Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

ПРОГРЕС Є СПРАВДІ ЛЮДЯНИМ, ЯКЩО РОБИТЬ СВІТ КРАЩИМ ДЛЯ ВСІХ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV – КАТЕХИЗА, ПРИСВЯЧЕНА КОНСТИТУЦІЇ «GAUDIUM ET SPES» ПРО ЦЕРКВУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ. – (ІV).

ПРОГРЕС Є СПРАВДІ ЛЮДЯНИМ, ЯКЩО РОБИТЬ СВІТ КРАЩИМ ДЛЯ ВСІХ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV – КАТЕХИЗА, ПРИСВЯЧЕНА КОНСТИТУЦІЇ «GAUDIUM ET SPES» ПРО ЦЕРКВУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ. – (ІV).

Під час загальної аудієнції Лев XIV виголосив чергову катехизу, присвячену душпастирській Конституції «Gaudium et spes» Другого Ватиканського Собору, і, коментуючи розділ про сенс людської діяльності у Всесвіті, пояснив, що цей документ закликає ділитися хлібом знань і вмінь, щоб людство могло розвинути свій потенціал і щоб разом, з Божою допомогою, ми могли побудувати краще майбутнє.

Чи технічно-науковий прогрес слід сприймати як щось, що послаблює стосунки з Богом? Над цим запитанням спонукав замислитися Папа Лев XIV, представляючи під час загальної аудієнції в середу, 23 вересня 2026 р., третій розділ душпастирської Конституції Другого Ватиканського Собору про Церкву в сучасному світі «Gaudium et Spes», що має назву: «Діяльність людини у всесвіті». Яку цінність має діяльність людини в світі? Таким, за його словами, є ключове запитання цього розділу. Якщо також взяти до уваги, що вже через неповні чотири роки після завершення Собору нога людини ступила на Місяць.

«Створена на образ і подобу Бога, людина є суб’єктом поступу. Завдяки свободі та розуму вона розширює свої знання, сприяючи тим самим прогресу всього суспільства. Це легко помітити, якщо розглянути покращення умов життя з покоління в покоління», – сказав Святіший Отець, вказуючи на те, що самі Отці Собору визнавали, що «чимало благ, які людина колись очікувала від вишніх сил, сьогодні вона роздобуває своєю ініціативністю та своїми силами».

Драма атеїстичного гуманізму

Саме це, за словами Наступника святого Петра, спонукало деяких мислителів представляти технічно-науковий поступ як щось, що «послаблює стосунки з Богом», навіть протиставляючи прогрес християнській вірі. Таке бачення змінило погляд сучасної людини на світ. «Це упередження особливо поширене в тій частині західної культури, яка втратила зв’язок із християнським Одкровенням. У постхристиянських гуманістичних течіях людина і Бог помилково подаються як суперники: щоб утвердити свої знання, свободу та прогрес, людина нібито повинна звільнитися від Бога. Зрештою, заперечуючи стосунки з Богом, втрачається також можливість утвердити трансцендентну цінність людської особи», – сказав Лев XIV, додаючи, що саме в цьому й полягає «драма атеїстичного гуманізму».

На шляху сповнення

На це Собор однозначно відповідає, що для віруючих людська діяльність, як індивідуальна, так і колективна, спрямована на покращення умов життя, «відповідає намірам Бога». Ба більше, християни «навіть не мріють протиставляти продукти людської винахідливості та відваги Божій могутності», а  переконані, що «перемоги людства є знаком Божої величі та плодом Його непомильного задуму». «По суті, Бог доручив чоловікові та жінці творіння, яке ще перебуває in statu viae, тобто на шляху, у процесі розвитку, щоб вони своєю мудрою діяльністю привели його до звершення», – мовив Святіший Отець.

У цьому, як зауважив далі Папа, є важливе посилання на таїнство Втілення. Людськість, як і праця, поступ і автономність створеної дійсності, не поглинається і не скасована через зустріч з Богом, а, «навпаки, приймається у всій своїй повноті, продовжуючи залишатися у Христі вільною та діяльною: адже саме в Ньому вона знаходить повну істину та свободу». Крім того, під час Євхаристії плід людської праці щодня приноситься на вівтар, щоби перетворитися в Христові Тіло та Кров.

Будівничі Божого Царства

«З цієї перспективи випливає важлива істина: щоб зустріти Бога, людина не повинна відмовлятися від земних справ, а може повноцінно реалізувати своє покликання, сумлінно виконуючи щоденну працю та освячуючи її. Християни, як і всі інші, беруть участь у розбудові людського міста, націлюючись на кінцеву мету всього сущого та на зустріч з Богом, і нагадуючи про цю кінцеву мету тим, з ким вони розділяють пригоду прогресу, науки та життя», – сказав Лев XIV, додаючи, що Собор чітко розрізняє земний поступ від розвитку Христового царства, але стверджує, що цей поступ, «мірою того, як може причинитися до кращого впорядкування людського суспільства», має велику цінність для Божого царства.

Натхнений любов’ю

Врешті, як підкреслив Святіший Отець, щоб стати справжнім людським поступом, тобто, поступом цілої людини та всіх людей, «науково-технічний прогрес повинен надихатися й спрямовуватися любов’ю». Лише так він буде поставлений на захист людської гідності та розвиток умов життя усіх. «Дорогі брати та сестри, Другий Ватиканський Собор закликає нас ділитися хлібом знань і вмінь, щоб кожна людина і кожен народ могли розвивати свій потенціал і щоб ми разом, з Божою допомогою, могли побудувати краще майбутнє», – підсумував Лев XIV.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Папа: прогрес є справді людяним, якщо робить світ кращим для всіх – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-09/zagalna-audiyenciya-23-veresnya-2026.html

Ватикан онлайн: Слухаємо Папу Лева XIV (укр. переклад). 23.09.2026 – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=OcJdB3yLmXs

Audiencja Generalna Ojca Świętego Leona XIV (23.09.2026) – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=kkoJ9djtvH0

GАUDІUM ЕЅРЕЅ – ДУШПАСТИРСЬКА КОНСТИТУЦІЯ ПРО ЦЕРКВУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ – Джерелo: https://katekhytyka-6.blogspot.com/p/blog-page_9.html

Фото і відео – Джерелo:

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz