Під час перельоту до Алжиру, першого етапу Апостольської подорожі до Африки, Лев XIV привітався з приблизно 70 журналістами, які супроводжували його. Відповідаючи на поставлені запитання, він прокоментував нещодавні висловлювання на його адресу з боку Президента США.
«Завдання Папи — нести послання Церкви, нести послання Євангелія, яке стверджує: блаженні миротворці». На цьому наголосив Папа Лев XIV, вітаючись під час перельоту до Алжира з журналістами, які супроводжують його під час ІІІ Апостольської подорожі, що охопить чотири країни Африки, першою з яких є Алжир.
«Ця подорож є дуже особливою з кількох причин. Вона мала бути першою подорожжю мого понтифікату. Ще минулого року, у травні, я сказав: „Першу подорож я хотів би здійснити до Африки“. Негайно мені запропонували Алжир, з огляду на святого Августина, і я справді дуже радий знову відвідати землю святого Августина. Адже саме святий Августин є важливим мостом у міжрелігійному діалозі. Він дуже шанований на своїй землі, як ми побачимо. Тож можливість відвідати місця, пов’язані з життям святого Августина, де він був єпископом у місті Гіппоні — сьогоднішній Аннабі — є справжнім благословенням не лише для мене особисто, але, гадаю, також для Церкви та для світу, бо ми завжди маємо шукати мости для будування миру та примирення», — сказав Папа.
Далі Святіший Отець особисто привітався з журналістами. Це звичай усіх Апостольських подорожей, нагода для обміну подарунками, а цього разу також для того, щоб прокоментувати — на прохання самих журналістів — різкі заяви на його адресу з боку президента США Дональда Трампа.
«Я не розглядаю свою функцію як політика, я не політик, і не хочу вступати з ним у суперечку», — зазначив Святіший Отець, маючи на увазі президента. «Я не думаю, що посланням Євангелія можна зловживати, як це дехто робить. Я й надалі голосно виступаю проти війни, стараючись сприяти миру, заохочуючи діалог та багатосторонність у стосунках між державами з метою пошуку вирішення проблем. Сьогодні надто багато людей страждає, надто багато невинних людей було вбито, і я вважаю, що хтось повинен підвестися і сказати, що існує кращий шлях». Тому послання, яке Єпископ Риму прагне постійно повторювати, «завжди одне й те саме: мир». «Я звертаюся до всіх світових лідерів, не лише до нього: спробуймо покласти край війнам і підтримувати мир і примирення», — сказав Папа.
У відповідь на те саме запитання, поставлене американською журналісткою, Святіший Отець наголосив: «Я не боюся адміністрації Трампа. Я й надалі голосно проповідуватиму послання Євангелія, заради якого трудиться Церква» «Ми не є політиками, — ще раз підкреслив Лев XIV, — ми не дивимося на зовнішню політику з такої ж перспективи. Але ми віримо в послання Євангелія як будівничі миру».
Департамент інформації УГКЦ
Папа Лев: «Я звертаюся до всіх світових лідерів: спробуймо покласти край війнам, підтримувати мир і примирення» – Джерелo: https://ugcc.ua/data/papa-lev-ya-zvertayusya-do-vsih-svitovyh-lideriv-sprobuymo-poklasty-kray-viynam-pidtrymuvaty-myr-i-prymyrennya-8582/
III Апостольська подорож Папи Лева XIV до Алжиру. День перший – Джерелo: https://synod.ugcc.ua/data/iii-apostolska-podorozh-papy-leva-xiv-do-alzhyru-den-pershyy-19391/
Я НЕ ПОЛІТИК, Я ГОВОРЮ ПРО ЄВАНГЕЛІЄ; СВІТОВИМ ЛІДЕРАМ КАЖУ: “ДОСИТЬ ВОЄН!” – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV.
Під час перельоту до Алжиру, першого етапу Апостольської подорожі до Африки, Лев XIV привітався з приблизно 70 журналістами, які супроводжували його. Відповідаючи на поставлені запитання, він прокоментував нещодавні висловлювання на його адресу з боку Президента США.
Завдання Папи – нести послання Церкви, нести послання Євангелія, яке стверджує: блаженні миротворці. На цьому наголосив Папа Лев XIV, вітаючись під час перельоту до Алжира з журналістами, які супроводжують його під час ІІІ Апостольської подорожі, що охопить чотири країни Африки, першою з яких є Алжир.
