„Патріарший собор Воскресіння Христового в Києві «є видимим знаком єдності й соборності нашої Церкви як в Україні, так і далеко поза її межами».
«Ми будували його всі разом, цеглинками-пожертвами, що надходили сюди з усього світу… Цей собор збирає всіх синів і дочок Володимирового Хрещення, закликає їх до єдності, до відновлення у вірі, до джерела небесної поживи в духовній пустелі сучасного світу».
Український народ отримав новий собор Воскресіння Христового як знак непорушної присутності між нами воскреслого Христа, який нам обіцяв: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку».
«Це тут, навіки спочиватиме Його святе Ім’я – Ім’я Того, якого не може вмістити ні небо, ні земля».” – Глава й Отець Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.
18 серпня Українська Греко-Католицька Церква відзначає Спомин освячення своєї центральної святині — Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.
Процес будівництва Патріаршого собору почався 2002 р., коли Блаженніший Любомир Гузар освятив наріжний камінь майбутнього храму. Проект споруди розробив архітектор Микола Левчук. З 2006 р. у підвальній частині храму почали відправляти богослужіння. 2009 р. в соборі відбулася перша єпископська хіротонія, а 2011 р. — інтронізація Отця і Глави УГКЦ Святослава Шевчука.
18 серпня 2013 р. Патріарший собор Воскресіння Христового освятили, і цей день увійшов у літургійний календар УГКЦ як спомин про цю подію.
ДО КОРІНТЯН ДРУГОГО ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. Ряд.: 2 Кор. 187 зач.; 8, 16 – 9, 5.
Браття, Богові дяка, що дав у серці Тита таку саму до вас горливість; бо він прийняв просьбу і, повний запалу, доброхіть до вас пішов. Ми з ним послали брата, якого за євангеліє хвалять усі Церкви і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій благодійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу, остерігаючися, щоб нам хто не докоряв за таку щедру збірку, що нею ми служимо. Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми. Разом з ними ми послали нашого брата, пильність якого ми часто випробували в багатьох речах і який тепер ще пильніший через велике довір’я, що до вас має. Щодо Тита, він мій товариш і співробітник, вам на благо, щождо братів наших, вони посланники Церков, слава Христова. Дайте їм доказ вашої любови й нашого хваління вас перед ними і перед Церквами.
Про службу на користь святим мені нема чого до вас писати, бо знаю вашу добру волю і хвалю вас перед македонянами за неї, бо Ахая готова з минулого року; ваш запал заохотив багатьох. Однак я посилаю вам братів, щоб та хвала, якою я хвалив вас, не була щодо цього марна і щоб ви, як я сказав, були готові. А то як прийдуть зо мною македоняни й застануть вас неготовими, ми, щоб не сказати ви, осоромимося, що були такі певні. Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували загодя той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток.
ДО ЄВРЕЇВ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. Собору: Євр. 307 зач.; 3, 1-4.
Браття святі, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиерея, якого ми визнаємо вірою, Ісуса, вірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі. Бо він удостоївся остільки вищої слави понад Мойсея, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок. Усякий бо дім хтось, будує, той же, що збудував усе – Бог.
ВІД МАРКА СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Ряд.: Мр. 12 зач. 3, 13-19.
Одного разу вийшов Ісус на гору й покликав тих, яких сам хотів, і вони прийшли до нього. І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому та щоб їх посилати проповідувати; і дав їм владу виганяти бісів.
Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро; Якова, сина Заведея, та Івана, брата Якова, і дав їм ім’я Воанергес, у перекладі – Сини грому; Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананея, та Юду Іскаріота, що його зрадив.
ВІД МАТЕЯ СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Собору: Мт. 67 зач. 16, 13-18.
В той час, прийшовши в околицю Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: – За кого мають люди Сина чоловічого?
Ті відповіли: – Одні за Івана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків.
– На вашу ж думку, – каже до них, – хто я?
Озвався Симон Петро і заявляє: – Ти – Христос, Син Бога живого.
У відповідь Ісус сказав до нього: – Щасливий ти, Симоне, сину Йони, бо не тіло й кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро-Скеля і на цій скелі збудую мою Церкву й адові ворота її не подолають.
2 Кор. 8, 16 – 9, 5. «Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Богом, але й перед людьми»
Деколи мені здається, що ми, християни, немовби живемо у своєму світі. Так, ми ходимо до храму, сповідаємось, причащаємось, належимо до тих чи інших християнських товариств і спільнот, бо так стараємось дбати про свої взаємини з Богом. І це важливе в нашому житті. Але часто ми, ті ж самі християни, не зауважуємо багатьох людей навколо нас, які потребують нашої допомоги чи просто уваги.
