Псалом 23 – це практична мапа життя та дороговказ, який продовжує світити навіть тоді, коли плани, здоров’я чи впевненість починають розсипатися.
Над ним роздумує о. Ілля Броновський, ЧСВВ, у черговому випуску нашої недільної рубрики.
Псалом починається з радикального акту віри: «Господь мій пастир – нічого мені не бракуватиме».
У світі, де ми постійно відчуваємо нестачу часу, грошей, безпеки чи любові, ці слова стають не просто позитивним мисленням, а глибоким будуванням стосунків із Богом.
Псалом веде нас через буйні пасовиська та тихі води – образи Божої турботи, де ми перестаємо боротися за виживання і починаємо по-справжньому жити.
Проте серце цього тексту відкривається у найтемніші моменти.
Бог не обіцяє, що в житті не буде долини смертної тіні – хвороб, зради, втрат чи депресії.
Він стверджує інше: навіть там, у повній темряві, Він іде поруч.
Його жезл і палиця дають підтримку, а ворогам всупереч Він готує для нас стіл, де поживою є Сам Христос.
Псалом 23 – це запрошення зняти з себе роль головного контролера свого життя, довіритися Пастирю і дозволити Йому вести нас від страху до світла, від самотності до Його вічних обіймів.
У ПОШУКАХ СЕНСУ (90) БОЖЕ ОДКРОВЕННЯ І ДОСВІД ЛЮДИНИ: ПСАЛОМ (23) – О. ІЛЛЯ БРОНОВСЬКИЙ, ЧСВВ – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=WFhRxy_YQ4g
о. Петро Фостик