«Ця подорож є дуже особливою з кількох причин. Вона мала бути першою подорожжю мого понтифікату. Ще минулого року, у травні, я сказав: “Першу подорож я хотів би здійснити до Африки”. Негайно мені запропонували Алжир, з огляду на святого Августина, і я справді дуже радий знову відвідати землю святого Августина. Адже саме святий Августин є важливим мостом у міжрелігійному діалозі. Він дуже шанований на своїй землі, як ми побачимо. Тож можливість відвідати місця, пов’язані з життям святого Августина, де він був єпископом у місті Гіппоні – сьогоднішній Аннабі – є справжнім благословенням не лише для мене особисто, але, гадаю, також для Церкви та для світу, бо ми завжди маємо шукати мости для будування миру та примирення», – сказав Папа.
Далі Святіший Отець особисто привітався з приблизно 70 журналістами. Це звичай усіх Апостольських подорожей, нагода для обміну подарунками, а цього разу також для того, щоб прокоментувати – на прохання самих журналістів – різкі заяви на його адресу з боку президента США Дональда Трампа.
«Я не розглядаю свою функцію як політика, я не політик, і не хочу вступати з ним у суперечку», – зазначив Святіший Отець, маючи на увазі президента. «Я не думаю, що посланням Євангелія можна зловживати, як це дехто робить. Я й надалі голосно виступаю проти війни, стараючись сприяти миру, заохочуючи діалог та багатосторонність у стосунках між державами з метою пошуку вирішення проблем. Сьогодні надто багато людей страждає, надто багато невинних людей було вбито, і я вважаю, що хтось повинен підвестися і сказати, що існує кращий шлях». Тому послання, яке Єпископ Риму прагне постійно повторювати, «завжди одне й те саме: мир». «Я звертаюся до всіх світових лідерів, не лише до нього: спробуймо покласти край війнам і підтримувати мир і примирення», – сказав Папа.
У відповідь на те саме запитання, поставлене американською журналісткою, Святіший Отець наголосив: «Я не боюся адміністрації Трампа. Я й надалі голосно проповідуватиму послання Євангелія, заради якого трудиться Церква» «Ми не є політиками, – ще раз підкреслив Лев XIV, – ми не дивимося на зовнішню політику з такої ж перспективи. Але ми віримо в послання Євангелія як будівничі миру».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Папа: я не політик, я говорю про Євангеліє; світовим лідерам кажу: “Досить воєн!” – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-04/papa-zhurnalistam-pid-chas-perelotu-v-alzhyr.html
АЛЖИР ВПЕРШЕ ВІТАЄ НАСТУПНИКА СВЯТОГО ПЕТРА.
Лев XIV, виходець із августиніянської чернечої родини, прибув на землю святого Августина, ставши першим Папою Римським, який відвідує Алжир.
Лев XIV назвав себе «сином святого Августина» під час першого Апостольського благословення Urbi et Orbi, яке він виголосив із центральної лоджії базиліки Святого Петра в день свого обрання, і став першим Римським Архиєреєм, який ступив на землю, де народився святий з Гіппона.
У понеділок 13 квітня 2026 року в міжнародному аеропорту Алжира, столиці Алжиру, о 9:49 місцевого часу, (11:49 – київського), приземлився літак зі Святішим Отцем на борту. Зустріти гостя до повітряних воріт прибув особисто Президент Алжирської Народної Демократичної Республіки Абдельмаджид Теббун, який, незважаючи на дощ, очікував його біля трапу літака.
Церемонія привітання, що включала артилерійський салют, виконання державних гімнів, військові почесті та привітання глав держав з відповідними делегаціями, не передбачала промов. На завершення Папа та Президент перейшли до VIP-салону летовища, де провели привітну зустріч, після якої Святіший Отець вирушив до меморіалу мучеників війни за незалежність. Там він виголосить свою першу промову.
Провідною темою візиту, що ставить у центр уваги питання зустрічі та братерства, стане святий Августин. Йдеться про країну, де християнська спільнота налічує лише кілька тисяч осіб серед населення, що складає близько 48 мільйонів мусульман. «Алжир розташований на лінії розлому між Північчю і Півднем, між Сходом і Заходом, між християнським і мусульманським світом», –говорив Єпископ Орана блаженний П’єр Клавері, вбитий 1 серпня 1996 року під час так званого «Чорного десятиліття».
Сьогоднішній Архиєпископ Алжира кардинал Жан-Поль Веско розповів, що запросив Папу в день його обрання, 8 травня минулого року, коли відзначається літургійний спомин 19 блаженних мучеників Алжиру. Перш ніж зійти на Петрів престол, отець Роберт Френсіс Превост двічі відвідував цю країну як Генеральний настоятель Ордену святого Августина: 2004 і 2009 року.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Алжир вперше вітає Наступника святого Петра – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-04/papa-lev-xiv-prybuv-do-alzhyra.html
СПРАВЖНЯ СВОБОДА – ЦЕ ЩОДЕННИЙ ВИБІР – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV.
Звертаючись до зібраних біля Меморіалу мучеників в Алжирі, Папа Лев XIV підкреслив, що боротьба за свободу остаточно буде виграна тоді, коли в серцях запанує мир. Приклад тих, хто віддав життя за незалежність свого народу, служить нагадуванням що, справжня свобода – це не отриманий спадок, а щодений вибір.
Першою великою подією ІІІ Апостольської подорожі Папи Лева XIV, яка розпочалась 13 квітня 2026 року, стали відвідини Меморіалу мучеників, який є нагадуванням про подвиг всіх тих, хто віддав своє життя за незалежність народу. Після офіційної церемонії привітання в аеропорту Алжира, Святіший Отець прибув до меморіалу, який розташований на міському пагорбі Хама.
Пам’ятник з бетону заввишки понад 90 метрів височіє над містом та нагадує про боротьбу Алжиру за незалежність. Він був відкритий у лютому 1982 року з нагоди 20-річчя незалежності держави. Три стилізовані 14-метрові пальмові листки ніби захищають вічне полум’я, що горить внизу у крипті.
Після покладення вінка біля підніжжя меморіалу та виконання державного гімну, зібрані вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання. Опісля Папа Лев вирушив на площу поруч із меморіалом. Тут на зустріч із ним чекало майже 2000 осіб.
Вітаючи Святішого Отця, Архієпископ Алжира кардинал Жан-Поль Веско порівняв алжирський народ із Меморіалом мучеників, підкреслюючи їхню гордість та незламність. Водночас він зазначив, що попри свою молоду енергію, нація несе на собі важкий відбиток болючого минулого – від колоніалізму до трагічних подій 1990-х років, – і все ще очікує на щире визнання помилок та прощення за ці історичні рани. «Це неймовірно стійкий, молодий, різноманітний народ, спраглий до зустрічей, і чия гостинність є беззаперечною. З моменту Вашого обрання Алжир чекав на візит того, хто назвав себе сином святого Августина, і готувався прийняти Вас як сина цієї землі! Mahaba bik fì bladna! (Ласкаво просимо до нашої країни!)» – підсумував кардинал Веско.
Історія народу, що позначена величчю духу
Звертаючись до зібраних, Святіший Отець висловив вдячність за можливість знову відвідати Алжир, цього разу вже як наступник апостола Петра. Він підкреслив, що його попередній досвід перебування в країні як ченця-августиніанця лише посилює радість від нинішньої зустрічі. Папа охарактеризував алжирців як сильний і молодий народ, чия гостинність та відданість цінностям солідарності й дружби створюють основу для стабільного спільного життя. Також він відзначив глибоке історичне коріння країни, що сягає часів святого Августина. «Це також болісна історія, позначена періодами насильства, які, однак, – саме завдяки величі духу, притаманній вам і яку я відчуваю живою також тут і зараз, – ви змогли подолати з мужністю та чесністю», – підкреслив Лев XIV.
Майбутнє належить людям миру
Папа зазначив, що вшанування біля цього меморіалу пам’яті полеглих постає як визнання боротьби алжирського народу за свою свободу та суверенітет. Він наголосив, що справжній мир – це не просто відсутність війни, а стан, заснований на справедливості та гідності. «А цей мир, що дозволяє йти назустріч майбутньому з примиреним серцем, можливий лише завдяки прощенню. Справжня боротьба за визволення буде остаточно виграна лише тоді, коли в серцях запанує мир. Я знаю, як важко прощати. Однак, коли конфлікти продовжують множитися по всьому світу, не слід додавати ще одну образу до образи, з покоління в покоління», – закликав Лев XIV. Він підкреслив, що майбутнє належить чоловікам і жінкам, які є людьми миру. Зрештою, справедливість завжди тріумфує над несправедливістю, так само як і насильство – всупереч всім очікуванням – ніколи не матиме останнього слова.
Віра в Бога – істинне багатство народу
Звертаючись до зібраних біля Меморіалу мучеників, Папа зазначив, що Алжир – важливе перехрестя культур і релігій, де взаємна повага стає основою для спільного руху вперед. Він заохотив алжирців, спираючись на їхню історію та енергію молоді, відігравати ключову роль у підтримці стабільності в Середземноморському регіоні. Святіший Отець зазначив, що віра в Бога є центральним елементом алжирської спадщини, саме вона зміцнює сім’ї та плекає дух братерства. «Народ, який любить Бога, володіє істинним багатством, і алжирський народ береже цей скарб у своїй скарбниці. Наш світ потребує саме таких віруючих – чоловіків і жінок, сповнених віри, спраглих справедливості та єдності», – зазначив Лев XIV.
Справжня свобода – це щоденний вибір
«Тим, хто шукає минущих, оманливих і розчаровуючих багатств, які, на жаль, часто призводять до розбещення людського серця та породжують заздрість, суперництво й конфлікти, Ісус повторює запитання, яке поставив дві тисячі років тому: Яка користь людині, хоч би й весь світ здобула, а душу свою загубила?» – звернувся до зібраних Папа. Він підкреслив, що це фундаментальне питання знаходить своє відображення у долях тих, кого вшановують біля цього меморіалу. Вони дали власну відповідь, пожертвувавши життям заради любові до свого народу. Їхній історичний шлях слугує нагадуванням для кожного, що справжню свободу неможливо просто отримати у спадок – її потрібно обирати щодня. Своє звернення Святіший Отець завершив словами Ісуса з Нагірної проповіді про блаженства.
с. Аліна Анастасія Петраускайте, SCM – Ватикан
Папа: справжня свобода – це щоденний вибір – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-04/papa-sprawzhnia-swoboda-tse-shchodennyi-wybir.html
СИЛА КРАЇНИ В ДБАННІ ПРО СПІЛЬНЕ БЛАГО, ПОКЛИКАННЯ ВЛАДИ – СЛУЖИТИ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV.
У промові до представників влади Алжиру Лев XIV наголосив у контексті зростання кількості конфліктів на нагальній необхідності зміни курсу. Він закликав до поглиблення діалогу, до більшої справедливості між народами, до такого здійснення влади, яке б уникало логіки домінування, а було служінням спільному благу. Він вказав на протиставні сучасні тенденції фундаменталізму та секуляризації, зауваживши, що при належному підході, цей контекст може стати каталізатором духовного оновлення.
«Дорогі браття й сестри, прибуваю до вас як свідок миру та надії, яких так прагне світ і яких завжди шукав ваш народ – народ, що ніколи не здавався перед випробуваннями, бо ґрунтується на тому почутті солідарності, гостинності та спільноти, з яких виткане повсякденне життя мільйонів простих і праведних людей», – сказав Папа Лев XIV, промовляючи до представників влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства Алжиру, зустріч з якими відбулася в перший день його Апостольської подорожі в цю країну. Вона відбулася в конгресзалі «Джамаа-ель-Джазаїр» в понеділок, 13 квітня 2026 р., після візиту ввічливості до глави держави.
Релігія без милосердя – неподобство в очах Бога
Промовляючи після вітального слова Президента Алжиру, Святіший Отець підкреслив, що прибуває як паломник миру, що прагне зустрітися зі шляхетним алжирським народом. «Ми – брати й сестри, бо маємо одного й того ж Отця на небі: глибока релігійність алжирського народу є секретом культури зустрічі та примирення, знаком якої прагне бути також і цей мій візит», – мовив Лев XIV, наголошуючи на тому, що майбутнє за тими, хто «не дає засліпити себе владою та багатством, хто не приносить у жертву особистому успіхові чи успіхові групи гідність співгромадян».
В цьому контексті Папа відзначив «великодушність алжирського народу як щодо співгромадян, так і щодо чужинців». Він відзначив гостинність, притаманну арабським і берберським спільнотам, яка вважається «священним обов’язком», а також поширену практику милостині (sadaka), слово, що походить від слова «справедливість», мовляв, «несправедливим є той, хто накопичує багатства й залишається байдужим щодо інших». «Релігія без милосердя та суспільне життя без солідарності є неподобством в очах Бога. Проте багато суспільств, які вважають себе прогресивними, дедалі глибше занурюються у нерівність та виключення. Люди та організації, які домінують над іншими – про це Африка добре знає – нищать світ, який Всевишній створив для того, щоб ми жили разом», – сказав він.
Покликання влади
В цьому контексті Папа заохотив, щоб алжирці ділилися з близькими й далекими країнами тим досвідом, якого набули протягом трагічних сторінок історії. «Не примножуючи непорозумінь і конфліктів, а поважаючи гідність кожного та дозволяючи, щоб вас зворушував біль інших, ви зможете стати головними дійовими особами нового історичного курсу, який сьогодні є нагальнішим, ніж будь-коли, з огляду на постійні порушення міжнародного права та неоколоніальні спокуси», – вів далі він, заохочуючи людей, наділених владою в цій країні «підтримувати живе, динамічне, вільне громадянське суспільство», в якому особливо за молоддю визнають здатність «зробити внесок у розширення горизонтів надії для всіх». За словами Святішого Отця, справжньою силою країни є «співпраця всіх у досягненні спільного блага», а покликанням влади є «не домінувати, а служити народові та його розвиткові». І також Церква через свої спільноти та ініціативи прагне «робити внесок у загальне благо Алжиру».
На перехресті
В цьому контексті Лев XIV звернув увагу на особливу ідентичність Алжиру як мосту між Північчю та Півднем, між Сходом і Заходом. Середземномор’я з одного боку і Сахара – з іншого, представляють «географічні та духовні перехрестя» великого значення, і якщо відкинути спрощення та ідеології, можна знайти «величезні скарби людяності», бо «море й пустеля тисячоліттями є місцями взаємного збагачення між народами і культурами». «Горе нам, якщо перетворимо їх на кладовища, де гине також і надія! Звільнимо від зла ці величезні сховища історії та майбутнього! Помножмо оази миру, викриваймо та усуваймо причини відчаю, борімося з тими, хто наживається на чужому нещасті!» – закликав Папа, підкресливши, що незаконними є заробітки тих, хто спекулює людським життям. Він закликав об’єднувати зусилля, щоб зробити землю і море місцем життя, адже «Середземне море, Сахара та безмежне небо, що височіє над ними, шепочуть нам, що дійсність перевершує нас з усіх сторін, що Бог справді великий і що ми все переживаємо в Його таємничій присутності».
Між фундаменталізмом і секуляризацією
За словами Святішого Отця, це має великі наслідки для дійсності. Сьогодні, як зауважив він, також і алжирське суспільство відчуває напруження між релігійним сенсом і сучасним життям. «Тут, як і в усьому світі, схильні проявлятися протилежні динаміки фундаменталізму та секуляризації, через які багато людей втрачають справжній сенс Бога та гідності всіх Його створінь. Тоді релігійні символи та слова можуть стати, з одного боку, блюзнірською мовою насильства та гноблення, а з іншого – знаками, що вже не мають значення, на великому ринку споживання, яке не насичує», – сказав Лев XIV, наголошуючи, що «ця абсурдна поляризація» не повинна нас лякати, бо вказує на те, що ми переживаємо час великого оновлення, в якому «той, хто зберігає серце вільним, а сумління не приспаним», може черпати з великих духовних традицій «нові бачення дійсності та непохитну мотивацію для діяння».
«Необхідно навчати критичного мислення та свободи, вміння слухати й вести діалог, а також довіри, яка допомагає нам бачити в тому, хто відрізняється від нас, супутника в дорозі, а не загрозу. Ми повинні працювати над загоєнням пам’яті та примиренням колишніх супротивників. Це дар, про який я молюся для вас, для Алжиру та для всього його народу, для якого я прошу про щедрі благословення Всевишнього», – підсумував Папа.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Папа: сила країни в дбанні про спільне благо, покликання влади – служити – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-04/promova-papy-do-alzhyrskoji-vlady.html
ПАПА У ВЕЛИКІЙ МЕЧЕТІ АЛЖИРА: ШАНУЙМО ОДНІ ОДНИХ, БУДУЙМО СВІТ МИРУ.
Лев XIV розпочав другу половину першого дня свого Апостольського візиту до Африки з відвідин величної ісламської культової споруди в столиці Алжиру, де він на кілька хвилин заглибився у мовчазну роздуму. Опісля відбувся короткий діалог із ректором, під час якого він знову закликав до миру та прощення, а також підкреслив важливість навчання, пошуку істини та поваги до кожної людини.
