40 років тому 30 жовтня 1982 року– помер Іван Сатмарій (в світі Йосиф), ЧСВВ (1933), священник УГКЦ.
Більше про життя і діяльність ієромонаха о. Івана Сатмарія ЧСВВ, можна дізнатися за посиланнями:
Батько був дяком і вчителем, старостою села.
Справжнє прізвище було Симканич, проте мадярські окупанти змусили батька змінити прізвище на Сатмарій.
Після закінчення навчання в гімназії у Хусті (1924) вступив до монастиря на Чернечій Горі біля Мукачева.
Навчався у василіанських школах Добромиля, Кристинополя (в Галичині), закінчив духовну семінарію в Ужгороді.
Вчитель української мови, префект (1934-1936), а згодом директор гімназії при Ужгородському монастирі.
Вікарій та економ Ужгородського монастиря (1936-1938).
Ігумен монастиря у Бороняві біля Хуста (1938), ігумен монастиря на Чернечій Горі (1943).
У березні 1947 о. Іван і всі ченці рішуче відмовили працівникам радянських спецслужб перейти в московське православ’я, через що усіх перевезено під домашній арешт до невеликого Імстичівського монастиря.
1950 радянська влада ліквідувала останній монастир ЧСВВ у Імстичеві.
Активно душпастирював у підпіллі.
Чин похорону відслужив катакомбний священник УГКЦ о. Іван Сідей.
Народився у с. Імстичево на Закарпатті 1906.
Витяг з«Пом’яника» Чину Святого Василія Великого – жовтень – „30.10.1982 упокоївся о. Іван Сатмарій (Симканич), учитель укр. мови, префект і директор бурси в Ужгороді, ігумен в Бороняві і Чернечій Горі, намісник ігумена і економ монастиря в Ужгороді, в час комунізму служив у підпіллі.” – http://www.bazylianie.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=404:lr-15&catid=16&Itemid=3
О. ІВАН Й. САТМАРІЙ ЧСВВ – https://osbm.org.ua/index.php/pomyanyk/biohrafii-chentsiv/o-ivan-y-satmarii-chsvv
Календар українця – https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=506329958175614&id=100063958414231
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1547768462335011
о. Петро Фостик
