У своїй третій великопосній науці проповідник Папського дому роздумував над способом воскресіння Ісуса, Який показує як можна піднятися після досвіду болю та страждань.
«Очікувати воскресіння означає не дозволяти охопити себе страхові перед стражданнями і смертю, але тримати наш погляд зосередженим на меті, до якої нас веде Христова любов», – сказав о. Роберто Пазоліні, OFP Cap, проповідник Папського дому в залі Павла VI у Ватикані, виголошуючи в п’ятницю, 4 квітня 2025 р., третю великопосну проповідь, темою якої була радість воскресіння. За його словами, подія Христового воскресіння настільки вирішальна, що необхідна для того, щоб ступати у правильному напрямку для виконанні Божої волі.
Скромний спосіб появи воскреслого Ісуса
На початку о. Роберто зазначив, що жити у Христі означає залишити позаду переконання, що після невдач і поразок неможливо знову піднятися з довірливим серцем, готовим почати все спочатку. Водночас йдеться про можливість знову відкритися назустріч іншим, особливо тим, хто завдав нам болю, але не зміг розірвати зв’язок, який нас об’єднує. Цього нас вчить Христос, воскреснувши з мертвих, дає чудове свідчення того, як любов здатна піднятися після великої поразки.
За словами проповідника Папського дому, спільний досвід показує, що щоразу, коли нам вдається взяти себе в руки і оговтатися після серйозної травми у сфері любові, перше, про що ми починаємо думати, – це те, як ми можемо якось помститися, щоб ті, кого ми вважаємо відповідальними за наші страждання, хоч трохи поплатилися за це. Натомість Ісус, піднявшись із аду, не відчуває потреби ні на кого і ні на що нарікати, ані доводити свою вищість над тими, хто був винуватцем чи співучасником його смерті. Ісус вирішує об’явити Себе Своїм друзям з великою стриманістю і радісною скромністю. Кожне Євангеліє підтверджує цей спосіб воскресіння Ісуса з мертвих, який позбавлений духу помсти й потреби у компенсації за завдані страждання.
Безкорислива любов, яка оживляє стосунки
Як зауважив о. Роберто, на перший погляд важко зрозуміти, чому Господь Ісус, воскреснувши з мертвих, не вважав за краще показати свою перемогу з більшою силою. Чи не краще було б помститися і показати силу Божу, щоб зробити подію воскресіння більш переконливою? За його словами, єдиний спосіб відповісти на ці питання – прочитувати воскресіння як досвід любові, а не як акт Божої могутності. У світлі логіки любові ми можемо зрозуміти, чому Ісус не відчуває потреби нав’язувати себе, а лише велике бажання продовжувати дарувати себе. Апостол Павло, після зустрічі з воскреслим Ісусом, писав, що любов «не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла… все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить» (1 Кор 13,5-7).
Той, хто по-справжньому любить, не відчуває потреби рахувати заподіяні кривди, бо радість від пережитого перемагає будь-яку образу, навіть коли все пішло не так, як він собі уявляв. Тому, за словами проповідника, приклад Ісуса спонукає нас по-євангельському піднятися з травм, на які нас неминуче наражають стосунки. Наприклад, якщо ми помічаємо, що часто розчаровуємося або надто важко переживаємо, коли все йде не так, як ми собі уявляли, можливо варто запитати себе, наскільки безкорисливо ми проживаємо наші стосунки. Інакше ризикуємо витрачати час на нарікання, звинувачення і пошуки компенсації за пережиті невдачі, стаючи обтяжливими для себе та інших. Але при цьому забуваємо, що те, що робить нас по-справжньому люблячими, не залежить від обставин чи інших людей, а від миру, з яким ми приймаємо те, що дає нам життя.
Примирення із прожитим досвідом страждань
Проповідник Папського дому зазначив, що розповіді про появу воскреслого Ісуса показують, що воскресіння жодним чином не можна трактувати як просто оживлення мерця, а радше пробудженням, навіть піднесенням живої людини. Нове та вічне життя, яке Отець дарував Синові після його поховання не є новим існуванням, а наслідком настільки переповненого добром життя, що смерть не змогла його знищити.
Відтак о. Роберто процитував розповіді про появу воскреслого, де Ісус дає своїм учням мир і показує їм сліди своїх ран (Ів. 20,19-20). Здавалося б, навіщо виставляти напоказ ті рани, які могли б оживити болючу пам’ять про ганебну смерть та страждання, в яких дванадцять апостолів показали себе не з найкращої сторони, коли більшість втекли, дехто зрадив, а ще хтось відрікся Ісуса. Жестом виявлення ран, Христос натомість показує, що повністю примирився з тим, що пережив і вистраждав. Але Він бажає, щоб Його друзі також незабаром знайшли мир і не залишалися замкненими в безглуздому почутті провини. Для цього Ісус стоїть перед їхніми очима беззбройний, видимий і впізнаваний, не шантажуючи і не прикидаючись. У такий спосіб рани, показані з лагідністю і добротою, стають знаком, здатним підтвердити справжню пропозицію прощення. За словами проповідника Папського дому, тільки тоді, коли ми побачимо в обличчі того, кого ми образили або зрадили, ознаки справжнього миру, ми можемо сподіватися на нове, можливо, більш міцне сопричастя з ним і з самими собою. Цю любов не можна пояснити чи навчитись, а лише передати.
