У сьогоднішньому випуску нашої рубрики «Ойкономія. Християнський погляд на економічне життя» пропонуємо вашій увазі репортаж її авторки, яка належить до спільноти «The Economy of Francesco Academy» про міжнародну академічну конферецію, присвячену етичним, духовним, екологічним і соціальним вимірам економічної думки, натхненної францисканською традицією, що на початку травня відбувалася в Ассізі.
Минуло вісімсот років від смерті святого Франциска Ассізького, а здається, що сьогодні світ потребує його більше, ніж будь-коли. У час, позначений соціальними, економічними, екологічними й духовними викликами, спільнота Економіки Франциска (The Economy of Francesco, EoF) зібралася в Ассізі 7-9 травня 2025 року не лише для того, щоб вшанувати пам’ять особливої постаті минулого. Ми приїхали туди, аби поставити перед собою запитання про теперішнє і майбутнє економіки, в центрі якої стоїть людина, її гідність, її стосунки з іншими та з усім створінням.
Міжнародна академічна конференція “До коріння економічної етики” (At the Roots of Economic Ethics) відбулася в осередку Serafico di Assisi як дводенна зустріч, присвячена етичним, духовним, екологічним і соціальним вимірам економічної думки, натхненної францисканською традицією. Сам вибір місця був промовистим, Serafico в Ассізі здійснює та сприяє реабілітаційній, психоосвітній і соціально-медичній допомозі для людей із множинними формами інвалідності та уособлює францисканські ідеали турботи, інклюзії та любові до створіння. Організатори прагнули зібрати науковців, дослідників і практиків з економіки та суміжних дисциплін, щоб разом запитати, як принципи, пов’язані з життям, вченням і харизмою святого Франциска, можуть впливати на сучасні дослідження і практики.
Для мене участь у цій конференції стала поверненням до коренів: коренів економічної етики, але також і коренів мого особистого шляху в EoF, частиною якого я є з 2019 року. Від заклику Святішого Отця Франциска у 2019 році ми несемо із собою запитання, яке не втрачає сили: яка економіка справді може служити життю? В Ассізі це запитання прозвучало особливо конкретно. Воно вже не було лише теоретичною чи академічною проблемою, а стало закликом дивитися на світ інакше. Це означає також по іншому досліджувати світ, не як нейтральні спостерігачі, відсторонені від наслідків власних ідей, а як люди, які визнають свою участь, відповідальність і вплив у процесі пізнання та дії.
Перший день мав формат пре-конференції і був присвячений учасникам Академії Економіки Франциска. У програмі були реєстрація, вітальні слова, постерна сесія, представлення дослідницьких проєктів, момент святкування шляху fellows, спільні воркшопи та духовно-культурна прогулянка Ассізі. Це був важливий знак, бо конференція почалася з вручення дипломів молодим дослідникам, які протягом трьох років розвивали свої теми, вчилися працювати міждисциплінарно і шукали мову для економіки, здатної бути ближчою до життя. Вручення дипломів стало не завершенням, а радше переходом від навчального шляху до нової відповідальності перед спільнотою, наукою та світом.
У наступні два дні головна конференція розгорнула широку карту тем: бідність і нерівність, людський розвиток, праця, лідерство, фінанси, соціальна економіка, міграція, екологія, сталий розвиток, теологія, інституції, глобальна справедливість, міжрелігійний діалог, культура та економіка турботи. Паралельні сесії показали, що францисканська традиція не є вузькою історичною темою. Вона може стати живим інструментом мислення для економістів, богословів, соціологів, підприємців, освітян і всіх, хто шукає нові способи говорити про спільне благо.
Чотири головні доповіді допомогли нам зрозуміти, що вшанування святого Франциска через 800 років після його смерті означає не тільки пам’ятати його, а й дозволити його пророцтву кинути нам виклик. Кожна доповідь висвітлила інший вимір його спадщини та показала, наскільки вона потрібна для переосмислення сучасної економіки.
