120 років тому 20.05.1903 – у м. Тернопіль народився о. Йосиф Галабарда (в світі Петро), ЧСВВ, священик УГКЦ (1929), місіонер.
1 листопада 1920 року вступив до василіян на новіціат у Крехівський монастир. Під час обряду облечин у монашу рясу отримав ім’я Пантелеймон. Навчався у василіянських монастирях: гуманістику і риторику вивчав у Крехові (1922—1923) і Лаврові (1923—1925), філософію в Кристинополі (1925—1927), богослов’я в Крехові (1927—1928) і Кристинополі (1928—1930). 14 січня 1926 року склав вічні обіти і змінив монаше ім’я на Йосиф, а 25 листопада 1929 року в Кристинополі отримав священичі свячення з рук Перемишльського єпископа Йосафата Коциловського.
Працював у Кристинополі (1930—1931), Крехові (соцій магістра новиків, 1931—1932), Жовкві (1932—1934), від 22 вересня 1934 року був ігуменом Краснопущанського монастиря на Тернопільщині. 12 червня 1937 року став ігуменом Добромильського монастиря і виконував цей уряд аж до приходу «перших совітів». У 1940—1941 роках був на парафії в Хирові, а згодом у василіянському монастирі в с. Букова.
У 1944 році разом зі своїм братом Андрієм та сестрою Макриною, монахинею-василіянкою, виїхав на еміграцію до Німеччини, де до 1948 року (також у Швейцарії) місіями і реколекціями духовно підтримував емігрантів з України. В 1948 році прибув до Аргентини. Працював у містах Обера, Посадас і Беріссо. У Беріссо збудував церкву Успіння Пресвятої Богородиці, яку 2 листопада 1952 року посвятив єпископ Ніль Саварин з Канади. У 1959—1961 роках о. Йосиф Галабарда був делегатом для українців греко-католиків від Ординаріату для Східних обрядів. У столиці Аргентини Буенос-Айресі розпочав будівництво катедрального собору Покрови Пресвятої Богородиці (початок будівництва 1961, посвятив 7 вересня 1968 року патріарх Йосиф Сліпий). 1964—1970 — протоігумен василіянської провінції Непорочного Зачаття в Аргентині. Був редактором часопису «Життя» (1970—1972).
Помер 15 червня 1981 року в м. Обера, похований в м. Апостолес.
Більше про життя і діяльність о. Йосифа Галабарда ЧСВВ, можна дізнатися за посиланнями: –
Йосиф Петро Галабарда – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0
Йосиф Галабарда – ЧСВВ, священик УГКЦ, місіонер (120 років тому) – http://ukrpohliad.org/calendar/josyf-galabarda-chsvv-svyashhenyk-ugkts-misioner-120-rokiv-tomu.html
Вибір з «Пом’яника» Чину Св. Василія Великого – червень – 15.06.1981 упокоївся о. ЙОСИФ ГАЛАБАРДА, помічник вчителя новиків в Крехові, ігумен в Краснопущі і Добромилі; протоігумен в Аргентині; душпастир в Обері, Посадас, Беріссо, Буенос Айрес; капелан новціату СС. Василіянок в Беріссо; редактор місячника «Життя». – http://www.bazylianie.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=309:lr-9&catid=16&Itemid=3
ДЕНЬ ПОМИНАННЯ ІЄРОМОНАХА ЙОСИФА ПЕТРА ГАЛАБАРДА, ЧСВВ, СВЯЩЕНИК УГКЦ. – https://www.cerkiew.net.pl/z-historii-cerkwi/%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D1%94%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%B0-%D0%B9%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%82/
Свято жив і свято умирав, або Найважливіше про о. Методія Болецького, ЧСВВ – https://misionar.in.ua/publish/vchymosya-z-zhyttya/svyato-zhiv-i-svyato-umirav-abo-nayvazhlivishye-pro-o-myetodiya-bolyetskogo-chsvv/
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1683780552067134
о. Петро Фостик
