Нещодавно до української редакції Радіо Ватикану завітала сестра Ліджі Паяпіллі із згромадження Сестер Святого Йосифа де Сен-Марк. Сестра Ліджі походить з Індії, але вже 25 років здійснює своє служіння в Україні, зокрема на Закарпатті.
У селі Павшино поблизу Мукачева, де розташований їхній монастир, черниця приймає людей на розмови та заступницьку молитву. У першій частині інтерв’ю для ватиканських медіа сестра Ліджі ділиться роздумами про молитву, віру та духовну витривалість українців у час війни. Вона говорить про молитву як про свою зброю, про Божу благодать і про важливість цілковитої довіри Богові, застерігаючи від пошуку духовної опори у ворожінні та магії.
Журналістка: Сестро Ліджі, ми дуже раді вітати вас в українській студії Радіо Ватикану. Насамперед хотіла б подякувати вам за те, що ви вірно виконуєте свою місію зараз в Україні. І перш за все за те, що ви перебуваєте поруч із людьми в один із найважчих періодів історії нашого народу.
Сестра Ліджі: Дякую вам, що дали мені можливість висловитися.
Журналістка: Сестро, вас знає багато людей, тому що ви молитеся, даєте розраду та підтримуєте їх. Для них це надзвичайно важливо. Я б хотіла розпочати з такого запитання: ви не втомлюєтеся?
Сестра Ліджі: Я не втомлююся, тому що думаю про наших військових — вони воюють уже п’ять років. Я дуже вдячна нашим воїнам, особливо тим, хто на передовій, бо вони не мають часу на відпочинок. Якби вони відпочивали, то за один день України не стало б. Оскільки Росія атакує Україну, вони не мають часу бідкатися чи казати: «Я сумую». Вони стоять там, тому я жива. Тому я маю свої руки й ноги.
Ось чому я теж не буду сумувати. Я теж воюю. Моя зброя — це молитва. Ми разом. Вони стоять перед видимими ворогами, а я і ми разом із ними стоїмо проти нечистих духів. Воюємо. Через молитву ми переможемо.
Журналістка: Сестро, а що робить молитву такою, якою вона має бути?
Сестра Ліджі: Дивіться, коли це торкається мого серця, я молюся щиро. Чому люди приходять до мене просити про молитву і кажуть: «Вашу молитву Бог слухає»? Мені це приємно чути, але насправді Бог слухає молитву кожного.
Чому ж інколи молитва не приносить плодів? Для мене немає молитви без плоду. У кожній молитві є плід, просто ми його не завжди відчуваємо. Я завжди кажу, що Бог прагне давати нам благодать і благословляти нас. Але ми, люди, часто поводимося так, ніби стоїмо під парасолькою в сонячний день чи під час дощу. Коли ми стоїмо під парасолькою, дощ на нас не падає. Це не означає, що дощу немає. Дощ іде, але парасолька його стримує.
Так само і з плодами молитви. Якщо в серці є гріх, то Божа благодать і гріх не можуть бути разом. Або гріх, або Божа благодать. Ми всі грішні, але маємо можливість просити у Бога пробачення. Коли молиться чисте серце — ми бачимо плід. Не буває так, щоб Бог не слухав нашу молитву. Це ми самі не дозволяємо собі прийняти Його благодать.
Мені дуже прикро і боляче. Зараз такий важкий час. Моя Україна — це християнська країна. Але попри цей важкий час люди все одно йдуть до ворожок і займаються магією. Я дивлюся на це й жахаюся від голови до п’ят. Люди ходять до екстрасенсів, гадалок і ворожок, а потім питають: «А чому Бог не слухає мою молитву?». Але ж цим ми зраджуємо Бога! Справа не в тому, що Бог не чує. Просто ми шукаємо чогось іншого і співпрацюємо, можна сказати, з нечистим духом.
Бог чує нас. Але як отримати Його відповідь? Я кажу так: допоможіть Богові, щоб Він допоміг нам. Богові, звісно, не потрібна допомога в прямому сенсі. Але це означає, що мені потрібно очистити себе, щоб прийняти Його благодать.
Український народ… Вибачте, що я так говорю, я ділюся власним досвідом. Українці — віруючі люди. Але вони вірять усьому підряд. Не тільки в єдиного Бога. Вони вірять тому, що кажуть ворожки й гадалки, і не розуміють, що їх обманюють. Це брехня.
Коли люди приходять до мене, вони часто запитують про причини своїх бід. Я цим не займаюся. Мені нецікаво копатися в минулому. Мені важливо сказати: «Добре, твоє життя зараз таке, яке є. Поглянь уперед». Але ні, вони хочуть знати причину. Кожна людина має це палке бажання дізнатися «чому?». Коли вони йдуть до гадалки, вона ніколи не звинуватить саму людину. Вона скаже: «Це хтось наврочив, це пороблено, або це родові прокляття». Тобто винна не ти, а хтось інший. І нам це подобається! Приємно думати, що ти страждаєш не через власну відповідальність, а через когось іншого.
