Під час зустрічі з представниками соціальних рухів і трудових кіл Аргентини Папа наголосив, що праця повинна бути простором людської гідності, співпраці та служіння спільному благу. Він закликав підприємців, профспілки й державні інституції дбати про справедливі умови праці, застеріг від небезпек нерегульованої автоматизації та нагадав про християнське покликання освячуватися через власну професію.
«Як музика допомагає нам підносити душу до Бога й виходити за межі повсякденності нашого життя, так і праця запрошує нас долучатися до чудового й гармонійного Божого творення», – цими словами Папа Лев XIV розпочав роздуми про значення праці, якими поділився під час зустрічі з представниками соціальних рухів і трудових кіл, що відбулася 9 листопада 2026 року в Папському католицькому університеті Аргентини в Буенос-Айресі. Звертаючись до працівників і підприємців, членів профспілок та народних рухів, викладачів і представників академічної спільноти, Святіший Отець наголосив на духовному вимірі людської діяльності та її зв’язку з Божим задумом щодо світу.
Праця як співучасть у Божому творенні
Розвиваючи цю тему, Лев XIV звернувся до соціального вчення Церкви, зокрема до енцикліки святого Івана Павла II Laborem exercens, у якій праця постає як фундаментальний вимір людського існування, невіддільний від гідності особи. У цьому вченні наголошується на першості людини щодо праці: не людина існує для праці, а праця має служити людині, її розвиткові та спільному благу. Вона повинна сприяти єдності людей і спільній діяльності, а не ставати джерелом протистояння. Водночас Святіший Отець звернув увагу на суперечності сучасної економічної моделі, у якій інтереси окремих груп нерідко ставляться вище за гідність працівників і турботу про спільний дім. У цьому контексті він нагадав слова з енцикліки Magnifica humanitas: «Не є справжнім прогресом те, що підвищує добробут одних, водночас руйнуючи екосистеми, перекладаючи витрати на найбільш уразливі спільноти або ставлячи під загрозу умови життя тих, хто прийде після нас» (84).
Людина – центр і мета економічного життя
У центрі соціального вчення Церкви стоїть гідність людської особи. Лев XIV підкреслив, що економічна діяльність повинна бути підпорядкована потребам людини та сприяти її всебічному розвитку. «Економіка має служити людині, а не людина – економіці», – наголосив Папа, покликаючись на спадщину Лева XIII, який закликав до рівноваги між інтересами підприємців і потребами працівників та їхніх родин.
Особливу увагу Лев XIV приділив проблемі безробіття, назвавши його справжньою трагедією, яка позбавляє людину не лише доходу, а й можливості реалізувати себе та зробити внесок у суспільство. Посилаючись на енцикліку Папи Франциска Fratelli tutti, Святіший Отець нагадав, що праця є також простором особистого зростання, людських взаємин і спільної відповідальності. Отже, справжнє спільне благо передбачає подолання індивідуалізму й утвердження культури зустрічі, в якій економічне зростання служить цілісному розвитку людини.
Праця як співпраця з Богом у турботі про створіння
Звертаючись до біблійного розуміння праці, Папа представив її як покликання людини співпрацювати з Богом у вдосконаленні світу. Посилаючись на Книгу Буття, він нагадав, що людині доручено не лише обробляти землю, а й дбати про неї й берегти її. Звідси випливає принцип універсального призначення благ: хоча Церква визнає право на приватну власність, воно передбачає відповідальність за спільне благо. «Ми не є абсолютними власниками, а лише хранителями спадщини, якою слід ділитися справедливо й рівноправно», – зазначив Святіший Отець. Він закликав долати нерівність, яка відсуває на узбіччя найслабших, і пам’ятати про відповідальність перед майбутніми поколіннями. Ця відповідальність, за його словами, стосується не лише окремих людей і спільнот, а й держав, які покликані співпрацювати задля розв’язання спільних проблем.
Солідарність і субсидіарність: будувати суспільство разом
Гідність людини та прагнення спільного блага, як наголосив Папа, втілюються в принципі солідарності, що передбачає відповідальність кожного за добробут усіх. Не менш важливим є принцип субсидіарності: держава та великі структури не повинні привласнювати собі ініціативи місцевих громад, а мають підтримувати їхню самостійність і здатність знаходити спільні рішення. Як приклад такої активної участі Святіший Отець навів народні рухи, представників народної економіки та неформальних секторів праці – селян, ремісників і збирачів макулатури, які самоорганізовуються, відстоюючи право на землю, дах над головою та роботу. Він також відзначив внесок аргентинців у розвиток науки, сільського господарства й медицини, згадавши водночас про щоденну, часто непомітну працю родин і місцевих громад.
За словами Лева XIV, побудова кращого суспільства потребує співпраці та відкритості до інших. Його бачення майбутньої Аргентини ґрунтується на «соціальній дружбі», про яку йдеться в енцикліці Fratelli tutti: подоланні поляризації, діалозі та спільному прагненні до справедливості й миру.