Доповідь сестри Хелен Альфорд, O.P., про Homo Mendicans відкрила глибоку перспективу: людина — це не лише homo economicus, раціональний індивід, який максимізує власний інтерес. Людина є також істотою потреби, стосунків, вразливості, здатною приймати і дарувати. У суспільстві, яке часто прославляє самодостатність, святий Франциск нагадує: ніхто не спасається сам. Економіка народжується не з ізоляції, а з взаємної залежності, з довіри, з готовності визнати, що ми потрібні одне одному.
Доповідь Луїджіно Бруні про парадокси францисканської бідності показала, що бідність святого Франциска — це не романтизація нестачі і не втеча від реального світу. Це свобода від володіння, здатність користуватися благами, не дозволяючи їм володіти нами. Цей парадокс особливо промовляє до нашого часу: у світі, багатому на речі, але часто бідному на зв’язки, Франциск навчає, що справжнє багатство народжується у братерстві.
Джакомо Тодескіні, говорячи про багатство, бідність і нерівність у францисканській традиції, допоміг побачити, що францисканська думка виробила дуже конкретне бачення обмеженого користування благами та священної цінності людей і речей. Це важливо сьогодні, коли економічні й соціальні нерівності зростають і коли ринок часто претендує на право визначати цінність усього. Франциск не просто закликає “дати більше”; він запрошує змінити сам спосіб оцінювання, бо не все може бути виміряне ринком, і жодна людина не може бути зведена до своєї економічної корисності.
Завершальна пленарна доповідь архиєпископа Доменіко Соррентіно, висліженого Єпископа Ассізі, від пророцтва Франциска до уроку Джузеппе Тоніоло та “економіки святих”, надала всьому шляху духовного й історичного горизонту. Вона нагадала, що економіка змінюється не лише через інституції та структури, хоч вони необхідні, а й через преображені життя. Святі не є далекими від реальності постатями: вони є людьми, які серйозно прийняли Євангеліє всередині історії і показали, що справедливість, братерство й турбота можуть ставати соціальними практиками.
Особливе розуміння святого Франциска передав також єпископ Феліче Акрока, теперішній Ординарій Ассізі, який говорив про життя Франциска у христологічному контексті: як шлях людини, що йшла за Христом і в цьому наслідуванні відкрила новий спосіб бути братом для людей, бідних, природи й усього створіння. Разом ці голоси зробили пам’ять про Франциска живою і сучасною. Ми не просто згадували святого з минулого, а слухали запитання, звернене до нашого теперішнього: яку економіку ми хочемо будувати, якщо справді визнаємо кожне створіння сестрою чи братом, а кожну людину – носієм гідності?
У цьому сенсі ювілей став не лише урочистістю, а запрошенням до навернення думки, погляду й дії. Конференція показала, що корені економічної етики не є абстрактними. Вони виростають із бачення людини, землі та благ як реальностей, довірених нашій спільній відповідальності. Повернутися до Ассізі означає оновити обіцянку: з чуйністю і сміливістю продовжувати будувати економіку, здатну до братерства, справедливості й миру.
Олена Комісаренко
Джерелo: https://francescoeconomy.org/at-the-roots-of-economic-ethics/
До коріння економічної етики: зустріч спільноти «Економіки Франциска» Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/world/news/2026-05/oikonomia-124-zustrich-eof-pro-korinnya-ekomonichnoji-etyky.html
Українська передача 20.05.2026 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/05/ukrainian-programme-20-05-2026.html
ЗУСТРІЧ СПІЛЬНОТИ «ЕКОНОМІКИ ФРАНЦИСКА» – ДО КОРІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕТИКИ – Джерелo: youtube.com/watch?v=RNFgnmJcR2c&feature=youtu.be
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid023ErcwGpFjySigbFeDon823TA5R2rAFFPzdwvE8VQkYsx1QZTSH6LjMk7yKZvCbsKl
о. Петро Фостик
