У новому випуску нашої рубрики про християнський погляд на суспільне життя далі говоримо про чесноти за вченням святого Томи Аквінського. Сьогодні розглянемо те, як чеснота впорядковує людську дію. У 63-у і 64-у питаннях «Summa Theologiae» Тома пояснює, звідки походять чесноти, як вони формуються, чому одні з них є набутими, а інші влитими Богом, і що означає діяти відповідно до міри. А також про те, як чеснота допомагає людині правильно користуватися своєю свободою, розумом і прагненнями.
У попередніх випусках ми говорили про кардинальні та богословські чесноти. Святий Тома Аквінський показав, що чеснота є не просто окремим добрим вчинком, а стійкою досконалістю, яка робить людину здатною добре діяти. Проте як ця досконалість виникає і за яким принципом вона визначає правильну дію? У 63-му та 64-му питаннях Summa Theologiae Тома послідовно розглядає причину чеснот і їхню міру.
Чи формує чесноту повторення добрих вчинків?
Тома запитує, чи виникає чеснота через звичку до певних дій. Тут його відповідь ствердна: набуті чесноти справді формуються через людські вчинки. Людина, яка постійно діє справедливо, поступово набуває стійкої здатності діяти справедливо. Саме тому одна добра дія ще не робить людину чеснотливою, бо чеснота повинна стати стійким способом діяти.
Тома одразу додає важливе уточнення. Не саме повторення створює чесноту, а повторення добрих дій відповідно до правильного правила. Він посилається на святого Августина, який говорить про добро як про те, що має «міру, вид і порядок», і згадує біблійний образ «числа, міри і ваги». Добро не є безформним і воно має певний порядок, а тому людська дія повинна оцінюватися відповідно до правила. Це правило може бути людським розумом або Божественним законом. Тому, за Томою, для виховання чесноти потрібно, щоб сама дія була впорядкована до справжнього добра.
Чому існують влиті чесноти?
Далі Тома ставить наступне питання: якщо моральні та інтелектуальні чесноти можуть виникати через людські дії, навіщо Богові давати людині ще й богословські чесноти? Відповідь полягає у відповідності між метою і принципом дії. Природні начала, з яких виникають набуті чесноти, мають межу своєї дії. Якщо ж людина спрямована до надприродного добра, необхідні й принципи, які відповідають цій меті.
Тому, поряд із богословськими чеснотами, Тома говорить про влиті моральні та інтелектуальні чесноти. Віра, надія і любов безпосередньо спрямовують людину до Бога, але душа потребує також вдосконалення у ставленні до інших речей, уже в їхньому відношенні до Бога. Це важливе уточнення, бо влита чеснота не просто означає «більше» тієї самої чесноти. Вона має інший формальний принцип.
Тома наводить дуже конкретний приклад – поміркованість. Як набута, так і влита поміркованість стосуються тілесних задоволень, але міра, яку встановлює людський розум, відрізняється від міри, встановленої Божественним правилом. Наприклад, людський розум визначає кількість їжі з огляду на здоров’я та здатність людини діяти розумно, а Божественне правило може вимагати посту. Матеріальна сфера та сама, але принцип її впорядкування інший. Саме тому Тома вважає набуту і влиту чесноту різними за видом.
Що означає міра чесноти?
Тома запитує: чи кожна моральна чеснота полягає в дотриманні середини? Здавалося б, відповідь проста: чеснота уникає крайнощів, але Тома показує, що таке розуміння буде надто примітивним. Він звертається до прикладів із Нікомахової етики Арістотеля. Великодушність, наприклад, стосується великих почестей, а розкіш – великих витрат. Отже, чеснота іноді не просто допускає велике, а саме вимагає великого.
Тому Тома розрізняє середину реальну і середину відповідно до розуму. Міра моральної дії визначається не просто кількістю, а тим, що відповідає правильному розуму, конкретній людині, обставинам і меті. Наприклад: Скільки потрібно їсти? Скільки витратити? Наскільки сильно ризикувати? Скільки віддати іншому? На ці питання не існує однієї відповіді для всіх. Тому мужність не означає відсутності страху. Мужня людина може боятися небезпеки, але боїться належним чином і витримує її заради добра. Щедрість не означає ані витратити все, ані нічого не давати.
Отже, чеснота не завжди означає «менше». Іноді правильна міра вимагає стриманості, а іноді великої сміливості, щедрості або наполегливості, тому міра визначається не величиною самої дії, а її відповідністю добру і розумному порядку.
