В п’ятнадцятому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, йдеться про значення тайної вечері у контексті святкування події визволення Ізраїльського народу з єгипетської неволі.
Літургія Церкви розгортається у винятковий спосіб навколо подій з життя Ісуса Христа, які містять спасенний характер. Центральною подією стає смерть і воскресіння Христа, пасхальне таїнство, яке виявляє Божу до нас любов. Перші християнські громади почали збиратись разом на молитву й ламання хліба (пор. Ді. 2,41-42,47), звершуючи святкування цього спасенного таїнства під час Євхаристійного богослужіння. У цьому епізоді ми поглянемо на біблійні витоки пасхальної події, внаслідок якої були відновлені стосунки між Богом та людиною.
Пасхальна подія у житті Ізраїльського народу
Євангелії розповідають нам про особливості установлення Христом Святої Тайни Євхаристії під час тайної вечері. У цій події реалізується новий союз Бога з людиною, який звершиться через смерть і воскресіння Христа. Однак форма цього союзу вже існувала у Старому Завіті. Саме тому важливо поглянути на контекст тайної вечері, щоб глибше зрозуміти її значення як спасенної події.
Тайна вечеря відбулася під час центрального юдейського свята – Песах / Пасха, яке стосується визволення єврейського народу від рабства через вихід з Єгипту до обітованої землі. Незмінним елементом святкування цієї події є пасхальна вечеря – вираження спомину, який наказує Господь, щоб всі покоління Ізраїлю могли наново пережити спасенну подію. У дванадцятій главі книги Виходу ми знаходимо детальні обрядові приписи для Пасхи, яку щороку мав святкувати Ізраїльський народ: вказується дата, описуються назви страв та спосіб їх приготування. Обрядово-літургійні приписи, які втілювалися переважно в колі родини, були дані для точного відтворення спасенної події виходу з Єгипту.
Зв’язок між Святим Письмом та літургійними діями є настільки нерозривним і фундаментальним, що досвід виходу стає ключем для тлумачення всіх перипетій історії Ізраїлю. Саме в цьому зв’язку між Пасхою з її щорічним літургійним спомином утверджувалася й розвивалася свідомість Ізраїлю як Божого народу, який має унікальні, відмінні від інших народів, стосунки з Ягве (YHWH). Таким чином, спомин визвольної події є обрядом, який не лише скерований до історичної пам’яті, а й виражає подяку й прославу Бога за те, що він зберіг народ до сьогоднішнього дня. Родина, яка святкує визвольну подію, славить Бога за те, що бере в ній участь та належить до вибраного народу. Іншими словами, через спомин члени родини дякують Богові за минулу спасенну подію, тому що її наслідки тривають донині.
Пасхальна старозавітна вечеря у своїй літургійній дії має два важливі виміри: розповідь та пояснення. Початок другого пасхального седеру (трапези), за якою слідує споживання основних страв, розпочинається обрядовим запитанням найменшого сина про значення свята. У відповідь, батько розповідає про події звільнення з рабства і вихід з Єгипту (пор. Вих. 13,8). Всі обрядові елементи вечері наново інтерпретуються, щоб нагадати не тільки про визволення з неволі, але й те, що ця подія має ключове значення для всієї історії Ізраїльського народу. Ізраїль визнає у Пасці свій власний основоположний акт – подію, у якій Господь «став моїм спасінням» (Вих. 15,2), адже спас свій народ. Пасхальна вечеря охоплює кілька елементів (псалми, молитви, благословення), які є немов літургією слова, однак ядром спомину є споживання ягняти, опрісноків й інших страв, що виражає приналежність до вибраного народу, врятованого Богом.
Євхаристія як укладення нового Завіту
Загалом, те, що було сказано про юдейську Пасху, стосується і Пасхи, яку святкує і сповнює Христос. Більше того, неможливо зрозуміти Христову Пасху, якщо не розглядати її у світлі Песаху і в тісному з ним зв’язку. Синоптичні традиції сходяться в тому, що підкреслюють пасхальний характер тайної вечері (Мт. 14,22-25; Мт. 26,26-29; Лк. 22,14-20), а євангелист Іван описує Ісуса на хресті як пасхального агнця, чиї кістки не були поламані (Ів. 19,36).
Ісус, знаючи, що незабаром має померти на хресті, збирає за столом на вечерю найрідніших – своїх учнів, тобто Церкву, Божу родину. Таким чином, тайна вечеря є кульмінацією служіння Ісуса, де Він підсумовує свою місію. Під час цієї трапези Христос виявляє інтимні речі, які стосуються Його особи, вчення, а також дає напуття перед своєю смертю. У Євангелії ми можемо побачити, що у жестах і словах під час тайної вечері Христос провіщає і наперед пояснює все, що станеться з Його смертю й воскресінням. З іншого боку, щойно смерть і воскресіння дадуть апостолам повне розуміння того, що сталося і того, що Христос їм дарував у Євхаристії.