Друга половина першого дня перебування Папи Лева XIV в Алжирі, 13 квітня 2026 р., розпочалася візитом до Великої Мечеті в столиці. Це вдруге за час свого понтифікату він відвідав місце молитви мусульман, після схожого візиту в Стамбулі. Він пробув там менше десяти хвилин, частину з яких провів перед міхрабом, занурившись у хвилину роздумів у тиші, у супроводі ректора Мохамеда Мамуна Аль-Касімі, з яким він згодом провів приватну бесіду, що супроводжувалася обміном подарунками та відкритий диалог, під час якого Святіший Отець знову закликав до взаємної поваги та пошани «до гідності кожної людської особи» , а також закликав бути «промоутерами миру та прощення».
Папа подякував за можливість перебувати в «місці, яке уособлює простір, що належить Богові», в рамках поїздки до Алжиру, «землі, яка є також батьківщиною мого духовного наставника святого Августина, який прагнув багато чого навчити світ, насамперед через пошук істини, пошук Бога, визнаючи гідність кожної людини та важливість будування миру» «Шукати Бога, – заявив Глава Католицької Церкви, – означає також визнавати Божий образ у кожному творінні, дитя Боже, у кожному чоловікові та жінці, створених за образом і подобою Бога». Тому важливо «навчитися жити разом, поважаючи гідність кожної людини».
Лев XIV також похвалив те, що в мечеті було створено навчальний центр, адже, як він підкреслив, «важливо, щоб людина розвивала інтелектуальні здібності, які Бог їй дав, щоб ми могли усвідомити, наскільки великим є творіння». Тому заохочення полягає в «шуканні істини» через навчання та в «здатності визнавати гідність кожної людини», щоб «навчитися поважати одне одного, жити в гармонії та будувати світ миру». Папа запевнив у своїх молитвах «за народ Алжиру» та «за всі народи землі», щоб «мир і справедливість Божого Царства стали присутніми також серед нас і щоб ми всі були дедалі більше переконані в необхідності бути носіями миру, примирення, прощення та того, що є справжньою волею Бога для всього Його створіння».
Наостанок, перед тим як попрощатися, Лев XIV поставив підпис у Книзі почесних гостей. «Нехай милосердя Всевишнього береже в мирі та свободі благородний алжирський народ і весь людський рід», – написав він.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Папа у Великій Мечеті Алжира: шануймо одні одних, будуймо світ миру – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-04/papa-v-mecheti-alzhyra.html
ВІРА НАБЛИЖАЄ НАС, НЕ СТИРАЮЧИ ВІДМІННОСТІ – СВЯТІШИЙ ОТЕЦЬ ПАПА ЛЕВ XIV.
«Віра не ізолює, а відкриває», – наголосив Лев XIV під час зустрічі з церковною спільнотою Алжиру. В історичній марійській базиліці Папа вислухав свідчення про досвід співпраці християн і мусульман та закликав вірян бути «живим насінням» єдності в умовах «духовної пустелі».
«На пустелі неможливо вижити самотужки – суворість природи руйнує ілюзію самодостатності та нагадує, що ми потрібні одне одному. Віра не ізолює, а відкриває; вона єднає, але не змішує; вона наближає, не стираючи відмінностей», – такими словами Папа Лев XIV звернувся до духовенства, богопосвячених осіб та мирян, які зібралися у базиліці Пресвятої Богородиці, Покровительки Африки. Саме тут на завершення першого дня його ІІІ Апостольської подорожі, 13 квітня 2026 р., відбувалась зустріч із церковною спільнотою Алжиру.
Базиліка, що розташована на крутому скелястому березі столиці, є не лише релігійним центром, а й символом стійкості Алжиру: відновлена після катастрофічного землетрусу 2003 року, вона продовжує зберігати свою головну реліквію – бронзову фігуру Діви Марії, подаровану місту ще в середині XIX століття.
Вітаючи Святішого Отця, Архиєпископ Алжира кардинал Жан-Поль Веско зазначив, що базиліка Пресвятої Богородиці, Покровительки Африки, – це спільний дім для всіх: 90% її відвідувачів становлять мусульмани. Напис на вході «Моліться за нас і за мусульман» став символом материнського прийняття Марією всього людства та знаком того, що ця святиня стала майданчиком християнсько-ісламського діалогу. Окрім того, спільнота Церкви на цих теренах – це мозаїка, яка єднає десятки національностей з усієї Африки та світу. Кардинал привітав Папу від імені тих, хто не зміг прибути до святині з огляду на перебування у в’язниці. Церковна спільнота опікується 70 в’язнями, які завдяки співпраці з пенітенціарною адміністрацією приходять до храму.
