Український і польські кардинали, присутні в Римі з нагоди консисторії, поширили спільне звернення у справі польсько-українських стосунків. До нього приєднався також Блаженніший Святослав, Глава Української Греко-Католицької Церкви.
Спільний голос у справі польсько-українських відносин
У єдності зі Святішим Отцем Левом XIV, перший рік понтифікату якого позначений наполегливою працею задля побудови миру на основі спільного блага та рішучим протистоянням війні в усіх її вимірах – від відносин між народами й конфліктів усередині держав до соціальної напруги, підносимо свій голос як кардинали, зібрані на консисторію, походять з Польщі й України, покликані нести особливу відповідальність за спільноту Церкви та підтримувати служіння Наступника святого Петра. Робимо це разом з нашим братом, Верховним Архиєпископом Києво-Галицьким Української Греко-Католицької Церкви, усвідомлюючи, що питання примирення між поляками та українцями стосується не лише відносин між двома народами, а й вірогідності нашого спільного християнського свідчення.
Наслідуючи Папу Лева XIV, ми переконані, що першим кроком до миру є роззброєння мови. Це стосується не лише слів, а й жестів, знаків і символів. Вони також можуть ранити, закривати шлях до зустрічі та породжувати страх. Святіший Отець нагадує, що мир є «роззброєним і роззброює», а побудова спільного добра вимагає євангельської мови: чіткої, але не принизливої; сміливої, але не агресивної; правдивої, але такої, що не закриває шляху до прощення.
З болем спостерігаємо за зростанням взаємної напруги та відродженням настроїв ворожнечі між поляками й українцями. Ще болісніше те, що це відбувається в той час, коли Україна продовжує переживати жахіття війни, а Польща в останні роки виявила велику солідарність із мільйонами українських сестер і братів. Особливо болісно, що це відбувається саме тоді, коли українські католики відзначають 25-ту річницю історичного візиту до України Папи, який був поляком.
У цьому контексті повертаємося до слів Святішого Отця Івана Павла II з його листа з нагоди 60-ї річниці – як висловився сам автор – трагічних подій на Волині. Над цими словами варто замислитися всім людям доброї волі, а для нас, католиків різних обрядів і народів, вони повинні стати взірцем і нормою дій, зокрема й у нашому підході до історичних питань. Папа, зокрема, писав:
У заметілі Другої світової війни, коли потреба солідарності й взаємодопомоги мала би бути на першому місці, чорні дії зла отруїли серця, а його зброя призвела до пролиття невинної крові. Сьогодні (…) в серцях більшості поляків і українців дедалі більше зростає потреба у глибокому іспиті сумління. Відчувається потреба в примиренні, яке дозволило б нам дивитися на сьогодення й майбутнє в новому дусі. Це спонукає мене бути вдячним Богу разом із тими, хто в роздумах і молитві згадує всіх жертв цих актів насильства.
Нове тисячоліття, у яке ми нещодавно вступили, вимагає, щоб українці й поляки не залишалися поневоленими своїми сумними спогадами минулого. Розмірковуючи над подіями минулого з нової перспективи, прагнучи побудувати краще майбутнє для всіх, нехай подивляться один на одного очима примирення (Ватикан, 7 липня 2003 р.).
Цей заклик святого Івана Павла ІІ до обох таких дорогих йому народів, за великою участю Церков, був почутий і підхоплений поляками й українцями. За нами – роки молитов, зустрічей, спільних листів (2005), декларацій (2013) і послань (2023), а також співпраці в наданні допомоги біженцям і нужденним. Ця спадщина є великим зобов’язанням, отриманим від тих, хто до нас мав мужність говорити правду без погорди й ненависті, закликати до навернення, смиренно просити прощення і мужньо прощати, простягаючи руку примирення, незважаючи на ще незагоєні й болісні рани.