Часто бачимо, що людям легше пожертвувати свої гроші, аніж час.
Тож спробуймо ми, як християни, придивлятись до людей, яких поставив навколо нас Господь, і дбати про них. Ось чим можемо послужити завжди – своїм заангажуванням у їхнє життя!
Вл. Венедикт Алексійчук
Мр. 3, 13–19. «Дав їм владу виганяти бісів»
Бачимо, що коли Господь кличе апостолів до місії, то не просто вибирає їх, а дає їм силу, як каже Євангеліє, «владу виганяти бісів». І видається, що апостоли по-людськи не були готові до цього. До того ж тоді були люди, набагато освіченіші від них: фарисеї, садукеї, книжники, – які зналися на Законі Божому. Але Ісус Христос вибирає саме мало освічених апостолів. І це справжня таємниця Божого покликання.
У нашому житті потрібно усвідомлювати, що Господь не випадково вибрав для нас батьків, батьківщину, дав жити в тих чи інших обставинах, у тім чи іншім історичнім періоді. Водночас Він дає також силу і змогу жити в цих обставинах праведно.
Яскравим прикладом є святі. Жодні обставини не були владні над ними. Ми ж часто говоримо: так склалися обставини, це від мене не залежить…
Жодні обставини не можуть мати над нами влади. Адже Господь у всіх ситуаціях, якщо ми лише забажаємо, дасть сили й можливість жити чесно, справедливо, побожно і свято.
Вл. Венедикт Алексійчук
Стихири на „Господи, взиваю я”
Житло́ закла́в з Отце́м Своїм Син Бо́жий* у возлю́блених лю́дях Своїх,* що зберегли́ сло́во Його́ істини* і ви́тривали у вірності.* Не убоя́лись мук, гонінь, лю́тої сме́рти* Бо́жі діти в багатостражда́льній Україні.* Тож на них, немо́в на жи́вих ка́менях,* воздви́гнувся собо́р Воскресіння.
До́мом Прему́дрости* і хра́мом Твоє́ї незри́мої прису́тности* вчини́в єси́, Зверши́телю,* ду́ші відданих дру́зів Твоїх.*Міцніший за камінні му́ри – храм Твоє́ї любо́ви,* утве́рджений у се́рці лю́дському, живій святи́ні.* Із не́ї процвів зри́мою кра́сою* воздви́гнений собо́р Воскресіння.
Які ж лю́бі оби́телі Твої, Го́споди Сил!* Споконвіку горну́лася душа́ українська* до вели́чних дре́вніх хра́мів Твоїх;* а в лихолітті, в пітьмі воро́жого безбо́жжя* інші хра́ми вірно зася́яли:* у сільських хати́нах, у мали́х міськи́х поко́ях,* всю́ди, де світи́ли живі світи́льники Твоє́ї істини,* воздвига́ючи собо́р Воскресіння.
Слава: (г. 5. Самогласний): Прийдіте від заходу, і півночі, і моря, і сходу,* з усієї України – вірні друзі Господні,* і явім відроджену Церкву.* Собор душ наших хай засяє, як богосвітлі світила,* у соборі над Славутичем.* І піднесені Духом,* Христа, Воскресіння наше, прославимо навіки.
І нині: (г. 4): Прийді́те, оспіва́ймо, лю́ди,* Пресвяту́ю Ді́ву Чи́стую,* з Не́ї бо невисловле́нно ви́йшло,* воплоти́вшися, Сло́во О́тчеє;* закли́чмо і промо́вмо:* «Благослове́нна Ти між жо́нами,* блаже́нне нутро́, що вмісти́ло Христа́.* В Його́ святі́ ру́ки ду́шу переда́вши,* моли́ся, Пречи́стая,* щоб спасти́ся ду́шам на́шим.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Тропар (г. 4):
Як безцінну красу́ вну́трішньої богоо́бразної ски́нії,* так зо́внішню яви́в єси́ ве́лич свято́го хра́му сла́ви Твоє́ї, Го́споди.* Утверди́ його́ повік-віку* і прийми́ моли́твами Богоро́диці на́ші блага́ння,* що їх у ньо́му безнаста́нно Тобі прино́симо,* всіх Життя́ і Воскресіння.
Кондак (г. 4):
Собо́ри вірних ся́ють у собо́рі Воскресіння,* як многосвітлі зо́рі на не́бі,* і мо́лячись у ньо́му, взива́ють:* «Цей дім утверди́, Го́споди!»