Енріке Шоу: підприємництво як шлях до святості
Прикладом християнського розуміння підприємництва Папа назвав праведного Слугу Божого Енріке Шоу, аргентинського підприємця. Відкривши для себе красу Євангелія та соціального вчення Церкви, він розумів, що «промисловість – це не лише виробничий механізм і не засіб для накопичення капіталу, а справжня спільнота людей, покликаних зростати разом». «Необхідно готувати християнських підприємців і передавати їм певний спосіб життя: сприяти створенню кращого світу, насамперед через діяльність кожного християнського підприємця у своїй сфері […]. Це місія віри та життя: прагнути освячуватися через свою професію та освячувати саму професію», – процитував Святіший Отець слова Енріке Шоу.
Підприємці, профспілки та держава: праця перед викликами майбутнього
Окрему увагу Лев XIV приділив відповідальності підприємців, які, створюючи робочі місця та вкладаючи власний капітал, беруть на себе ризики й роблять внесок у розвиток суспільства. Водночас він застеріг від жадібності, яка, за словами Папи Франциска, «є хворобою серця». Прибуток не повинен ставати єдиним критерієм успіху підприємства: господарська діяльність має ґрунтуватися на повазі до гідності працівників, екологічній відповідальності та служінні спільному благу.
Не менш важливу роль Святіший Отець відвів профспілкам, покликаним відстоювати трудові права й гідні умови праці. Вони мають бути інструментами солідарності, представляти інтереси тих, хто не має власного голосу, а також дбати про працівників неформального сектору й тих, хто перебуває в нестабільних умовах зайнятості.
Серед нових викликів Папа назвав розвиток штучного інтелекту та нерегульовану автоматизацію, які можуть поставити під загрозу численні робочі місця. Він наголосив, що технологічний поступ має залишатися підпорядкованим етичним принципам. «Доступ до праці для всіх має й надалі залишатися пріоритетною метою державної політики та економічних процесів, а також критерієм оцінювання людського виміру моделі розвитку» (Magnifica humanitas, 154), – підкреслив Святіший Отець.
Праця як служіння ближньому і шлях до цивілізації любові
Завершуючи промову, Святіший Отець закликав бачити в праці нагоду служити ближнім, особливо тим, хто страждає на периферіях міст і сіл. Посилаючись на енцикліку Fratelli tutti, він наголосив, що «братерство – це не абстрактна утопія, а політична й богословська категорія, яка зобов’язує нас визнавати одне одного рівними та долати мури глобалізованої байдужості». Він також закликав не втрачати нагоди зустріти Христа у щоденній праці, хай би якою буденною вона здавалася, адже її справжня велич полягає не в результатах, а в любові, яку людина вкладає в кожен жест, слово й думку.
Підсумовуючи своє звернення, Лев XIV нагадав про засадничі принципи соціального вчення Церкви: гідність людської особи, спільне благо, універсальне призначення благ, солідарність і субсидіарність. Закликаючи втілювати ці принципи в життя, він наголосив: «Працюймо наполегливо, повертаючи Бога на обрій нашої діяльності, а людину – в центр наших рішень» (Magnifica humanitas, 16). На завершення Папа побажав, щоб праця кожного також приносила плоди для вічного життя.
о. Єронім Грім, ЧСВВ – Ватикан
Лев XIV: економіка має служити людині, а не людина – економіці – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-11/zustrich-papy-zi-svitom-pratsi-v-argentyni.html
Українська передача 10.11.2026 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/11/ukrainian-programme-10-11-2026.html
Buenos Aires, Meeting with Social Movements and the World of Work, November 9, 2026 – Pope Leo XIV – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=qC_xZIkJOIc
ЕКОНОМІКА МАЄ СЛУЖИТИ ЛЮДИНІ, А НЕ ЛЮДИНА – ЕКОНОМІЦІ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=4Qal6pPk25A
КОЖНЕ ПОКОЛІННЯ ОТРИМУЄ БАТЬКІВЩИНУ, ЯКУ ЙОМУ ПЕРЕДАЛИ ПОПЕРЕДНІ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=KVPE8Xn_RIM
VI Апостольська подорож Папи Лева XIV до Латинської Америки: Уругвай — Аргентина. День третій – Джерелo: https://synod.ugcc.ua/data/vi-apostolska-podorozh-papy-leva-xiv-do-latynskoy-ameryky-urugvay-argentyna-den-tretiy-20730/
VI Апостольська подорож Папи Лева XIV до Латинської Америки: Уругвай. День другий – Джерелo: https://synod.ugcc.ua/data/vi-apostolska-podorozh-papy-leva-xiv-do-latynskoy-ameryky-urugvay-den-drugyy-20727/
VI Апостольська подорож Папи Лева XIV до Латинської Америки: Уругвай. День перший – Джерелo: https://synod.ugcc.ua/data/vi-apostolska-podorozh-papy-leva-xiv-do-latynskoy-ameryky-urugvay-den-pershyy-20721/
«Він повертається»: Папа вирушив у свою VI Апостольську подорож до Латинської Америки – Джерелo: https://synod.ugcc.ua/data/vin-povertaetsya-papa-vyrushyv-u-svoyu-vi-apostolsku-podorozh-do-latynskoy-ameryky-20718/
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0RE6JfhV25RCSVjvRZbdHe285aQDYQxzqY7xEKS1CcvM4NhxVjWJd37j4jX6bWXUMl&id=61585522936379
о. Петро Фостик