Вистояти перед обличчям болю
Як зазначив о. Роберто, воскреслий Ісус об’являється не лише для того, щоб звільнити учнів від провини чи викликати скороминущі емоції. Вдихнувши Святого Духа, Господь передає учням власне життя і полум’я любові. Тому воскресіння означає також повернути до життя тих, хто в ньому зневірився, або повернути довіру тим, хто більше не має сили вірити.
Однак, як зауважив проповідник, дозволити собі відродитися нелегко, про що свідчить досвід апостола Томи, який не повірив іншим учням. Тома, який не був присутній при появі Ісуса і даруванні учням Духа й миру, є вираженням тієї частини нас, яка не задовольняється лише тим, що витирає сльози і зображує вимушену посмішку, але прагне справжньої, повної і остаточної радості, щоб знову повернутися до життя. Він шукає не миттєвої розради, а справжньої відповіді, здатної вистояти перед обличчям болю і втрати, перед тією таємницею болю, через який навіть найпрекрасніші речі незбагненним чином можуть обірватися.
Тому Ісус знову з’являється учням і одразу, без докору, звертається до Томи, пропонуючи йому те, що йому було потрібно – доторкнутися до Господніх ран. Як зазначив проповідник, Тома не відхилив віру через впертість, але тому, що хотів мати автентичний досвід Пасхи, визнаючи її справжність завдяки своїй власній чуттєвості. Замість того, щоб пасивно сприймати розповіді інших, він вирішив витратити час, щоб дозволити любові Христа охопити себе настільки, щоб бути здатним пережити її особисто і глибоко. У Євангелії не сказано, що Тома насправді простягнув руку і палець, але сама можливість зробити це призвела до того, що він зробив гігантський стрибок віри.
Розпочати мандрівку віри
«І каже йому Ісус: “Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!”» (Ів. 20,29). Як зауважив о. Роберто, слова Ісуса, звернені до Томи, звучать як звіщення надії, адже показують, що зростання у вірі – це щастя, доступне багатьом людям впродовж всієї історії. Тому радість воскресіння дарується тим, хто має відвагу не зупинятися на вірі, що складається з девізів і культури, а хто вирішив розпочати справжню подорож віри та зустрітися з Христом в спільноті Його учнів.
Наприкінці науки проповідник Папського дому зазначив, що своїм воскресінням Господь Ісус залишив нам дорогоцінний заповіт, показуючи скарби, приховані в нашій людській природі, які відкриваємо тоді, коли дозволяємо Святому Духу формувати себе, уподібнюючись до образу і подоби Божої. Він зауважив, що залишатися вільним навіть у найскладніших стосунках з іншими – це єдиний спосіб відродити можливість життя через справжнє прощення, здатне відновити зв’язки, зношені часом і гріхом. Тільки так, без злоби чи образи, людина стає свідком тієї великої любові, яку не можуть загасити ні води зла, ні смерть.
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
Джерелo: (VATICAN MEDIA Divisione Foto) – – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/vatican-city/news/2025-04/tretya-velykoposna-propovid-2025.html
Проповідник Папського дому: воскреслий Христос – зразок відродження взаємин – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/vatican-city/news/2025-04/tretya-velykoposna-propovid-2025.html
Українська передача 04.04.2025. – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2025/04/ukrainian-programme-04-04-2025.html
ПРОПОВІДНИК ПАПСЬКОГО ДОМУ ВОСКРЕСЛИЙ ХРИСТОС – ЗРАЗОК ВІДРОДЖЕННЯ ВЗАЄМИН – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=Ew6gf3x60Wo
«Заякорені в Христі». Великопосні проповіді для Римської курії – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/vatican-city/news/2025-03/velykoposni-propovidi-dlya-rymskoji-kuriji-2025.html
Проповідник Папського дому: вчитися від Ісуса завжди вибирати добро – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/vatican-city/news/2025-03/persha-velykoposna-propovid-pasolini-2025.html
Проповідник Папського дому: Божа любов – це свобода в Дусі – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/vatican-city/news/2025-03/propovidnyk-papskoho-domu-bozha-lyubov-ce-ne-navyazuvannya.html
Інформаційний випуск Радіо Ватикану 04.04.2025. – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/informatsiynyy-vypusk-radio-vatykanu/2025/04/ukrainian-news-04-04-2025.html
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid031aQjP4inmGjeJh8suN6pA1LWjqibPGD7BR3V5HFg5WPEQSxmiFr4qbfwrZAYYaYZl
о. Петро Фостик