Під час зустрічі з церковною спільнотою Алжиру прозвучало чотири свідчення, які наблизили Святішому Отцеві реалії життя локальної Церкви.
Діти з інвалідністю – це не проблема, яку треба вирішити
Сестра Бернадет з африканського згромадження Sœurs de Notre-Dame du Lac Bam у своєму свідченні поділилася досвідом служіння дітям з інвалідністю. Вона розповіла про те, як звичайна підтримка окремих сімей переросла у створення великого центру допомоги. Важливо, що ініціаторами цього кроку стали самі алжирці: наприклад, матір дитини з інвалідністю заснувала профільну асоціацію, а сестри стали для неї великою підтримкою. На прикладі дівчинки Фатіми, яка пройшла шлях від постійного крику та повної нерухомості до самостійної ходьби та навчання у школі, сестра показала силу «малих кроків». Це свідчення того, що тривала реабілітація, яка вимагає неймовірної терпеливості, дає плоди лише за умови тісної співпраці з родиною. «Ці діти справді не є лише проблемою, яку треба вирішити, а братами та сестрами, яких слід приймати з любов’ю. Вони – наші, і ми розділяємо з ними ті самі радощі та ті самі страждання», – підкреслила сестра Бернадет.
Сопричастя, що об’єднує вірян поза конфесійними межами
Своїм досвідом навчання та духовного життя в Алжирі поділилася 26-річна Ракель Анзере з Кенії, яка нещодавно здобула ступінь магістра в галузі енергетичної політики. Її свідчення підкреслило нетипову для багатьох країн рису алжирської християнської спільноти – відсутність суворих конфесійних бар’єрів. Ракель, яка виховувалась у родині п’ятидесятників, зауважила: якщо в Кенії різні гілки християнства існують автономно, то в Алжирі вона зустріла зовсім іншу ситуацію. «У моїй рідній країні християнські конфесії часто діють незалежно. Однак в Алжирі я стала свідком прекрасного відчуття сопричастя, яке об’єднує вірян поза конфесійними межами», – підкреслила вона. Тут вона співає в хорі католицької парафії та бере участь у спільних молитвах. Дівчина розповіла про роботу «Спільноти Тлемсена» – групи з пів сотні іноземних студентів різних конфесій. Вони разом організовують молитви в дусі Тезе, реколекції та святкують Великдень, що допомагає їм підтримувати віру далеко від дому.
Любов до Богородиці будує мости
Своїм свідченням поділився Еммануель-Алі, який працює гідом у базиліці Богородиці, Покровительки Африки. Його щоденна праця – це не лише екскурсії, а й глибоке служіння примирення в самому серці Алжира. Він допомагає відвідувачам відкрити історію християнства в Алжирі через постаті святого Августина та святої Моніки. Для багатьох алжирців це стає відкриттям їхнього власного коріння. Еммануель-Алі підкреслює, що люди приходять до храму в стані стресу та життєвої напруги, а йдуть – заспокоєними. Базиліка стає місцем, де мусульмани та християни довіряють свої турботи Богові, ставлячи свічки та перебуваючи в тиші. Робота гіда в такому місці перетворюється на служіння близькості. Він зізнається, що навчився тут терпеливості та вміння відповідати на складні запитання з «простотою і любов’ю», часто стаючи тим, хто просто вислуховує людей зі складними долями. Головна надія та місія цього місця, за словами Еммануеля-Алі, – це щоденне будівництво «мостів» між релігіями. Базиліка, яку місцеві ніжно називають «Лалла Мер’єм» (Пані Марія), є простором, де любов до Божої Матері об’єднує алжирців незалежно від їхньої віри.
Служити пліч-о-пліч
Алжирка Монія Зерган розповіла про свій досвід роботи в католицьких соціальних службах. У більшості церковних проєктів мусульмани та християни працюють разом. Вони виконують однакові завдання: від догляду за дітьми та літніми людьми до фінансового менеджменту центрів. Монія зазначила, що спільна праця не заважає кожному залишатися у своїй вірі. Вона продовжує практикувати іслам, але надихається прикладом християнських колег у їхньому ставленні до праці та людей. Жінка поділилася особистим досвідом: під час хвороби саме християнська спільнота надала їй необхідну підтримку та солідарність. За словами Монії, добрі стосунки будуються на простих речах: спільному святкуванні завершення посту, обміні вітаннями та готовності допомогти в повсякденних справах. «Ми працюємо пліч-о-пліч, розділяючи ті самі турботи: прийняти, вислухати та подбати про найменш захищених», – підкреслила вона.
