Триває четверта апостольська подорож Папи Лева XIV, в рамках якої він відвідує Іспанію.
У понеділок Святійший Отець промовляв в іспанському парламенті, поділившись деякими думками, які є важливими для нашої сьогоднішньої теми, присвяченої соціальній доктрині церкви.
Тож сьогодні хочемо повернутися до цієї промови Святійшого Отця.
Зустрічаючись в рамках свого Апостольського візиту в Іспанію з парламентарями, Папа звернувся до політиків із закликом повернутися до моральних витоків законотворчості. У своїй промові він торкнувся таких тем, як захист людського життя від зачаття до природного завершення, підтримка сім’ї, справедливе врегулювання міграційної кризи, а також важливість політичного плюралізму без дискредитації опонентів. «Гідність випереджає будь-які поступки з боку держави», – наголосив Лев XIV.
«Закон набуває своєї справжньої величі не лише завдяки тому, що його офіційно ухвалили; він набуває її тоді, коли, окрім того, що є чинним за формою, може постати перед гідністю людини й витримати це випробування, не соромлячись», – наголосив Папа Лев XIV, виступаючи в іспанському парламенті.
Третій день IV Апостольської подорожі Папи Лева XIV, 8 червня 2026 р., в рамках якої він відвідує Іспанію, розпочався приватною Святою Месою в каплиці Апостольської нунціатури в Мадриді. У дипломатичному представництві Святіший Отець прийняв Прем’єр-міністра країни Педро Санчеса Переса-Кастехона, після зустрічі з яким вирушив до Паласіо-де-лас-Кортес, осідку Конгресу депутатів, нижньої палати парламенту.
На основі бачення людини
На початку свого виступу перед законотворцями, Лев XIV зазначив, що прибув як Єпископ Риму і Пастир Католицької Церкви, з усвідомленням того, що місія, довірена Наступникові святого Петра як підвалини єдності єпископів і вірних, «ставить Святий Престол особливим чином у діалог з народами та державами». «Моя присутність між вами хоче стати жестом близькості до Іспанії в рамках взаємної співпраці, та словом на служінні, наданому людській особі», – сказав він, підкреслюючи в світлі своєї першої енцикліки, що Церква «крокує разом із людством».
«У цьому залі надається юридична форма суспільному співіснуванню. Тут до розбіжностей прислухаються, їх упорядковують і, коли це можливо, перетворюють на спільне рішення. Тому, незважаючи на легітимну різноманітність позицій, будь-яка законодавча діяльність зрештою стикається з вирішальним питанням: яке уявлення про людину лежить в основі законів і який тип суспільства ці закони формують», – мовив Папа.
Тривала і багата традиція
За словами Святішого Отця, щодо цього Іспанія володіє особливо багатою пам’яттю. Від творів Сервантеса до духовної глибини святої Терези Авільської, від великої юридичної традиції, Іспанія «вміла дивитися на людину як на щось більше, ніж просто елемент соціального, економічного чи політичного порядку», визнаючи в ній «створіння, відкрите на істину, обдароване свободою та спонукуване спрагою вічності». Тому пам’ять веде до Саламанки й думки, яка там визріла.
«У тому університеті, п’ятсот років тому, коли відкривалися нові світи та безмежні можливості у стосунках між народами, деякі викладачі зрозуміли, що не можна апелювати до розуму, щоб надати легітимності тому, що сила чи власні інтереси подавали як вигідне. Таким чином вони ввели в історичне осмислення питання про непорушну цінність кожної людської істоти та про моральні межі влади. Треба визнати, що суспільство і сама Церква не завжди відповідали інтуїціям, які знаходили відгук у їхній власній християнській традиції», – сказав Наступник святого Петра, додаючи, що передчуття totus orbis, ширшої людської спільноти від будь-якої особливої влади, «дозволило ствердити існування юридичних і моральних звʼязків між народами». Так сформувалося мислення, що пам’ятає про те, що «влада завжди включає відповідальність», а кожна людина є носієм прав і обов’язків.