Святкуючи тайну вечерю зі своїми апостолами, Ісус надав юдейській Пасці її остаточного значення. Зокрема, Він дарував новий союз між Богом і людьми, який ратифікує не кров’ю тварин, як це було у Старому Завіті, а своєю власною кров’ю, раз і назавжди: «Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі, бо це кров моя Нового завіту, яка за багатьох проливається”» (Мт. 26,27-28). Цей новий союз, про який говорив ще пророк Єремія (Єр. 31,31-34), звершується, реалізується, стає дійсністю у смерті й воскресінні Христа. Подаючи учням чашу своєї смерті, Христос запрошує їх жити тією любов’ю, яку Він сам має до них. Приймаючи ж від Ісуса чашу, апостоли приймають вступ до Нового Завіту між Богом та людиною.
Спомин, який уприсутнює основоположну подію
Старозавітна пасхальна вечеря була нагодою взяти участь у події спасіння та визволення. Споживаючи страви, зокрема, ягня, кожен віруючий переживав причасність до вибраного Божого народу, відчуваючи, що Господь є його силою та міццю (Вих. 15,2). Тому спомин (лат. memoriale) є не тільки пам’яттю про минулі події, а проголошенням наслідків для сьогодення. У літургійному спомині подія стає певним чином присутньою й актуальною в цей момент. Щорічне святкування Пасхи є засобом, за допомогою якого кожен єврей усвідомлює свою теперішню заангажованість у життя й місію звільненого народу; він повинен вважати себе таким, що вийшов з Єгипту і звільнився від рабства. З цієї причини псалмоспівець каже: «Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні» (Пс. 77,6).
Пасха Старого Завіту була спогадом про перехід від рабства до свободи, тоді як Пасха Нового Завіту – це спомин про перехід Господа з цього світу до Отця, про перемогу життя над смертю. Для християн Євхаристія – це спогад про страсті Господні, який реалізується через молитву і літургійне святкування. Євхаристійна літургія, таким чином, є пам’яттю про таїнства спасіння, здійснені Христом, як вони представлені нам в Євангеліях.
Однак ця пам’ять не є простим спомином про минуле, але насамперед реальною актуалізацією через дію Святого Духа. Через перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Господню, Христос стає реально присутнім у Євхаристії. «У пресвятому таїнстві Євхаристії перебувають правдиво, дійсно і сутнісно, Тіло і Кров, поєднані з душею і Божеством Господа нашого Ісуса Христа, а отже, цілий Христос», – навчає Катехизм Католицької Церкви. У Святому Таїнстві Євхаристії Господь дає нам споживати своє тіло, щоб ми стали з Ним єдиним Тілом.
Крім того, Євхаристія виражає вимір жертви, адже чинить присутньою хресну жертву, а ми беремо участь у її наслідках. Як історична подія смерть Ісуса на хресті відбулася раз і назавжди, і не потребує повторення, бо спасіння вже звершено, однак смерть Христова є постійною у Євхаристії, що виявляє інтенсивність любові Христа, Який любить нас завжди й постійно. Таким чином, після воскресіння Ісуса, у звершенні Святого Таїнства Євхаристії Христос подає нам чашу своєї смерті, щоб ми відновлювали у ній свою участь.
Отож, у Пасхальній події існує тісний зв’язок між Літургією та Святим Письмом. У своїй глибокій єдності юдейська Пасха і Пасха Христова становлять спасенну подію, яка має історичний та літургійний характер. Христове пасхальне таїнство є джерелом християнської віри, яке необхідно святкувати, бо воно є джерелом життя й оновлення Божого люду, об’єднаного навколо Христа.
Бібліографія:
Катехизм Католицької Церкви, Місіонер, Львів 2002, 1363,1374.
ІІ Ватиканський Собор, Конституція про святу літургію «Sacrosanctum Concilium» // Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституції, декрети, декларації. Коментарі, Свічадо, Львів 2014, 2.
M. COMPIANI, La Sacra Scrittura nella liturgia (Quaderni del Concilio, vol. 7), Shalom editrice, 2022, 14-16.
о. Яків Шумило, ЧСВВ
Віра Церкви (15): старозавітні витоки Христової Пасхи – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-04/vira-tserkvy-15-starozavitni-vytoky.html
Віра Церкви (15) Старозавітні витоки Христової Пасхи – https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/04/vira-tserkvy-15-starozavitni-vytoky-podcast.html
В п’ятнадцятому епізоді рубрики, присвяченої спадщині Другого Ватиканського Собору, яку готує о. Яків Шумило, ЧСВВ, далі роздумуємо про літургію. Цього разу йдеться про значення тайної вечері у контексті святкування події визволення Ізраїльського народу з єгипетської неволі.