Підбиваючи підсумок почутим свідченням, Святіший Отець виділив три аспекти, які дозволяють християнській спільноті не просто бути присутньою, а бути «живим насінням» у центрі алжирського суспільства.
Молитва: діалог, що єднає людство
Звертаючись до присутніх, Папа підкреслив, що молитва – це не внутрішня справа Церкви, а фундаментальна потреба кожної людини. Спираючись на свідчення гіда Еммануеля-Алі, він зауважив, що навіть люди інших віросповідань інтуїтивно шукають базиліку як простір тиші. Лев XIV нагадав про приклад святого Шарля де Фуко, який бачив своє покликання у «молитовній присутності». Він підкреслив, що молитва допомагає людині віднайти внутрішню рівновагу. В країні, де життя часто сповнене труднощів, щирий діалог із Богом стає силою, що знімає напругу та повертає людям відчуття гідності й миру «Людина не може жити без молитви, так само як не може жити без дихання. Молитва єднає та олюднює, вона зміцнює і очищує серце, дозволяючи Церкві сягати тих місць і середовищ, які знає лише Господь», – зазначив Святіший Отець.
Милосердя: простір благодаті, що збагачує кожного
Коментуючи досвід сестри Бернадет, Папа звернув увагу на те, що милосердя – це не просто «гуманітарна допомога», а місце зустрічі з Божою благодаттю. Він наголосив, що в служінні вразливим людям кожен, хто допомагає, зростає та збагачується сам. Як найвищий прояв цієї любові Святіший Отець згадав 19 алжирських мучеників (зокрема брата Люка, літнього монаха-лікаря), які свідомо відмовилися від евакуації, щоб залишитися зі своїми пацієнтами та сусідами-мусульманами у важкі часи. «Перед обличчям ненависті та насильства вони залишилися вірними любові до самопожертви, разом із багатьма іншими чоловіками та жінками, християнами та мусульманами. Вони зробили це без вимог та гучних заяв, із спокоєм і рішучістю тих, хто не самовпевнений і не впадає у відчай, бо знає, Кому довірився», – підкреслив Лев XIV.
Єдність: сопричастя в умовах пустелі
Третій пункт своєї промови Папа присвятив єдності, про яку згадували Ракель та Монія. Він використав географічний образ: більшість території Алжиру займає пустеля, а в пустелі неможливо вижити самотужки. Для Святішого Отця суворість природи – це нагадування про людську крихкість, яка відкриває серце для взаємодопомоги. Він назвав базиліку символом «Церкви з живих каменів», де під покровом Діви Марії різні народи та релігії вчаться мріяти разом. «На пустелі неможливо вижити самотужки – суворість природи руйнує ілюзію самодостатності та нагадує, що ми потрібні одне одному. Віра не ізолює, а відкриває; вона єднає, але не змішує; вона наближає, не стираючи відмінностей», – підкреслив Папа.
с. Аліна Анастасія Петраускайте, SCM – Ватикан
Папа до Церкви Алжиру: віра наближає нас, не стираючи відмінності – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2026-04/zustrich-papy-z-tserkovnoju-spilnotoju-alzhyru.html
HIGHLIGHTS – Departure Rome, Arrival Algeria – Welcome Ceremony – Pope Leo XIV – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=fW-H-Y6qGLY
Highlights – Algeria, Visit to the “Maqam Echadid” Martyrs’ Monument, 13 April 2026–Pope Leo XIV – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=e0CD_PO4MaI
Algeria – Welcome Ceremony – Pope Leo XIV – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=c2YD8VGviwI
Algeria, Visit to the “Maqam Echadid” Martyrs’ Monument, 13 April 2026–Pope Leo XIV – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=Tz-V9_QDyVY&t=13s
Leon XIV: Potrzebujemy siebie nawzajem – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=VbaUN3pTRU4
Papież w meczecie w Algierze – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=aR0CMjfoji8
Morze, Sahara i niebo szepczą nam, że Bóg jest wielki, a my żyjemy w Jego obecności – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=E3htP_lwjBs
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02VvLrPTr8EhWerkmYuv37UWiJHYB6LUyiwtWhGu5EK2FcMXFSDX7oLUgetiDTwSgMl&id=61587208979317
о. Петро Фостик