Нові можливості та старі виклики
За словами Папи, це Саламанкське питання й надалі супроводжує зусилля тих, хто працює в громадській сфері, у час, коли нові світи відкриваються не на мапах, а в технологіях, економіці, біомедицині, цифровому світі. Прогрес пропонує захопливі можливості, але «технологія сама в собі не є нейтральною». Це вимагає замислитися над тим, «яке місце в наших рішеннях займає людська особа». «Це розуміння ґрунтується на фундаментальному твердженні: кожне справді справедливе суспільство базується на визнанні непорушної гідності людини. Ця гідність випереджає будь-які поступки з боку держави і не може підпорядковуватися мінливим суспільним настроям чи коливанням поточної більшості», – наголосив Лев XIV, нагадуючи, що в той час, як християнська віра проголошує цю гідність на основі Одкровення, людський розум може розпізнати її як вимогу, прописану в істині про людину.
Життя, фундаментальна цінність
«На цій підставі я маю сьогодні нагоду звернутися зі спокійним і рішучим словом до тих, на кого покладено серйозну відповідальність за правове регулювання суспільного співіснування», – вів далі Папа, запитуючи, що «якщо перестати визнавати життя як фундаментальну цінність, яке майбутнє можуть мати наші суспільства». Чи можна назвати справедливим суспільство, «яке залишає в тіні ненароджену дитину, літню особу, хворого»? «Захист людського життя не є питанням окремих інтересів чи конфесійних переконань: це мета цивілізації. Кожне людське життя має бути визнане та захищене від зачаття до його природного завершення, за будь-яких обставин його існування», – підкреслив Лев XIV, додаючи, що своєрідною «соціальною формою людської гідності» є спільне благо.
Сім’я та виховання
У цьому контексті, за словами Святішого Отця, особливої важливості набирає сім’я, «природний фундамент громади». Там, де сім’я має підтримку, там «зміцнюється також духовна й соціальна стабільність держав». «Сім’я завжди залишатиметься першою школою людяності, де раніше, ніж будь-де, можна навчитися базової граматики співіснування: приймати життя, піклуватися про інших, прощати, служити та відчувати приналежність», – сказав він, зауваживши, що також і освітні інституції набирають вирішальної ролі в цьому завданні. Ця співпраця, за його словами, повинна шанувати «першочергове та невід’ємне» право батьків обирати освіту для своїх дітей, відповідно до власних моральних, культурних і релігійних переконань.
Критерій пошани гідності і міграційне питання
Зауваживши, що ствердження людської гідності «не може залишатися абстрактним», коли численні люди змушені залишити все в пошуках миру, безпеки й майбутнього, Папа присвятив кілька слів темі міграції. Він наголосив, що ця дійсність виходить за межі «суто демографічного чи економічного прочитання», бо «де людська особа зазнає дискримінації через своє походження», там «серйозно порушується універсальний принцип однакової гідності всіх людей». «Становище мігрантів та біженців вимагає такого підходу, який ставить у центр уваги людей, усуває причини, що змушують їх залишати свої домівки, та виходить за межі простого регулювання міграційних потоків», – сказав він, вказуючи на те, що «жодна країна не може впоратися з таким викликом самотужки», а це означає, що «необхідна скоординована, солідарна та ефективна відповідь, здатна забезпечити захист, прийняття та реальні можливості інтеграції для тих, хто емігрує».
Безпека народжується зі справедливості та терпеливого діалогу
Далі Святіший Отець зауважив, що світ переживає «глибоку духовну та культурну кризу», яка проявляється у різних формах насильства, поляризації та взаємної недовіри. У цьому контексті мир вимагає «громадського дискурсу, який шанує того, хто думає інакше» та «історичної пам’яті, яка шукає істину й примирення». На міжнародному рівні «вимагає дипломатичної сміливості, етичної відповідальності та бачення майбутнього, що ґрунтується на пошані ідентичності кожного народу та на обов’язку держав вирішувати суперечки мирними шляхами, наданими міжнародним правом». «Зброя може забезпечити тимчасове затишшя, але ніколи не зможе забезпечити справжній і тривалий мир», – сказав Лев XIV, назвавши тривожним те, що переозброєння в різних частинах світу знову подається «як неминуча відповідь на нестабільний міжнародний контекст». «Справжня безпека, натомість, ґрунтується на справедливості, терпеливому діалозі, пошані до міжнародного права та політиці, яка ставить життя народів понад інтереси тих, хто наживається на війні», – наголосив Папа.
