Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

25 ВЕРЕСНЯ – СВЯТОЇ ПРЕПОДОБНОЇ МАТЕРІ НАШОЇ ЄВФРОСИНІЇ.

25 ВЕРЕСНЯ – СВЯТОЇ ПРЕПОДОБНОЇ МАТЕРІ НАШОЇ ЄВФРОСИНІЇ.

25 вересня Церква вшановує пам’ять святої преподобної матері нашої Євфросинії.

Життя святої преподобної матері нашої Євфросинії

В Олександрії жив чоловік знатного роду на ім’я Пафнутій. Був він багатий і давав великі пожертви на церкви і монастирі, допомагав бідним і провадив правдиво святе життя, лиш одна журба була у нього і його жінки, що Господь не дав їм діточок. І вислухав Господь молитву праведних, дав їм дочку

У святому хрещенні отримала вона ім’я Євфросинія, що означає – радісна. Коли дівчині було дванадцять років, померла її матір. Пафнутій сам виховував дочку, а вона своїм розумом і знанням Святого Письма дивувала всіх, хто її знав. Відома річ, де батьки святі, там і діти будуть такими. Коли Євфросинії виповнилося вісімнадцять років, батько заручив її з одним дуже чесним юнаком. Однак дівиця вже тривалий час виношувала думку покинути цей світ й у святій чистоті жити для Ісуса.

Однак вона боялася, щоб не спротивився цьому батько, бо не хотіла його непокоїти і завдати йому болю. Однак, після розмов з досвідченими монахами, Євфросинія вирішила, що ліпше тут перенести коротку розлуку, натомість у небі тішитися великою нагородою, і тому вирішила іти за голосом свого покликання. Коли батько на кілька днів поїхав до одного монастиря, тоді Євфросинія, приготувавши себе довгою молитвою, зодяглася в чоловічий одяг і пішла до одного монастиря, де назвалася Ізмарагдом і стала проситися до монастиря. Ігумен задовольнив її прохання, бо не знав, що це дівиця, прийняв її в монастир і віддав під опіку одному старенькому монахові Агапітові. Так монах Ізмарагд почав життя, посвячене Богу. І вже невдовзі братія стала дивуватися з його строгого життя і пізнала, що цей юнак, який обійшов чеснотами старих літами затворників, вибраний Богом. Ігумен дозволив йому жити на самоті, так що Ізмарагд (а властиво, Євфросинія) з ні-ким, крім старця Агапіта, не сходився.

Тимчасом батько, переживаючи велику журбу і біль, усюди шукав свою Євфросинію і не знав, що сталося з його дочкою. Він роздавав майно монастирям і просив, щоб усі благали Господа Бога, аби дозволив йому дізнатися, де його дитина, чи живе вона, чи, може, впала жертвою якого злочину. Сам їздив по монастирях і цілими днями перебував на молитві, не втрачаючи надії на Боже милосердя. Одного разу приїхав до того монастиря, де проживала свята Євфросинія, й розповів ігуменові про свою велику журбу. Ігумен сказав йому, що тут, в монастирі, є святий, молодий літами, та досвідчений чеснотами монах Ізмарагд, і повів Пафнутія до нього, щоб спільно помолилися і щоб батько знайшов утіху в словах святого затворника. Преподобна Євфросинія, побачивши батька, заслонила каптуром своє лице, а було воно так висушене сльозами і постами, що Пафнутій все одно не впізнав би її. Після спільної молитви Ізмарагд утішив Пафнутія, що Бог напевно не залишить його доньки, що його втішить і з’єднає їх на вічну радість у небі. І Пафнутій відійшов з великою відрадою в серці.

Це були останні слова святої діви. Скрикнув старець і з плачем припав до ніг святої. Збіглися монахи і стали славословити Господа, який так дивний є у святих своїх. Лиш тепер засяяли повним блиском усі чесноти преподобної Євфросинії. Один сліпий монах попросив, щоб його провели поцілувати мощі святої, і лиш він це зробив, як зразу ж прозрів.

Після похорону святої дівиці її батько роздав усе майно бідним і церквам, сам прийняв монаший постриг і в тій самій келії, де померла преподобна Євфросинія, прожив ще літ десять.

Тропар (г. 8):

В тобі́, ма́ти, дбайли́во збері́гся о́браз,* бо, прийня́вши хрест, ти пішла́ слідо́м за Христо́м* і ді́лом навча́ла ти пого́рджувати пло́ттю, бо вона́ промина́є,* а дба́ти про ду́шу – єство́ безсме́ртне.* Тим-то з а́нгелами ра́зом ра́дується,* преподо́бна Євфроси́ніє, дух твій.

Кондак (г. 2):

Вишнє життя отримати зажадавши,* низькі принади полишила єси усильно,* і сама оселилась серед мужів, прекрасна,* бо задля Христа – Жениха твого,* не дбала ти за обручника дочасного.

І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/gregorian/#20260925&vita

Ікона мовить. Св. прп. Євфросинії – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/38568-ikona-movyt-sv-prp-ievfrosynii/

25 вересня – Життя святої преподобної матері нашої Євфросинії – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=wRHYFdmAPYo

Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02D1wr7oDw3W42Si7SzDhmxrPABTHnQZnYoLLyzWjme8hTbpkCDv9pQqr5PgcWLXGkl&id=61585522936379

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz