112 років тому 11 липня 1910 року народився о. Петро Гардибала в селі Ляшки Довгі Ярославського повіту в сім’ї Василя і Марії (з дому: Пік).
Навчався в Перемиській чоловічій гімназії, а згодом в Духовній семінарії. Священничі свячення отримав з рук Владики Йосафата Коциловського 8 березня 1936 р. в перемиському соборі св. Івана Хрестителя.
Душпастирську працю почав о. П. Гардибала у Верхраті (Равського деканату), й продовжував у: Тудорковичах (Варязького деканату); 22 травня 1946 р. виїхав у рідне село Ляшки, де служив греко-католикам читану Службу Божу – за мовчазним дозволом місцевого римо-католицького священника.
У липні 1947 р., в рамках акції «Вісла» виселений з родичами в Ольштинське воєвідство. Душпастирював у парафіях латинського обряду на території Вармінської єпархії в містах: Нідзіца, Оструда, Добре Місто і П’єнєнжно.
Отець Петро Гардибала 6 липня 1958 р. відправив перші Божественні Літургії для греко-католиків у Доброму Місті та П’нєнжні.
У 1961 р. виїхав до Канади. Душпастирював на парафіях Саскачевану.
1985 року вийшов на пенсію.
Помер 21 листопада 2003 року у м. Йорктон, де й похований.
на основі:
«Духовенство Перемиської єпархії та
Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 2015
Більше про життя і діяльність о. Петра Гардибали, священник УГКЦ, можна дізнатися за посиланнями:
о. Петро Гардибала – http://www.bazylianie.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=469:2010-03-23-20-54-03&catid=7&Itemid=3
Отець Петро Гардибала: Милосердя – це подвиг, який вимагає самопожертви – https://golosznadbugu.com/history/otets-petro-hardybala-myloserdia-tse-podvyh-iakyy-vymahaie-samopozhertvy.html
Спогади о. Петра Гардибали про с. Ляшки – http://los.org.pl/index.php?glowna=publicystykaszczegoly&idealny=97
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1469709236807601
о. Петро Фостик