В суботу 30-го травня Тиждень 1-й по Зісланні – віддання свята П’ятидесятниці.
ДО РИМЛЯН ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТÁННЯ. Рим. 79 зач.; 1, 7-12.
Браття, благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі. Свідок бо мені Бог, якому я служу моїм духом, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую вас і завжди прошу в моїх молитвах, чи нарешті пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас, бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами яким духовним даром, щоб вас укріпити, тобто підбадьоритись разом з вами, спільною вірою, вашою й моєю.
ВІД МАТЕЯ СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ЧИТÁННЯ. Мт. 15 зач. 5, 42-48.
Сказав Господь: Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.
Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на праведних і неправедних.
Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайне чините? Хіба не те саме й погани роблять? Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.
Рим. 1, 7–12. «Віра ваша славиться у всьому світі»
Хто такий християнин? Це той, який повірив у проповідь Христа; той, який повірив у Воскресення Христове; той, який своєю вірою ділиться з іншими. Не досить десь і щось почути про Бога. Ми багато чули усяких теорій. Але чи ми віруємо в Ісуса Христа і приймаємо ту Добру Новину, яку Він приніс? Ми багато знаємо, що інші говорять про це, але чи ми віруємо в це?
Наше життя завжди показує, наскільки наша віра міцна, наскільки ми її реалізовуємо, наскільки наша віра завжди виявляється у наших вчинках.
Саме власною вірою та власним життям ми стаємо свідками Ісуса Христа для всього світу і для кожної людини, яку стрічаємо.
Вл. Венедикт Алексійчук
Мт. 5, 42–48. «Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий»
Нас часто непокоять наші недоліки та гріхи, які чинимо в житті. Тоді йдемо до сповіді, стараємося пильнувати молитву, ходити до храму. Але дуже рідко ми у своєму серці носимо бажання досконалости, святости. Хоч цей наказ ми отримали від самого Господа: «Будьте досконалі». Христос не каже: «Бажано, щоб ви були досконалі, було б непогано, щоб ви були досконалі», але дає чітку вказівку бути досконалими. Через наші невдачі й падіння ми розчаровуємося в тому, що можемо бути бездоганними, але Господь певний, що ми спроможні досягти досконалости.
Тож ці слова звернені до кожного з нас: «Будьте досконалі».
вл. Венедикт Алексійчук
ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА. П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ. СТАРОЗАВІТНЯ П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ. ХРИСТИЯНСЬКА П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ. ЗНАЧЕННЯ ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА.
Світлий празник Пасхи завершується не менш світлим і великим празником Святої П’ятдесятниці. Після Христового Різдва і Воскресення цей празник належить до найбільших празників нашого церковного року. Зіслання Святого Духа — це наче вінець і печать на справі спасення людського роду, що здійснив Божий Син. У дні святої П’ятдесятниці сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. У дні Зіслання Святого Духа зароджується і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди.
„Звершивши діло, — каже Другий Ватиканський Собор, — що його Отець доручив Синові звершити на землі, в дні П’ятдесятниці післаний був Святий Дух, щоб постійно освячував Церкву й так, щоб віруючі через Христа в одному Дусі мали доступ до Отця… Дух перебуває в Церкві і в серцях вірних, немов у храмі, в них молиться та дає свідчення усиновлення дітей… Силою Євангелія омолоджує Церкву та постійно її оновлює і провадить до повної злуки з Обручником” (Догматична Конституція про Церкву, § 4).
Празник святої П’ятдесятниці заслуговує на особливу увагу з огляду на свою історію, свої богослуження та своє значення.
СТАРОЗАВІТНЯ П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ
Жидівський народ ще здавна щорічно святкував три великі празники: празник Пасхи, празник П’ятдесятниці і празник Кучок. У книзі Виходу сказано: „Тричі на рік святкуватимете празники на мою честь. Ти пильнуватимеш свята опрісноків… Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що сієш у полі, і свята зборів, під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою” (23, 14-16).
Свою назву має празник від того, що це був 50 день після празника Пасхи, а також 50 день від початку жнив. Первісно П’ятдесятниця — це було свято жнив і подяки. Того дня за приписом закону приходила до Єрусалима велика кількість жидів з усіх-усюд, навіть з далеких країв, щоб подякувати Богові за земні плоди та скласти з них у храмі свою жертву. Пізніше до празника П’ятдесятниці, як свята жнив, долучився ще й історичний мотив: річниця надання Божого Закону на горі Синай 50-го дня після виходу з Єгипту.
ХРИСТИЯНСЬКА П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ
Апостоли й перші християни як празник Пасхи, так і празник П’ятдесятниці перейняли від Старого Завіту й залишили його назву, але надали йому цілком иншого змісту і значення, бо і для них це був 50 день після Пасхи.