Якщо мені кажуть, що наврочили, я відповідаю: «Наврочити можуть лише тоді, коли ми живемо у гріху». Якщо ми живемо з Богом, ніхто не може нам зашкодити чи наврочити. А українці часто кажуть: «Я в це не вірю, але мені так сказали. Я була у ворожки, вона мені так наговорила… Але я все одно не вірю». Якщо не віриш, то навіщо тримати це в голові й носити в собі? Значить, десь у глибині душі все ж віриш.
Я всім кажу: якщо Бог за нас, то хто проти нас? Ми знаємо Бога, але часто хочемо від Нього лише якихось благ: «Боже, дай здоров’я, Боже, дай мені те чи інше». Але ми не шукаємо самого Бога. Це велика різниця — отримати щось від Бога чи отримати самого Бога.
Я раджу всім просто молитися «Отче наш». Якщо ми щиро молимося «Отче наш», то окремо просити про здоров’я вже не потрібно. Чому? Тому що в цій молитві вже є все необхідне. Там є слова: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Для мене «хліб насущний» — це ширше поняття. Щоб мати хліб, потрібна робота. Щоб мати роботу, потрібне здоров’я. Тому не варто постійно зосереджуватися лише на проханні: «Господи, дай мені здоров’я». Досить молитися «Отче наш», адже Бог і так усе знає.
Ми іноді молимося так, ніби Бог чогось не знає і Йому треба детально розказати про всі наші потреби. Звісно, Богові це приємно. Як у люблячій сім’ї: маленька дитина розповідає татові про свої справи. Тато й сам усе знає, але йому приємно це чути. Проте нам головне — щиро вірити.
Українська передача 28.09.2026 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/09/ukrainian-programme-28-09-2026.html
«МОЯ ЗБРОЯ — ЦЕ МОЛИТВА» – ПРО ВІРУ, ВІЙНУ ТА ДУХОВНУ СТІЙКІСТЬ – СЕСТРА ЛІДЖІ (ЛІДІЯ) ПАЙЯППІЛІ, SJSM – (I) – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=uL6yPQxV9D0
ВИМІР СПРАВЖНЬОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ЯКОЇ ПОТРЕБУЄ УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ – СЕСТРА ЛІДЖІ (ЛІДІЯ) ПАЙЯППІЛІ, SJSM – (I), (II). – Джерелo: https://cerkiew.net.pl/%d0%b2%d0%b8%d0%bc%d1%96%d1%80-%d1%81%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%b6%d0%bd%d1%8c%d0%be%d1%97-%d0%bd%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%b6%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%96-%d1%8f%d0%ba%d0%be%d1%97-%d0%bf-2/
Захищаємося, щоб жити. Сестра Ліджі про молитву, прифронтові міста і свободу – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2026-08/sestra-lidzhi-paiapili-pro-molytwu-pryfrontowi-mista.html
Українська передача 27.08.2026- Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/08/ukrainian-programme-27-08-2026.html
ВИМІР СПРАВЖНЬОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ЯКОЇ ПОТРЕБУЄ УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ – СЕСТРА ЛІДЖІ (ЛІДІЯ) ПАЙЯППІЛІ, SJSM – (II). – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=uoWmVlx4iQA
Сестри Св. Йосифа де Сен-Марк – Джерелo: https://www.facebook.com/sjsmukraine/?locale=uk_UA
ВИМІР СПРАВЖНЬОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ЯКОЇ ПОТРЕБУЄ УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ – СЕСТРА ЛІДЖІ (ЛІДІЯ) ПАЙЯППІЛІ, SJSM – (I). – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=l8q4Ysd68sY
СЕСТРА ЛІДЖІ ПАЯПІЛІ: «БОГУ НЕ БАЙДУЖІ ВАШІ СТРАЖДАННЯ І ТРУДНОЩІ» – Джерелo: https://cerkiew.net.pl/%d1%81%d0%b5%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0-%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b6%d1%96-%d0%bf%d0%b0%d1%8f%d0%bf%d1%96%d0%bb%d1%96-%d0%b1%d0%be%d0%b3%d1%83-%d0%bd%d0%b5-%d0%b1%d0%b0%d0%b9%d0%b4%d1%83%d0%b6%d1%96/
„Я не молюсь за зцілення!” – сестра Ліджі Паяпіллі – Джерелo: https://radiomaria.org.ua/ya-ne-molyus-za-zcilennya-sestra-lidji-payapilli-6111
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02ukVSwXF3Vrof6CXLhRMKrgoN2uPyAmETDAgiHmusqfVgeDevKYy6FbNa9bF5YSXMl&id=61585522936379
о. Петро Фостик