Від Томи до сучасного розуміння моральної дії
Ця думка Томи має прямий відгук у сучасному вченні Церкви. Іван Павло ІІ в енцикліці Veritatis Splendor прямо посилається на аналіз святого Томи, пояснюючи, що моральність людського вчинку пов’язана з його раціональним впорядкуванням до добра. Добрий намір сам по собі ще не робить будь-яку дію доброю тому, що важливими є також сам предмет вчинку та його відповідність істинному добру людини. Це допомагає зрозуміти, чому чеснота для Томи впорядковує конкретну свободу людини. Вона допомагає не лише хотіти добра, а й розпізнавати, що саме, коли, як і в якій мірі потрібно зробити.
У цьому контексті доречно згадати і Fides et Ratio. Іван Павло ІІ особливо наголошує на гармонії віри й розуму та називає святого Тому одним із найвидатніших представників цієї традиції. Для Томи розум не є перешкодою для віри, бо він є одним із тих дарів, через які людина може пізнавати порядок добра.
Сучасний контекст додає до цього питання ще один вимір. Magnifica Humanitas Папи Лева XIV, розмірковуючи про штучний інтелект і технологічне розширення людських можливостей, нагадує, що сама здатність робити більше ще не визначає, для якого добра ці можливості використовуються. Документ застерігає від розуміння людського «перевершення» як простої технологічної самодостатності та пов’язує справжню повноту людини з її здатністю до стосунків, любові та відкритості до Божої благодаті. Тут Тома залишається надзвичайно сучасним. Питання чесноти полягає не тільки в тому, що людина може зробити, а в тому, як вона повинна діяти, щоб її свобода була впорядкована до справжнього добра.
Отже, 63-тє і 64-те питання Summa Theologiae разом показують чесноту як динамічну структуру людської дії. Людина має природні начала добра, формує характер через повторення вчинків, але чеснота не зводиться до звички. Вона вимагає правильного правила, розумного порядку і належної міри. Саме тому чеснота це здатність діяти правильно, іноді стримуючись, іноді ризикуючи, іноді віддаючи більше, іноді відмовляючись від того, що здається бажаним, а для християнина ця міра зрештою відкривається до вищого порядку добра. Людина не перестає діяти власним розумом і власною свободою, але її життя може бути піднесене до мети, якої вона не здатна досягнути самими природними силами.
Тому у Томи чеснота є відповіддю на питання: як саме діяти, щоб людська свобода була впорядкована до добра. І, можливо, саме це питання сьогодні стає особливо важливим у світі, де ми дедалі більше можемо оптимізувати свої дії, технологічно розширювати можливості та швидше досягати поставлених цілей, чеснота нагадує, що не кожна ефективна дія є доброю і що перед питанням «як зробити більше?» завжди має стояти питання «заради якого добра?».
Олена Комісаренко
Як чеснота впорядковує людську дію – Джерелo:https://www.vaticannews.va/uk/world/news/2026-09/oikonomia-135-chesnota-i-liudska-dija.html
У попередніх випусках рубрики „Ойкономія.
Християнський погляд на суспільне життя”, яку готує Олена Комісаренко, йшлося про кардинальні та богословські чесноти.
Святий Тома Аквінський показав, що чеснота є не просто окремим добрим вчинком, а стійкою досконалістю, яка робить людину здатною добре діяти.
Проте, як ця досконалість виникає і за яким принципом вона визначає правильну дію?
У 63-му та 64-му питаннях „Summa Theologiae Тома” послідовно розглядає причину чеснот і їхню міру.
Ойкономія (135) Чеснота і дія – Джерелo:https://www.vaticannews.va/uk/podcast/besidy-pro-socialnu-doktrynu-cerkvy/2026/09/oikonomia-135-chesnota-i-liudska-dija.html
Українська передача 16.09.2026 – Джерелo:https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/09/ukrainian-programme-16-09-2026.html
ЯК ЧЕСНОТА ВПОРЯДКОВУЄ ЛЮДСЬКУ ДІЮ – НА ОСНОВІ ОДНОГО З НАЙВІДОМІШИХ ТРАКТАТІВ – SUMMA THEOLOGICA. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=Ds_y128GDBo
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0HmG9HbQvVrSjxyhZpuBHr3wzKv9mKr2iSL8VqVgNuTdaobWw1yJfnLUJ5sY7Uqrql&id=61585522936379
о. Петро Фостик