Головний мотив святкування П’ятдесятниці для новозавітньої Церкви — це подія зіслання Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще инші назви. День Зіслання Святого Духа, або День Святої Тройці.
Зіслання Святого Духа для первісної християнської Церкви було такою радісною, урочистою й важливою подією, що цей празник прирівнювався до празника Пасхи і Христового Різдва. Святкування цього празника, подібно як і празника Пасхи, з часом продовжується на цілий тиждень, який також набуває привілей загальниці. У третьому столітті цей празник стає загальновизнаним. Службу в його честь уклали у VIII столітті святий Йоан Дамаскин і святий Косма Маюмський.
Зміст богослужень цього дня повний радости і прослави Святого Духа і Святої Тройці. „Прийдіте, люди, триіпостасному Божеству поклонімся, Синові в Отці зі Святим Духом; бо Отець безлітньо родить Сина, співвічного і співпрестольного, і Дух Святий був в Отці, що прославляється з Сином, єдина сила, єдине єство, єдине Божество. Йому поклоняючися, всі говоримо: Святий Боже, що все вчинив через Сина, за співдіянням Святого Духа; святий кріпкий, через якого ми Отця пізнали, і Дух Святий прийшов на світ; святий безсмертний, утішальний Душе, що ізходиш від Отця і в Сині пробуваєш, Тройце свята, слава Тобі”. На хвалитних стихирах утрені славимо Святого Духа: „Дух Святий завжди був, є і буде. Він без початку і без кінця, рівносущний з Отцем і Сином. Він життя й оживляє, світло й давець світла, предобрий і джерело добра… „.
З богослужби П’ятдесятниці прийшла до наших щоденних молитов добре знана молитва до Святого Духа: „Царю небесний… „. Ця молитва починає кожне наше богослуження.
Старозавітня Церква мала звичай у дні П’ятдесятниці долівку своїх домів і божниць вкривати свіжою травою, а доми й божниці замаювати гілками дерев і квітами на знак, що в той час, коли був наданий Божий Закон, уся природа стояла в зелені. Треба сказати, що й апостоли, зберігаючи цей звичай, і свою горницю замаїли зеленню і квітами. Цей звичай перейшов і до новозавітньої Церкви. Звідси ще одна назва П’ятдесятниці: Зелені свята. Квіти й зелень дерев є ознакою життя, тож стали символом життєдайного Святого Духа. Як природа навесні оновляються зеленню і квітами, так і свята Церква та її вірні оновлюються силою Святого Духа.
У понеділок після празника П’ятдесятниці наша Церква святкує празник Святого Духа. Це через те, що Східна Церква з давніх-давен мала звичай наступного дня після великого празника віддавати честь тим особам, які відігравали головну роль у дні празника. День Святої П’ятдесятниці святкує саму подію зіслання Святого Духа на апостолів, а понеділок призначений на віддання особливої чести Святому Духові як третій Божій Особі. Про це Синаксар понеділка так каже: „У цей день, в понеділок П’ятдесятниці, празнуємо того всесвятого й животворного і всесильного Духа, єдиного з Тройці Бога, єдиногідного, єдиносущного і єдинославного Отцю і Синові… Задля почести для всесвятого Духа порішили божественні Отці, щоб осібно і в цій П’ятдесятниці мати празник для Того, хто все добро спричинив”.
Замойський і Львівський Синоди, згадуючи наші празники, називають цей день празником Святої Тройці. Устав о. Дольницького називає цей день тільки понеділком Святого Духа та каже, що в понеділок береться уся служба празника (тобто Зіслання Святого Духа), а на Літургії якщо долучається і служба Святої Тройці… як вважаємо. Він зауважує, що цієї служби не мають ані грецькі, ані слов’янські устави, крім наших служебників, і її треба правити в храмах Святої Тройці. Латинська Церква від середньовіччя святкує празник Святої Тройці восьмого дня після Зіслання Святого Духа, тобто в нашу неділю Всіх святих. Князь Максиміліян у своїх Викладах про східні Літургії каже, що „українці-католики (русини), наслідуючи римську Церкву, святкують свято Святої Тройці в понеділок П’ятдесятниці” (с. 99). Насправді, сам день П’ятдесятниці є справжнім празником Святої Тройці, як це видно з назви та змісту богослужень того дня.
