що «розбиває громади та робить міста хворими на самотність». «Історія Церкви та людства, якщо придивитися уважніше, пишеться не тими, хто, здавалося б, перемагає, нав’язуючи свою волю та займаючи простір, а тими, хто “вивільняє простір”, започатковує процеси миру, вселяє довіру та надихає до життя. Йдеться не про прості почуття, а про рішення та вкладення, що суперечать загальній тенденції, суспільне значення та обітницю майбутнього яких ми дедалі краще розуміємо», – мовив Лев XIV, зауваживши, що свята Бакіта зобов’язує нас бачити тих, кого не бачать, визволяти тих, кого сучасні економіка та культура роблять невільниками, шанувати нескінченну гідність кожної людини, бо в ній «сам Ісус стукає в наші двері».
Обмін дарами
За словами Папи, «найважливішою інтуїцією», яка є спонукою для зусиль тих, хто трудиться в цьому осередку, є «обмін дарами, що поновлюється в кожній зустрічі». «Ніхто не є настільки бідним, щоб не мати чого дати; ніхто не є настільки багатим, щоб не мати що отримати. Життя в достатку є там, де межі кожного відкриваються для таємничої присутності інших, у яких наближається Інший у найвищому сенсі – Бог життя», – сказав він, визнаючи, що це не заперечує труднощів, які гріх вніс в історію, але «допомагає нам не залишатися в їхньому полоні».
Як підкреслив Святіший Отець, ми звіщаємо, що «відкуплення – можливе, воно розпочалося, триває і залучає нас як живих членів Христового тіла». В цьому контексті слід пам’ятати слова святого Павла про те, що око не може сказати руці, що вона йому не потрібна… Ці слова Апостол народів скеровував до спільноти в Коринті, одному з найбагатших міст свого часу, де «Євангеліє прийняли люди різного походження та різних суспільних станів, між якими – багато вбогих і рабів». «Тож дякую вам за вашу працю, а також усім людям, які по всій Франції виконують це служіння в схожих установах. І надалі свідчіть про те піклування одне про одного, яке завдяки братерському прийняттю, освітнім програмам та діалогу з містом підносить дух і робить світ більш людяним», – закликав Лев XIV.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Папа в паризькому центрі «Maison Bakhita»: інтеграція означає обмін дарами – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-09/papa-v-oseredku-maison-bakhita-v-paryzhi-isus-stukaje-v-dveri.html
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02aowo1BSmWeq4QBmo15rtoA5d7PhZtB63dTfFoDWTfQvAnnWsNM8KpVm4wRRUQhNTl&id=61585522936379
о. Петро Фостик