ВІРА ЦЕРКВИ (15). СТАРОЗАВІТНІ ВИТОКИ ХРИСТОВОЇ ПАСХИ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=1L-YzDpze8U a
Віра Церкви (1). Унікальність християнської віри. – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-1-unikalnist-viry.html
ВІРА ЦЕРКВИ (1). УНІКАЛЬНІСТЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ. – О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=VLCZwqOIGLQ
Віра Церкви (2). Бог об’являє Себе в історії через Слово – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-2-bog-obyavlyayetsya-cherez-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (2). БОГ ОБ’ЯВЛЯЄ СЕБЕ В ІСТОРІЇ ЧЕРЕЗ СЛОВО. – О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=PRCS5ij5UCU
Віра Церкви (3). Слово Боже у зустрічі з культурою – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-3-bozhe-slovo-i-kultura.html
ВІРА ЦЕРКВИ (3). СЛОВО БОЖЕ У ЗУСТРІЧІ З КУЛЬТУРОЮ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=aIq4rx9rAtQ
Віра Церкви (4). Слухання Божого Слова та відповідь Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-01/vira-tserkvy-4-slukhannya-bozhogo-slova.html
ВІРА ЦЕРКВИ (4). СЛУХАННЯ БОЖОГО СЛОВА ТА ВІДПОВІДЬ БОЖОГО ЛЮДУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=BxfJG66SdOc
Віра Церкви (5): Традиція – жива пам’ять для сьогодення – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-5-tradytsija-zhyva-pamyat.html
ВІРА ЦЕРКВИ (5). ТРАДИЦІЯ – ЖИВА ПАМ’ЯТЬ ДЛЯ СЬОГОДЕННЯ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=5aVVU2cli1c
Віра Церкви (6): Священне Передання – скарб для Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-6-skarb-peredannya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (6). СВЯЩЕННЕ ПЕРЕДАННЯ – СКАРБ ДЛЯ БОЖОГО ЛЮДУ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: – https://www.youtube.com/watch?v=eGhaFmo6I3w
Віра Церкви (7): Живе Передання, у якому міститься Боже слово – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-7-peredannya-scho-mistyt-slovo.html
ВІРА ЦЕРКВИ (7). ЖИВЕ ПЕРЕДАННЯ, У ЯКОМУ МІСТИТЬСЯ БОЖЕ СЛОВО. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=8CKrR9MLgEM
Віра Церкви (8): богонатхненність Святого Письма – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-02/vira-tserkvy-8-bohonatkhnennist-pysannya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (8). БОГОНАТХНЕННІСТЬ СВЯТОГО ПИСЬМА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=DGCvouaR1Jk
Віра Церкви (9): Святе Письмо у житті Божого люду – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-9-svyate-pysmo-v-zhytti-bozhogo-lyudu.html
ВІРА ЦЕРКВИ (9). СВЯТЕ ПИСЬМО У ЖИТТІ БОЖОГО ЛЮДУ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oqR_jeSALpY
Віра Церкви (10): Боже слово задля нашого спасіння – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-10-bozhe-slovo-i-spasinnya.html
ВІРА ЦЕРКВИ (10). БОЖЕ СЛОВО ТА СПАСІННЯ. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=6S4CvPsC98M
Віра Церкви (11): Святе Письмо, яке запалює серця любов’ю до Бога – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-11-svyate-pysmo-lyubob-do-boga.html
ВІРА ЦЕРКВИ (11). СВЯТЕ ПИСЬМО, ЯКЕ ЗАПАЛЮЄ СЕРЦЯ ЛЮБОВ’Ю ДО БОГА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oZFoCRgMS2w
Віра Церкви (12): Літургія – участь у таїнстві Христа – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-12-liturgia-uchast-u-tajinstvi.html
ВІРА ЦЕРКВИ (12). ЛІТУРГІЯ – УЧАСТЬ У ТАЇНСТВІ ХРИСТА. – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=8AoF0pVO0gs
Віра Церкви (13): оновлення літургії задля діяльної участі вірних – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2025-03/vira-tserkvy-13-uchast-virnykh-v-liturgiji.html
ВІРА ЦЕРКВИ (13). ОНОВЛЕННЯ ЛІТУРГІЇ ЗАДЛЯ ДІЯЛЬНОЇ УЧАСТІ ВІРНИХ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=oRSy2fnQsDE
Віра Церкви (14): акти набожності, обряд та літургія – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/viruyu-shob-rozumity-rozumiyu-shob-viryty/2025/04/vira-tserkvy-14-pobozhni-prakkyky-i-liturgija-podcast.html
ВІРА ЦЕРКВИ (14). АКТИ НАБОЖНОСТІ, ОБРЯД ТА ЛІТУРГІЯ – ПРИГОТУВАВ О. ЯКІВ ШУМИЛО, ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=KpMyLyggfYc
о. Петро Фостик