На окрему увагу заслуговує вечірня понеділка, яка звичайно правиться не в неділю увечері, але відразу після святої Літургії близько полудня в сам день П’ятдесятниці. Вечірню поєднують з Літургією для того, — пояснює о. Дольницький, — щоб усі присутні на Літургії могли взяти участь у коліноприклонних молитвах. Ця вечірня відзначається тим, що, крім инших молитов, має три довші покутного змісту молитви, які уклав святий Василій Великий († 379). Візантійський каноніст Матей Властар (XIV ст. ) у своєму Номоканоні покликується на святого Василія Великого, який вимагав, щоб ті молитви проказувати на колінах задля великої пошани до Святого Духа.
ЗНАЧЕННЯ ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА
Подія Зіслання Святого Духа мала дуже велике значення для апостолів і перших християн. Вона і зараз має те саме значення і для усієї Христової Церкви. Святий Йоан Золотоустий у проповіді на празник П’ятдесятниці каже: „Преласкавий Бог сьогодні наділив нас великими дарами, що їх тяжко словами висказати. Тому всі разом радіймо й, радіючи, славімо нашого Бога… Бо що з того, питаюся, що належить до нашого спасення, не було нам дане через Святого Духа? Він нас звільнив з неволі, покликав до свободи, нас всиновив. З цього джерела (тобто Святого Духа) випливають пророцтва, благодать зцілення і все те від нього, чим Церква звикла прикрашуватися”. На стихирах великої вечірні П’ятдесятниці читаємо: „Все подає Святий Дух. Він виливає пророцтва, вдосконалює священиків, невчених навчив мудрости, рибаків явив богословами, об’єднує увесь збір церковний. Утішителю, єдиносущний і співпрестольний Отцю і Синові, слава Тобі”.
„Через Святого Духа, — каже святий Василій Великий, — відбувається повернення до раю, піднесення до небесного царства, привернення синівства. Через Нього можемо Бога звати Вітцем, можемо стати учасниками благодаті Ісуса Христа, зватися дітьми світла, брати участь у вічній прославі… ” (Про Святого Духа, гл. 15).
Святий Дух надав апостолам дар мови, дар розуміння святого Писання і дар мужности у проповідуванні і визнаванні святої віри. „У день П’ятдесятниці, — каже Другий Ватиканський Собор, — зійшов [Святий Дух] на учнів, щоб перебувати з ними повіки. Тоді Церква об’явила себе привселюдно серед народу, проповідь і поширення Євангелія взяли початок між народами, і на кінець Церква Нового Завіту стала прообразом об’єднання всіх народів у вселенськості віри, яка промовляє всіма мовами… ” (Декрет про місійну діяльність Церкви, § 4).
Дари Святого Духа справді великі й щедрі. Про них святий апостол Павло каже: „Плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість” (Гал. 5, 22-23). Святий Дух зійшов і на нас у таїнстві миропомазання зі своїми дарами й помазав нас на Христових борців, а наше тіло зробив своїм храмом. Про цю велику правду пригадує нам святий апостол Павло й наставляє нас, щоб ми так жили: „Хіба ж не знаєте, — каже він, — що ваше тіло — храм Святого Духа, який живе у вас? Його ж маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!” (1 Кор. 6, 19-20).
o. Катрій Юліян ЧСВВ, Пізнай свій обряд – Джерелo: https://www.truechristianity.info/ua/books/know_your_devotion.php
Стихири на „Господи, взиваю я”
П’ятидеся́тницю святку́ємо і прихі́д Ду́ха,* зді́йснення обі́тниці і спо́внення наді́ї.* Яке́ ж це вели́ке і святе́ та́їнство!* Тому́ й кли́чемо до Те́бе:* Тво́рче всіх, Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Мо́вами чужи́ми наділи́в Ти, Хри́сте, Свої́х у́чнів,* щоб ни́ми пропові́дували Тебе́ – безсме́ртне Сло́во і Бо́га,* яки́й дає́ нам вели́ку ми́лість.
Усе́ подає́ Дух Святи́й:* проро́ків посила́є, свяще́ників удоскона́лює,* негра́мотних му́дрости навча́є,* риба́лок богосло́вами появля́є, * і єдна́є всю церко́вну спільно́ту.* Єдиносу́щний і співпресто́льний Отце́ві й Си́нові,* Утіши́телю, – сла́ва Тобі́!
Ми ба́чили сві́тло і́стинне,* ми прийняли́ Ду́ха небе́сного,* ми знайшли́ ві́ру і́стинну.* Нерозді́льній Тро́йці поклоня́ємось,* Вона́ бо спасла́ нас.
Тро́йцю єдиносу́щну пісня́ми звели́чуємо:* Отця́ і Си́на зі Святи́м Ду́хом,* бо так пропові́дували всі проро́ки* й апо́столи з му́чениками.
