Перша річниця хіротонії владики Маріуша Дмитерка

«Перше, що відчуваєш у таку мить: чи я достойний, чи гідний цього служіння? По-людськи є багато побоювань. Думаю, це навіть було би дивно, якби людина сказала: „Так, я чекав, я готовий“. Єпископство — це величезна відповідальність. А водночас у серці з’являється вдячність Богові. Бо ж хтось мусив підняти цю справу, хтось запропонував мою кандидатуру, хтось підтримав голосом чи рекомендацією. І ти приймаєш це в дусі покори й послуху, кажучи: „Господи, нехай буде Твоя воля. Якщо Ти мене кличеш — іду, зі своїми слабкостями й недоліками“», — згадує момент отримання звістки про обрання єпископ.

Більше про життя і діяльність владики Маріуша Дмитерка можна дізнатися за посиланням: https://synod.ugcc.ua/data/vladyka-mariush-dmyterko-17918/