17 жовтня Церква вшановує пам’ять святого пророка Осії.
Життя святого пророка Осії
Святий пророк Осія, син Беері, жив у часи правління юдейського царя Уззїї та ізраїльського царя Сровоама II, вісімсот літ до Різдва Христового. Книга пророцтв св. Осії входить до Святого Письма Старого Завіту і має чотирнадцять глав. Пророк іменем Божим погрожує жидам різними карами, заповідає, що щезнуть царства Юди та Ізраїля і прийде час, коли жиди не матимуть ні царя, ні святині, ні жертовника, ні жертви. Про прихід Месії пророк згадує, що Господь малим покличе Його з Єгипту, і що Месія зітре диявола та смерть. Пророцтво закінчується обітницею, що Господь помилує тих, які покаються і повернуться до Нього. Про самого пророка, про його життя і смерть не знаємо нічого..
Тропар (г. 2):
Пророка Твого Амоса пам’ять, Господи, святкуємо.* Тому молимо Тебе: Спаси душі наші.
Кондак (г. 2):
Правими стежками слідуючи за заповідями Господа Твого, пророче Осіє,* сповнився ти Духа Святого, і прийнявши дар пророцтва,* провістив єси Ізраїлеві Христове пришестя, яке мало статися в останні часи,* ти викривав заблуканих з шляху правого людей* і наставляв на путь, яка веде в Вишній Єрусалим,* де нині предстоячи, молися неустанно за всіх нас.
У той самий день
Святого преподобномученика Андрея Критського
Церква багата на двох святих Андреїв Критських: святого Андрея архиєпископа, пам’ять якого обходимо 4 липня, і святого мученика Андрея, світлий подвиг якого вшановуємо сьогодні. Походив він з місцевости Кастр, на острові Крит, і був монахом. Коли за безбожного іконоборця імператора Костянтина свята Церква палала вогнем, а кров вірних плила струмками, коли найліпші сини Церкви Христової гинули в страшних муках, а єпископів і священиків мучили гірше, як останніх душогубців, тоді преподобний Андрей покинув свою тиху обитель і пішов до Царгорода. Там, у церкві святого мученика Маманта, він став перед імператором єретиком і прилюдно запитав його, як сміє він, імператор, називати себе християнином, коли безчестить ікони, що представляють вірним Христа?
Кинулися царські підлабузники на преподобного Андрея, витягнули його з церкви на майдан і стали жорстоко бити. Вийшов сам імператор і запитав його, як посмів він зневажити царське достоїнство? Преподобний сміливо й голосно вказав імператорові на його злобу і пригрозив йому страшним Божим судом.
Розлючений, імператор наказав нещадно побити його, так, що тіло шматками відлітало, а потім поставити перед собою. Та святий Андрей ще сильніше, ще могутніше виступив проти єретичної злоби мучителя, тоді імператор велів бити слугу Божого камінням по вустах, поламати йому щоки і кинути до в’язниці. Через кілька днів імператор вдруге наказав поставити преподобного Андрея перед собою і велів побити його воловими жилами, а потім зачепити мотузкою за ноги і волочити його через місто на те місце, де карали смертю душогубців. Коли єретики з насмішками затягнули преподобного на площу, що звалася “Площа вола,” то враз один з рибаків вискочив із сокирою в руках і відтяв святому Андрею одну ногу. Святий мученик на тому ж місці віддав свою душу Тому, хто його створив.
Тіло святого мученика викинули туди, куди кидали на пожирання псам і крукам тіла злочинців. Пролежало воно там дванадцять днів. Як свідчить передання, кілька біснуватих взяли те тіло і поховали його на місці, що звалося Кризис, за це їх було звільнено від злого духа. Преподобний Андрей постраждав 767 р. У каноні, який через сто років написав на честь святого мученика святий Йосиф Піснеписець, сказано, що мощі преподобного Андрея прославилися численними чудами.
Тропар (г. 4):
Як посник подвизався на горі,* умних ворогів напади зброєю Хреста погубив єси, всеблаженний,* відтак же у страдництво мужньо одягся єси,* убивши Копроніма мечем віри,* і через обидва увінчався єси від Бога,* преподобномученику Андрею, приснопам’ятний.
Кондак (г. 3):
Святкує днесь місто царське свято пресвітле світлоносної твоєї пам’яті,* закликаючи до святкування усі міста і країни.* Радується, бо має скарб великий, многостраждальне твоє тіло,* Андрею мученику, православ’я світильнику.
Ікона мовить. Св. прор. Осії – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/38656-ikona-movyt-sv-pror-osii/
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/gregorian/#20261017&vita
17 жовтня Життя святого пророка Осії – Джерелo: https://www.youtube.com/shorts/q_Ubzz14z28
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid022ifyWSAdEJrnQYabrqG3HrikH9Cpte8BFUhnbc6265bnHAQSbY9HZ1byj1uLPFtl&id=61585522936379
о. Петро Фостик
