30 березня 2002 року Божого на 91 році життя, 70 монашого покликання, в Крехівській обителі святого Миколая перестало битися лагідне і сумирне серце нашого любого Добродія, брата Тимотея Теодора Павлюха, ЧСВВ.
Брат Тимотей народився 19 лютого 1912 року в селі Смолин на Яворівщині, при Хрещенні отримав ім’я Теодор. В родині було шестеро дітей: п’ятеро братів і одна сестра. Батько Іван від 1914 року воював на фронті під час першої світової війни. 3 дитинства діти звикали до праці, а в свята і неділі всі разом ходили до церкви.
Батьки були побожні. Теодор завдячує особливо мамі, що пішов в монастир. Мама вчила молитись, водила його до церкви. Вона підготувала малого Теодора до Першої святої Сповіді. У шість років він вперше приступив до Святого Причастя. Та чи не найбільшою радістю для дітей були величаві відпусти у Крехові. Там Теодор вперше познайомився з братами-монахами, любив слухати їхній спів і десь в глибині серця загорілась іскра Божого покликання.
Навесні 1927 року бр. Тимотей разом зі своїм рідним братом відбули прощу до Крехова. Тоді він ближче приглянувся до монашого життя і запалився бажанням вступити в монастир. Для вступу в монастир потрібно було закінчити чотири класи гімназії, або знати якесь ремесло. Тому в 1930 році Теодора прийняли до монастиря в Добромилі, де він здобув професію кухаря.
1 березня 1933 року Теодор вступив до Крехівського монастиря на новіціят, де магістром був о. Павло Теодорович, ЧСВВ. Під час облечин отримав нове монаше ім’я Тимотей. 4 квітня 1934 року бр. Тимотей, ЧСВВ, в монастирській каплиці склав свої перші монаші обіти. Молодого ченця скерували у Лаврів. У 1935 році бр. Тимотея переведено до Улашківців, а в червні цього ж року – до Львова в монастир святого Онуфрія.
5 червня 1939 року бр. Тимотей склав урочисту професію довічних обітів у присутності ігумена Лаврівського монастиря о. Модеста Пелеха, ЧСВВ, та професора о. Єроніма Тимчука, ЧСВВ. Згодом брата Тимотея знову перевели до Львова, в монастир святого Онуфрія, де прожив дев’ять років. У 1943 році він переїхав на служіння до Жовкви, а пізніше – до Крехова. На той час в монастирі перебували отці Марцінюк, Ридель, Дуда, Мартинюк та брати Масюк, Толочко, Шеремета та інші.
У 1949 році, на свято Стрітення Господнього Крехівський монастир було ліквідовано, а монахів перевезено до Унева. Бути там довелося не довго, бо через рік, у жовтні 1950 року, закрили і цей монастир. Священики і брати-монахи роз’їхалися хто куди. Брат Тимотей влаштувався на роботу в інтернаті, де випікав хліб для похилих віком людей в Уневі, в якому працював лише два місяці, бо за наказом НГБ був змушений залишити Унів. За допомогою бр. Плетенецького та бр. Удича йому вдалося влаштуватись на Золочівський хлібозавод пекарем, згодом навіть став бригадиром. Там працював довгі 38 років.
Під час цієї роботи бр. Тимотея було неодноразово нагороджено почесними грамотами та медаллю «Ветеран праці». Директора хлібозаводу сварили, що він прийняв на роботу монаха: «То ж хліб. Ти знаєш, що монах може насипати отрути до хліба». На що він відповів: «Дайте мені десять таких монахів, то я буду мати план на 120 відсотків». У квартирі, в якій проживав брат Тимотей під час підпілля, часто відправлялись Святі Літургії.
У червні 1990 року бр. Тимотей першим повернувся до Крехівської обителі святого Миколая. В серпні цього ж року до Крехова з Гошівського монастиря переїхали молоді новики і кандидати з магістром о. Теодозієм Янківим. Бр. Тимотей, як і в давні часи, продовжив провадити монастирську кухню, пекти смачний хліб, працювати на городі.
Свій багатий досвід, секрети пекарської та кулінарської майстерності, притаманних василіянській традиції, радо передавав молодим братам, які проходили через його провід. Але передавав не тільки кухарський досвід, а й прикладом монашого життя вчив співбратів любові до молитви та праці.
Брат Тимотей переніс дві операції: в день похорону отця Макарія Греня, ЧСВВ, багатолітнього ігумена Гошівського монастиря, який на схилі віку проживав та упокоївся в Бозі в Крехові, у березні 2001 pоку, брат Тимотей, пішовши до щоденної праці на кухню, зламав ногу, і тільки хірургічне втручання змогло поставити брата на ноги. Однак його чекало ще інше випробування. Уже незабаром, в липні 2001 року пережив операцію на печінці та видалення жовчного міхура. Брат із властивою монашою наполегливістю вчився наново ходити на ходулях, а потім і самостійно. Спочатку до монастирської каплички на молитву, пізніше до церкви на Службу Божу, а потім – на кухню до праці.
Брат почувався вдячним Матері Божій і своєму покровителеві – святому Тимотеєві – за ласку покликання до монастиря та особливіший покров Пречистої Діви Марії у критичних хвилинах життя. У своїх спогадах він перелічує три такі випадки. Вперше, будучи ще малолітнім хлопцем, під час повені впав у річку і вже потопав, аж раптом течія принесла його до куща, який ріс біля ріки, і довгим галузкам якого він завдячує своє спасіння. Вдруге, він як звичайно перехрестившись і помолившись «Богородице Діво…» виїхав велосипедом на роботу, аж раптом над їхала якась машина, яка везла дошки, і одна з дощок так його вдарила, що він на дев’ять метрів відлетів від дороги, але залишився живим. А третій випадок: брат захворів на грип і вже не міг прийти до тями. Але завдяки одному брату, який «зробив обклади» і так його вилікував, брат Тимотей прийшов до тями.
Щороку бр. Тимотей готував смачну кутю на Святу Вечерю. Так і в 2002 році він приготував смачну кутю за своїм незмінним рецептом. Щоденно у молитві і праці проходили літа жертвенного служіння Господеві. Брат Тимотей Павлюх радів, що з кожним роком дедалі більше молодих юнаків за покликом серця приходили у монастир.
Брат Тимотей справді щасливий, бо прожив своє життя не марно; щасливий, бо посвятив своє життя Господеві і залишився вірним цьому покликанню до кінця.
Вічная Пам’ять
Більше про життя і діяльність бр. Тимотея Теодора Павлюха ЧСВВ, можна дізнатися за посиланням: –
У молитві і праці – жертвенне служіння Господеві – Місіонар №6 (68) червень 1998 Ст 22 – 24 – Джерелo: https://issuu.com/mykolaslotvinskyy/docs/_________________06_1998
Відійшов по нагороду до Господа – Місіонар №5 (115) травень 2002 Ст 159 – Джерелo: https://issuu.com/mykolaslotvinskyy/docs/_________________05_2002
о. Jeronim Oleh Hrim – Джерелo: https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/pfbid0KazNtWL29K4ZnXFa5KPTaRRyR6X3Nyh4WZqPzqXvFudnGB7119ayZ7jbuvxuG7J3l
Добродій Тимотей, ЧСВВ (1912-2002) – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=Axm2D41U_hs
ФОТО-ВІДЕО – ПРО БР. ТИМОТЕЯ ТЕОДОРА ПАВЛЮХА ЧСВВ – У МОЛИТВІ І ПРАЦІ – ЖЕРТВЕННЕ СЛУЖІННЯ ГОСПОДЕВІ – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=xedXr4JA-4A
о. Петро Фостик