Ось чому сьогодні, коли виникають нові напруги й знову зростає недовіра, слова Папи з вищезгаданого листа звучать із новою силою:
Оскільки Бог простив нам у Христі, віруючі повинні вміти прощати один одному за завдані кривди і просити прощення за власні помилки, у такий спосіб сприяючи побудові світу, де поважають життя, справедливість, злагоду й мир. Християни покликані визнавати помилки минулого, пробуджувати своє сумління для компромісів сьогодення і відкривати серця для справжнього, тривалого навернення (Ватикан, 7 липня 2003 р.).
Ми свідомі того, що навернення починається з наших власних сердець. Папа закликає кожного з нас – поляків та українців – до особистого навернення, а не до того, щоб притягувати до відповідальності інших. Ми можемо закликати інших до навернення лише тоді, коли смиренно визнаємо власні гріхи.
Ми переконані, що для християнина пізнання правди – це завдання, яке завжди стоїть поруч із любов’ю до ближнього. Пам’ять про минуле є надзвичайно важливим елементом ідентичності кожної людської спільноти. Услід за Святішим Отцем Франциском хочемо нагадати, що «у повсякденному житті кожної людини, як і кожного суспільства, існує два види пам’яті – добра і зла, позитивна і негативна. Добра пам’ять – це та, яка (…) прославляє Господа і Його діла спасіння. Негативна пам’ять, натомість, – та, яка погляд розуму та серця нав’язливо зосереджує на злі, особливо на скоєному іншими» (Краків, 27 липня 2016 р.).
Ми відчуваємо обов’язок не полишати спільного шляху, розпочатого з благословення святого Івана Павла II, а терпляче й мужньо ним іти. Надто багато єднає наші народи, щоб ми могли дозволити змарнувати спільну спадщину.
Нав’язуючи іншим власне бачення минулого та майбутнього, ми піддаємося домінуючій культурі насильства й сили. Разом із Папою Левом ми закликаємо всіх прагнути мислити з точки зору спільного блага, а не лише приватних інтересів. Євангеліє, у яке ми віримо, навчає нас, що ліками від гріха є прощення, а межею, яку Бог поклав для зла, є милосердя.
Кардинал Микола Бичок, ЧНІ
Кардинал Конрад Краєвський
Кардинал Казімєж Нич
Кардинал Гжеґож Рись
Верховний Архиєпископ УГКЦ Святослав Шевчук
Спільний голос кардиналів у справі польсько-українських відносин – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2026-06/kardynaly-zaklyk-pro-polsko-ukrajinski-stosunky.html
Спільний голос у справі польсько-українських відносин – Джерелo: https://ugcc.ua/data/spilnyy-golos-u-spravi-polsko-ukraynskyh-vidnosyn-8961/
Кардинали та Глава УГКЦ закликали до примирення між поляками й українцями – Джерелo: https://ugcc.ua/data/kardynaly-ta-glava-ugkts-zaklykaly-do-prymyrennya-mizh-polyakamy-y-ukrayntsyamy-8962/
Спільна заява щодо польсько-українських відносин – Джерелo: https://catholicukes.au/data/joint-statement-on-polish-ukrainian-relations-562/
Wspólny głos w sprawie relacji polsko-ukraińskich – Джерелo: https://episkopat.pl/doc/249289.Wspolny-glos-w-sprawie-relacji-polsko-ukrainskich
Wspólne oświadczenie w sprawie relacji polsko-ukraińskich – Джерелo: https://diecezja.pl/aktualnosci/wspolne-oswiadczenie-w-sprawie-relacji-polsko-ukrainskich/
Kardynałowie Polski i Ukrainy apelują do obu narodów o pojednanie – Джерелo: https://www.vaticannews.va/pl/kosciol/news/2026-06/apel-kardynalowie-polska-ukraina-pojednanie-konsystorz.html
Voce comune sulla questione delle relazioni polacco-ucraine – Джерелo: https://ugcc.ua/it/data/voce-comune-sulla-questione-delle-relazioni-polacco-ucraine-1855/
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid0xnbafRmbeDx8JL5R2qf5eJetANju9h7WCNbPFgyuKXJJRop6HE2eHSDnkFpZCh4yl
о. Петро Фостик