Тропар освячення (г. 4):
Як безці́нну красу́ вну́трішньої богоо́бразної ски́нії,* так зо́внішню яви́в єси́ ве́лич свято́го хра́му сла́ви Твоє́ї, Го́споди.* Утверди́ його́ пові́к-ві́ку* і прийми́ моли́твами Богоро́диці на́ші блага́ння,* що їх у ньо́му безнаста́нно Тобі́ прино́симо,* всіх Життя́ і Воскресі́ння.
Тропар (г. 1):
У різдві́ ді́вство зберегла́ ти,* в успе́нні сві́та не оста́вила ти, Богоро́дице.* Переста́вилася ти до життя́, бу́вши Ма́тір’ю Життя́.* І молитва́ми твої́ми* ізбавля́єш від сме́рти ду́ші на́ші.
Сла́ва: Кондак освячення (г. 4):
Собо́ри ві́рних ся́ють у собо́рі Воскресіння,* як многосві́тлі зо́рі на не́бі,* і мо́лячись у ньо́му, взива́ють:* «Сей дім утверди́, Го́споди!»
І ни́ні: Кондак (г. 2):
В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.
Прокімен освячення (г. 4): До́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів. (Пс 92,6)
Стих: Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся. (Пс 92,1).
Прокімен, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47)
Стих: Бо згля́нувся на смире́ння слуги́ Своє́ї, ось бо відни́ні ублажа́ть мене́ всі ро́ди. (Лк. 1,48)
Алилуя освячення (г. 2): Підва́лини Його́ на го́рах святи́х. (Пс 86,1)
Стих: Пресла́вне ска́зано було́ про те́бе, гра́де Бо́жий. (Пс 86,3)
І свята (г. 8): Воскре́сни, Го́споди, в упокі́й Твій, Ти і киво́т святи́ні Твоє́ї. (Пс 131,8)
Стих: Кля́вся Госпо́дь Дави́дові і́стиною і не відрече́ться її́. (Пс. 131,11)
Замість До́стойно, приспів:
А́нгели, ба́чачи успе́ння Пречи́стої, здивува́лися, як Ді́ва возхо́дить із землі́ на не́бо.
І ірмос (г. 1):
Перемага́ються зако́ни приро́ди у то́бі, Ді́во чи́ста: бо ді́вственне є різдво́, і смерть напере́д заповіда́є життя́; по різдві́ ді́ва, і по сме́рті жива́. Спаса́єш за́вжди, Богоро́дице, наслі́ддя твоє́.
Причасний: Го́споди, возлюби́в я красу́ до́му Твого́ і місце оби́телі сла́ви Твоє́ї (Пс 25,8).
Другий: Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш, що задля нас увесь Свій задум сповнив і благозволив, щоб споруджений в Києві собор освяченно було в ім’я святого Його Воскресіння – молитвами пречистої Своєї Матері, якої Успіння свято звершуємо, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і святих мучеників Флора й Лавра, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Проповідь Блаженнішого Святослава у часі спомину освячення Патріаршого собору – 18 серпня 2023 року – Джерелo: https://ugcc.ua/data/propovid-u-den-spomynu-osvyachennya-patriarshogo-soboru-voskresinnya-hrystovogo-3442/
Патріарший собор Воскресіння Христового — головний собор Української Греко-Католицької Церкви – Джерелo: https://sobor.ugcc.church/istoriya-soboru/\
Історія Патріаршого собору Воскресіння Христового | СОБОР ЄДНАЄ ВСІХ – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=N5bqNIbcMgw&t=143s
Фільм „Собор єднає всіх” розповідає про ті важливі дні та справу, до котрої доклалися сотні тисяч наших вірних! 27 жовтня 2002 року, відбулася надзвичайно важлива подія для греко-католиків усього світу – освячення наріжного каменю Патріаршого собору Воскресіння Христового за участю тодішнього Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара).
Проповідь Блаженнішого Святослава 18 серпня 2013 р. Б. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=qGGS56L25Nw
У Києві освятили патріарший собор УГКЦ – Джерелo: https://www.radiosvoboda.org/a/25078704.html
18 СЕРПНЯ – † СПОМИН ОСВЯЧЕННЯ ПАТРІАРШОГО СОБОРУ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО В КИЄВІ. – (13 РОКІВ ТОМУ) – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=GUJTOzCLAvQ
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid02nPEj3Wu4hXiz7ACzePM23VFFzUSYm9eR92NTUxQgHzsdHdhk7L1UGFLDkgwHAQyxl
о. Петро Фостик