Посла́вши Твого́ Свято́го Ду́ха, * спо́внив Ти, Хри́сте, обі́тницю,* да́ну Свої́м у́чням,* – посла́ти си́лу з висоти́,* і доказа́в Ти нам, що Ти – І́стина.* Тому́ ті, що поклада́ються на Те́бе, До́брий,* воі́стину не засоро́мляться.
Сла́ва: і ни́ні: (г. 8): Прийді́ть, наро́ди сві́ту, поклоні́мся Бо́гові в трьох осо́бах:* Си́нові в Отці́ зі Святи́м Ду́хом.* Оте́ць бо споконві́чно ро́дить Си́на споконві́чного та співпресто́льного,* а Дух Святи́й є в Отці́ співсла́влений з Си́ном:* одна́ си́ла, одна́ приро́да, одне́ Божество́.* Йому́ поклоня́ючись, усі́ виголо́шуємо:* Святи́й Бо́же, що все тво́риш Си́ном,* за співді́янням Свято́го Ду́ха!* Святи́й Крі́пкий, що нам Отця́ об’яви́в* і в світ посла́в Свято́го Ду́ха!* Святи́й Безсме́ртний і Ду́ше – Утіши́телю,* що від Отця́ вихо́диш і в Си́ні перебува́єш:* Тро́йце Свята́, – сла́ва Тобі́!
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Стихири на стиховні
Господи, народи не зрозуміли сили пресвятого Духа,* що появилась у твоїх апостолах,* прийнявши різноманітність мов за похмілля.* Та ми, утверджені ними, безперестанно кличемо:* Духа твого Святого не відійми від нас,* – молимось тобі, Людинолюбче!
Господи, прихід Духа Святого* наповнив твоїх апостолів* і навчив їх говорити іншими мовами;* невірним це чудо здавалось похміллям,* вірним же стало засобом спасіння.* Тож і нас сподоби його просвічення* – молимось тобі, Людинолюбче.
Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.
Сла́ва: і ни́ні: (г. 8): В давнину через горде й зухвале стовпотворіння,* Господь помішав мови,* а тепер у різноманітності мов дав пізнати свою славу.* Там Бог засудив нечестивців за прогріх, а тут Христос Духом просвічує рибалок.* Тоді різномовність була на покарання,* а нині відновлено співзвучність мов на спасіння душ наших.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Утіши́телю благи́й,* співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар (г. 8):
Благослове́н єси́, Хри́сте Бо́же наш,* що прему́дрими рибакі́в яви́в,* зісла́вши їм Ду́ха Свято́го,* і ни́ми улови́в вселе́нну.* Людинолю́бче, сла́ва Тобі́.
Сла́ва, і ни́ні: Кондак (г. 8):
Коли́ Ти, зійшо́вши, язики́ зміша́в,* розділи́в Ти наро́ди, Всеви́шній.* Коли́ ж вогне́нні язики́ Ти роздава́в,* у з’єдна́ння всіх Ти призва́в.* І одноголо́сно сла́вимо Пресвято́го Ду́ха.
Прокімен (г. 8): На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх (Пс. 18,5).
Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу, творі́ння ж рук Його́ сповіща́є твердь (Пс. 18,2).
Алилуя (г. 1): Сло́вом Госпо́днім небеса́ утверди́лися і ду́хом уст Його́ вся си́ла їх (Пс. 32,6).
Стих: З не́ба спогля́нув Госпо́дь, ви́дів усі́х сині́в лю́дських (Пс. 32,13).
Замість Досто́йно, приспів:
Велича́й, душе́ моя́, в трьох осо́бах су́ще єди́не Божество́.
І ірмос (г. 4):
Ра́дуйся, цари́це, матероді́вственна сла́во, вся́кі бо легкомо́вні благоговірли́ві уста́ промо́вити не мо́жуть, щоб тебе́ оспі́вувати досто́йно, і безси́льний ум уся́кий, щоб твоє́ рождество́ розумі́ти. Тому́ тебе́ одноголо́сно сла́вимо.
Причасний: Дух Твій благи́й наста́вить мене́ на зе́млю пра́ву (Пс. 142,10). Алилуя, тричі.
Священник: Христос, істинний Бог наш, що в огненних язиках з неба зіслав Пресвятого Духа на святих Своїх учнів і апостолів спасіння нашого ради – молитвами пречистої Своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і преподобного отця нашого Ісаакія, ігумена обителі Далматської, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid0TvPTzepLUUX7ppT227EgwikADHuqCJ91b9QXtbE7eJLUC7hYPicLBKadsbjYfvaql
о. Петро Фостик