Культура взаємності
За словами Наступника святого Петра, міжнародна спільнота покликана визнати «незамінну цінність діалогу як терпеливого шляху до справедливих і тривалих угод, заснованих на дотриманні договорів, прозорості дипломатичних дій та щирому бажанні віддати перевагу миру над застосуванням сили». З цього випливають «довіра та надія». Як підкреслив Папа, також і в самих суспільствах потрібно підтримувати «культуру взаємності». «Політичний плюралізм, – підкреслив він, – не повинен перетворюватися на постійне дискредитування опонента. У зрілому суспільстві також і конфлікт може стати кроком до миру, коли розбіжності пом’якшуються завдяки взаєморозумінню та спрямовані на визнання потреб, прагнень і здібностей усіх».
Захистити сумління
Далі Святіший Отець вказав на те, що мир не є тільки «політичною чи інституційною» дійсністю. Він народжується також і в сумлінні, «де образа, байдужість і ненависть поступаються місцем примиренню». Мир встановлюється також через те, як ми говоримо, бо «слова можуть відкривати або закривати шляхи». «Рішучість не означає зверхність; незгода не означає приниження», – сказав Папа, наголошуючи на важливості пошани до сумління людини, того місця, де «дозрівають її переконання, її усвідомлення та взаємини з Богом». Це допомагає краще зрозуміти «ключове питання кожного справді демократичного суспільства», яким є «свобода думки, сумління та віросповідання».
«Свобода, на якій ґрунтується сучасна держава, якщо є справжньою, то визнає релігійний вимір людини, поважає його та забезпечує його правовий захист; вона також не допускає, щоб хтось був змушений відмовитися робити свій внесок у суспільство, в якому живе, через свою віру», – наголосив у цьому контексті Лев XIV, нагадуючи, що свобода – це можливість розпізнати добро та вільно його прийняти. В цій перспективі, за його словами, «легітимна автономія земного порядку» ніколи не повинна сприйматися як «ворожість до релігійності». І захист таємниці сповіді, як важливого елементу католицької віри, вписується «в ширший контекст релігійної свободи».
Технічні рішення і моральне оновлення
Вказуючи на деякі картини, що прикрашають зал, на яких зображено прийняття Євангелія та Декалогу, Папа зауважив, що «не змішуючи політичний порядок з релігійним», ці символи запрошують визнати, що «сучасна свобода була приготована тривалим вихованням сумління, глибоко позначеним християнською традицією». Саме в цій «внутрішній школі» народи навчилися, що право повинно служити добру, а справедливість обмежує силу. «Закон набуває своєї справжньої величі не лише завдяки тому, що його офіційно ухвалили; він набуває її тоді, коли, окрім того, що є чинним за формою, може постати перед гідністю людини й витримати це випробування, не соромлячись», – сказав Лев XIV, запрошуючи парламентарів «підвести погляд угору». Не для того, щоб віддалятися від дійсності, а щоб пригадувати собі «що кожне рішення влади стосується реальних людей». Тому, поряд з технічними відповідями та законодавчими реформами, «потрібне також моральне оновлення».
«Іспанія може багато чого запропонувати на цьому шляху. Вона має мову, яка поєднує континенти; культурну, правову та духовну традицію, яка зуміла налагодити діалог між вірою та розумом, правом та сумлінням, єдністю та різноманітністю», – висловив переконання Папа, побажавши: «Нехай же ця благородна нація ніколи не втратить пам’ять про свої корені та сміливість дивитися в майбутнє. Нехай же Іспанія й надалі залишається країною зустрічей, культури, солідарності та надії».
Тривалі овації законотворців стали відповіддю на це слово Наступника святого Петра, звернене до всього народу.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Папа: основа справедливого суспільства – визнання непорушної гідності людини – Джерелo:https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-06/papa-v-ispanskomu-parlamenti-gidnist-lyudyny-osnova.html
Українська передача 10.06.2026 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/06/ukrainian-programme-10-06-2026.html
ОСНОВА СПРАВЕДЛИВОГО СУСПІЛЬСТВА – ВИЗНАННЯ НЕПОРУШНОЇ ГІДНОСТІ ЛЮДИНИ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=L_iQUdwvCgw
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid02eG4quH3MzedfcoLBPk4br9Bob43Kg4ypCYU4nLF432oDpjUPvyhdqX9aPA5NVsASl
о. Петро Фостик
