Минув черговий день щорічних духовних вправ для священників Перемисько-Варшавської митрополії УГКЦ, що тривають у реколекційному центрі в Поршевіцах. Духовним провідником цьогорічних реколекцій є владика Маріуш Дмитерко, єпископ-помічник Вроцлавсько-Кошалінської єпархії. Протягом дня архієрей виголосив для духовенства три глибокі науки, зосередивши увагу на відносинах священника з Богородицею, його ангельській гідності та фундаментальному значенні молитви.
Священник під покровом Богородиці
Перша наука дня стала логічним продовженням роздумів про місце душпастиря в таємниці Пресвятої Трійці. Владика Маріуш закликав священників поглянути на себе як на духовних синів Пресвятої Богородиці.
Архієрей наголосив, що набожність до Марії не є лише приватною справою священника – вона глибоко вписана в саму історію спасіння. Стоячи під хрестом, учень Іван Богослов узяв Марію до себе, і з тієї миті вона стала Небесною Матір’ю для кожного священнослужителя. Реколектант нагадав, що священиче життя це поле безнастанної духовної битви з силами зла. Диявол боїться Бога, але особливо тремтить перед Пресвятою Богородицею, єдиною Непорочною і Безгрішною. Саме тому священник повинен безнастанно віддавати себе під її могутній покров, вчитися у неї смиренності та безумовної довіри до Божого Слова, по прикладу її гімну „Магніфікат”.
Ангельська гідність священичого служіння
Друга наука була присвячена дещо призабутій, але надзвичайно глибокій східній традиції, яка розглядає священника крізь призму його „ангельської гідності”. Владика пояснив, що священник покликаний бути земним ангелом, посланцем, який стоїть перед Богом і несе Його світло людям.
Єпископ навів яскраві біблійні приклади трьох архангелів, які є дороговказом для душпастирів: Архангел Михаїл нагадує про обов’язок захищати Божу святість і боронити вірних від нападів лукавого. Архангел Гавриїл є прикладом того, як приносити людям Божу звістку і стукати у двері їхніх сердець. Архангел Рафаїл вказує на місію зцілення, особливо коли йдеться про порятунок і супровід сучасних сімей у кризових ситуаціях.
Особливим моментом цієї гідності є Божественна Літургія, де земний священник стає співслужителем небесних хорів, співаючи разом із Херувимами та Серафимами переможну пісню Трисвятого.
Молитва – джерело сили та зброя душпастиря
Третя конференція торкнулася найболючішої та найважливішої теми духовного життя – молитви. Владика Маріуш нагадав древній принцип «Lex orandi, lex credendi» (як молишся, так і віруєш), закликавши отців зробити щирий іспит сумління щодо якості їхнього молитовного життя.
Реколектант підкреслив, що молитва це не просто вичитування текстів, а живе входження у присутність Живого Бога зі всією своєю неміччю та грішністю. Труднощі, розсіяння та спокуси під час молитви є цілком нормальним явищем, адже це свідчить про реальну духовну боротьбу. Владика процитував влучну думку: «Диявол не боїться активних священників, він боїться тих, які моляться». Надмірний активізм без молитви швидко виснажує і перетворює служіння на порожнє функціонування. Вершиною ж і центром усієї молитви є Пресвята Євхаристія, яка має бути моментом щоденного переображення кожного душпастиря.
Важливим духовним підсумком цього дня стала нагода приступити до Святої Тайни Покаяння: протягом післяобіднього часу реколекцій отці мали змогу приступити до сповіді, щоб очистити свої серця та досвідчити зцілюючої сили Божого милосердя.
