10 квітня1806 році помер о. Йосафат Охоцький – ЧСВВ, священник УГКЦ, проповідник, педагог.
Походив із шляхетського роду гербу Остоя. На початку 1770-х років був проповідником у василіянських монастирях; брав участь у коронації образу Почаївської Божої Матері (1773). Викладач колегіуму в Любарі на Волині. Близько 1775 року, на кошт Михайла Потоцького, виїхав до Риму, де п’ять років вивчав богослов’я; доктор теології та член Конгрегації поширення віри. Досконало оволодів латинською, італійською та французькою мовами. Після повернення – ректор василіянської школи в Любарі. Радник і протоігумен Руської провінції, архимандрит Овруцького монастиря. У 1783 році в Овручі прийняв незавершений єзуїтський колегіум, який відновив. Опікувався народними школами та їхніми вчителями – оо. василіянами, фінансово утримував сімох учнів, подбав про приміщення для земського і гродського архівів та аптеки, пожертвував 4000 польських злотих для бідних, якими опікувався монастир. У 1789 році збудував унійну церкву в Нових Шелепичах, що належали до овруцької архимандрії.
Постійно брав участь у сеймиках, бував на ярмарках, контрактових торгах, урочистостях і прийомах української шляхти. Користувався великою популярністю на Волині та поза її межами. Через Юзефа Стемпковського політично був пов’язаний з королівським двором. Член Цивільно-військової комісії Овруцького повіту (від 1790), голова житомирського сеймика (1791). Після другого поділу Польщі (1793) – учасник таємної організації яка готувала повстання; його будинок в Шелепичах став важливим пунктом зв’язку між Руссю та Литвою. Після викриття змови у травні 1794 року заарештований у Житомирі та відправлений під вартою до Смоленська. На слідстві не видав жодного із змовників. У липні 1795 року засланий до Туринська, у Сибір. Указом царя Павла І 29 листопада 1796 року звільнений. Повернувся до Овруча і більше не брав участи у світському житті. Провадив раціональне господарство, опікувався значними лісовими угіддями. Написав спогади про змову, ув’язнення та перебування в Сибіру, які містять, зокрема, детальні краєзнавчі та фольклорні описи і охоплюють період від 1793 по 1797 роки.
Народився близько 1750 року.
Більше про життя і діяльність o. Йосафата Охоцького – ЧСВВ, можна дізнатися за посиланням:
о. Йосафат Охоцький – ЧСВВ, священник УГКЦ, проповідник, педагог (220 років тому) – Джерелo: https://ukrpohliad.org/calendar/josafat-ohoczkyj-chsvv-svyashhennyk-ugkcz-propovidnyk-pedagog-220-rokiv-tomu.html
о. Йосафат Охоцький – Календар українця – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid08vKapvMGXHjBbSVgerwofWCiPC5WT7WXtecQDvMAPLBNsbogC2SKSaPdgtoQiewRl&id=100063958414231
Вибір з «Пом’яника» Чину Св. Василія Великого – квітень – 10.04.1806 упокоївся О. ЙОСАФАТ ОХОЦЬКИЙ, проповідник і викладач філософії та богослов’я у Любарі, Лаврові, Сатанові та Львові, радник і протоігумен Руської Провінції, архімандрит в Овручу; російською владою був засланий на Сибір; багато працював для василіанського шкільництва. – Джерелo: https://www.bazylianie.pl/index.php/artykuly/lr-4
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0GKBxY2qL51RfMsgijmm67pPqtZcr1dQneY7dFjiJnYqV14aXq2UB9qLe9421rAHnl&id=61587208979317
о. Петро Фостик
