5 січня Церква вшановує пам’ять святих мучеників Теопемпта, Теони і Преподобної Синклитикії Олександрійської.
Життя святих мучеників Теопемпта і Теони.
Було це в часи страшного і лютого переслідування християн за імператора-нелюда Диоклетіяна. В Киликії було ув’язнено і приведено на суд імператора святого Теопемпта, єпископа. Імператор погрожував йому найтяжчими муками, якщо не зречеться Христа, однак святий у відповідь на це став уголос величати свого Спасителя. Розлючений імператор наказав вкинути святого мученика в розпалену піч, але вогонь не чіпав Його одежі, а святий Теопемпт серед полум’я співав величальну пісню на честь Господа і Бога свого.
Тоді мучитель велів замкнути його в темній в’язниці, де слуга Божий просидів 22 дні. І знову взяли його на муки. Імператор наказав виколоти йому праве око, та Господь чудесним способом зцілив свого слугу. І ось став перед царем один поганин, чародій на ім’я Теона, і сказав, що дасть Теопемптові таку отруту, від якої той враз помре. Імператор погодився на це. А святий мученик, повний уповання на Бога, взяв келих в руки і згадав слова Спасителя: “Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить” (Лк. 10, 19), – перехрестив отруту, випив і показав на собі силу Бога, бо отрута йому зовсім не нашкодила. Тоді Теона пізнав Божу правду, припав до ніг святого мученика і голосно сказав: “Великий е Бог християнський, знайте всі, що відтепер я вірую в Ісуса!” Розлючений мучитель велів кинути їх до в’язниці, де святий Теопемпт охрестив Теону і дав йому ім’я Сисиній, тобто сповнений розумом.
Наступного дня були нові муки і нові чуда. Святого Теопемпта прибили до хреста, та гаки самі відпали, кидали його з висоти головою вниз на каміння, а святий легко ставав на ноги. І врешті мечем було відрубано йому голову, а Теону живцем закопано в яму. По їх смерті навернулися чотири мужі з особистої царської сторожі. Всіх їх, з родинами і слугами (а слуг мали вони дуже багато, бо були то люди багаті) числом 1003 осіб, поставлено в Никомидії на суд Диоклетіяна і 7 лютого стято мечем. Сталося це близько 290 року.
Тропар:
Мученики Твої, Господи, * у страданнях своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. * Мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали, * сокрушили і демонів зухвальства безсильні. * їх молитвами спаси душі наші.
Кондак:
Теопемпт явився святителем сущих удолі разом із утвердженим і з страждальцем, який мучителям, що спротиву не терпіли, вражаються, Тобі радуючись взивали: почитаю Єдиного, Який поховав у Йорданських хвилях прогрішення земнородних.
У той самий день
Преподобної Синклитикії Олександрійської
Походила преподобна Синклитикія з Македонії, з дуже багатої і славної родини, котра згодом переїхала жити до Олександрії. З дитинства побожна та свята дівиця (а відзначалася вона великою красою) посвятилася службі Богові, в молитві, строгих постах і в найбільшій чистоті проводила молоді літа. Так само й один її брат, покинувши світ і світське життя, пішов в пустелю служити Богу і ніхто не знав, де, в якій печері він жив і коли Господь покликав його до себе. По смерті родичів свята Синклитикія роздала майно бідним, і зі своєю сліпою сестрою пішла в печеру, де жила у великім умертвленні і в строгих постах. Спала на голій землі, морила себе спрагою, а хліб їла з висівок. Дивуючись з її святого життя, стали горнутися до неї дівиці і жінки, що бажали посвятитися на службу Богові. Свята дівиця, в смиренні своїм, навіть не хотіла чути про те, щоб стати настоятелькою монастиря, але з часом пізнала Божу волю і так стала вона матір’ю монахинь.
Для монахинь вона була прикладом всякої чесноти, а науки, які їм уділяла, були сповнені любови і глибокого смирення, її наймилішої чесноти. Вона часто говорила такі слова: “Віск топиться від вогню, а душа слабне від похвал і втрачає багато чеснот”. Господь Бог хотів дати її за взірець, як кожен з нас повинен терпеливо зносити .всякі допусти Божі і здатися на волю нашого Сотворителя. На старості, мала вона тоді 80 років, свята Синклитикія, з допусту Божого, тяжко захворіла і в невимовних муках страждала три з половиною роки. Хоч її тіло живцем відпадало, вона і далі, не нарікаючи, прославляла Господа. Перед смертю явилися їй хори ангелів і святих дівиць, й вона, сповнена радости, покликала всіх монахинь і сказала, що по трьох днях о такій-то годині помре. Що і сповнилося. Жила свята за часів Костянтина Великого.
Тропар:
В Тобі, мати, дбайливо зберігся образ, * бо, прийнявши хрест, Ти пішла слідом за Христом * і ділом навчала Ти погорджувати тілом, бо воно проминає, * а дбати про душу – єство безсмертне. * Тим-то з ангелами разом радується, * преподобна Синклітикіє, дух твій.
Кондак:
Постників перевершила ти терпінням болістей, на небі насолоджуєшся в обителі більшій і кращою зорею сповнилась ти, мужньо жорстим шляхом йдучи, перемогла сучасне і ангелам уподобилась ти і причащаєшся нині їхньої слави.
Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011 – Джерелo: https://prayer-service.pp.ua/#20250105&vita
Ікона мовить. Свв. мчч. Теопемпта й Теони – Джерелo: https://ktds.edu.ua/news/publish/38880-ikona-movyt-svv-mchch-teopempta-i-teony/
5 січня – Життя святих мучеників Теопемпта і Теони – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=J_zjHfV0j9Y
о. Петро Фостик
