9 серпня 1952 року в Новосибірську упокоївся в Господі Слуга Божий ієромонах Порфирій Петро Луцик ЧСВВ на 58-му році життя, 40-му чернечого покликання, 29-му священ-нослужіння, з Провінції Найсвятішого Спасителя.
Петро Луцик народився 5 січня 1896 року в с. Пархач Сокальського повіту (нині с. Межиріччя Сокальського району Львівської області) в сім’ї Івана Луцика сина Семена і Анастасії з роду Котик та Параскевії дочки Василя Шевчука і Татіяни з дому Лемеха.
Охрестив його 8 січня 1896 року о. Сильвестр Кізима, ЧСВВ, майбутній перший місіонер-василіянин у Бразилії.
Згідно зі спогадами родичів мав трьох сестер: Анну, Михайлину і Марію та двох братів: Василя й Миколу.
Початкову освіту здобув у рідному селі, гімназійні студії розпочав у Сокальській гімназії, де провчився два роки (I-II класи, 1907-1909 роки), після чого перевівся до Конвікту отців василіян у Бучачі і продовжив навчання в Бучацькій державній гімназії (III-IV класи, 1909-1911 роки).
Після IV-го класу 7 вересня 1911 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехівський монастир, де 24 квітня 1913 року вже як брат Порфирій склав перші монаші обіти.
По обітах почав навчання на гуманістиці в Крехові.
На початку Першої світової війни перший місяць був санітаром в Чорткові.
У травні 1919 року під час польсько-української війни, разом з ченцями Крехівського і Жовківського монастирів (разом 42 отців і братів), був вивезений до концентраційного табору у Домб’є біля Кракова.
Після кількамісячного перебування в Домб’є, призначений довершувати філософію в Лаврівський монастир, де 7 липня 1920 року склав вічні обіти.
1920/1921 навчальний рік бр. Порфирій Луцик провів у Бучацькому Місійному інституті імені святого Йосафата, де викладав латинську мову в трьох гімназійних класах та каліграфію в першому гімназійному класі.
Богословські студії закінчив у Папському Григоріянському університеті в Римі упродовж 1921-1924 років. Ієрейські свячення отримав 31 жовтня 1924 року.
Був вікарієм, сотрудником адміністратора парафії та катехитом у Перемишлі (1924-1931), вікарієм і провідником Апостольства Молитви та Марійської Дружини в Жовкві (1931-1933), а 28 грудня 1933 року отримав призначення на ігумена Крехівського монастиря.
Під час першої радянської окупації (1939-1941) був адміністратором парафії в с. Ванів на Сокальщині.
У 1942-1943 роках проживав у монастирі в Чорткові.
У 1945 році о. Порфирій Луцик переїхав до Львова, де йому допомогли виробити паспорт.
24 листопада 1948 року у Львові, коли о. Порфирій виходив з дому, був заарештований співробітниками КДБ, а вже 31 грудня 1948 року був засуджений Львівським облсудом на 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах за те, що бувши монахом-священником монастиря оо. василіян в 1945 році перейшов на нелегальне положення.
Проживав в Чорткові, де отримав довідку для отримання паспорта.
Виробивши паспорт, мешкав у Львові i відправляв нелегальні релігійні обряди (Служби Божі) на квартирах окремих громадян, проповідуючи греко-католицьку віру.
Покарання відбував у Новосибірську і там упокоївся 9 серпня 1952 року.
Архівна кримінальна справа № 3012 СО о. Порфирія Луцика зберігалась в архіві Управління Оперативної Інформації МВС Львівської області, однак 16 червня 1966 року була знищена.
У 2001 році розпочався беатифікаційний процес зарахування о. Порфирія Луцика ЧСВВ до лику блаженних Католицької Церкви.
Jeronim Oleh Hrim – Джерелo: https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/5531699756868502
Більше про життя і діяльність о. Порфирій Луцик ЧСВВ можна дізнатися за посиланнями:
Свідчення про О. Порфирія Петра Луцика, ЧСВВ – Джерелo: http://znamyboh.blogspot.com/2010/11/blog-post_8365.html
Порфирій Луцик – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – Джерелo: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B8%D0%BA
Календар українця – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=5323175917720273&id=1977833215587910
о. Петро Фостик
