70 років тому – 9 серпня 1952 року в Новосибірську упокоївся в Господі Слуга Божий ієромонах Порфирій Петро Луцик ЧСВВ.
Петро Луцик народився 5 січня 1896 року в с. Пархач Сокальського повіту (нині с. Межиріччя Сокальського району Львівської області) в сім’ї Івана Луцика сина Семена і Анастасії з роду Котик та Параскевії дочки Василя Шевчука і Татіяни з дому Лемеха. Охрестив його 8 січня 1896 року о. Сильвестр Кізима, ЧСВВ, майбутній перший місіонер-василіянин у Бразилії. Згідно зі спогадами родичів мав трьох сестер: Анну, Михайлину і Марію та двох братів: Василя й Миколу. Початкову освіту здобув у рідному селі, гімназійні студії розпочав у Сокальській гімназії, де провчився два роки (I-II класи, 1907-1909 роки), після чого перевівся до Конвікту отців василіян у Бучачі і продовжив навчання в Бучацькій державній гімназії (III-IV класи, 1909-1911 роки). Після IV-го класу 7 вересня 1911 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехівський монастир, де 24 квітня 1913 року вже як брат Порфирій склав перші монаші обіти. По обітах почав навчання на гуманістиці в Крехові. На початку Першої світової війни перший місяць був санітаром в Чорткові. У травні 1919 року під час польсько-української війни, разом з ченцями Крехівського і Жовківського монастирів (разом 42 отців і братів), був вивезений до концентраційного табору у Домб’є біля Кракова. Після кількамісячного перебування в Домб’є, призначений довершувати філософію в Лаврівський монастир, де 7 липня 1920 року склав вічні обіти. 1920/1921 навчальний рік бр. Порфирій Луцик провів у Бучацькому Місійному інституті імені святого Йосафата, де викладав латинську мову в трьох гімназійних класах та каліграфію в першому гімназійному класі. Богословські студії закінчив у Папському Григоріянському університеті в Римі упродовж 1921-1924 років. Ієрейські свячення отримав 31 жовтня 1924 року.
Був вікарієм, сотрудником адміністратора парафії та катехитом у Перемишлі (1924-1931), вікарієм і провідником Апостольства Молитви та Марійської Дружини в Жовкві (1931-1933), а 28 грудня 1933 року отримав призначення на ігумена Крехівського монастиря. Під час першої радянської окупації (1939-1941) був адміністратором парафії в с. Ванів на Сокальщині. У 1942-1943 роках проживав у монастирі в Чорткові. У 1945 році о. Порфирій Луцик переїхав до Львова, де йому допомогли виробити паспорт. 24 листопада 1948 року у Львові, коли о. Порфирій виходив з дому, був заарештований співробітниками КДБ, а вже 31 грудня 1948 року був засуджений Львівським облсудом на 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах за те, що бувши монахом-священником монастиря оо. василіян в 1945 році перейшов на нелегальне положення. Проживав в Чорткові, де отримав довідку для отримання паспорта. Виробивши паспорт, мешкав у Львові i відправляв нелегальні релігійні обряди (Служби Божі) на квартирах окремих громадян, проповідуючи греко-католицьку віру. Покарання відбував у Новосибірську і там упокоївся 9 серпня 1952 року.
Архівна кримінальна справа № 3012 СО о. Порфирія Луцика зберігалась в архіві Управління Оперативної Інформації МВС Львівської області, однак 16 червня 1966 року була знищена.
У 2001 році розпочався беатифікаційний процес зарахування о. Порфирія Луцика ЧСВВ до лику блаженних Католицької Церкви.
Jeronim Oleh Hrim – https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/5531699756868502
Більше про життя і діяльність о. Порфирій Луцик ЧСВВ можна дізнатися за посиланнями:
Свідчення про О. Порфирія Петра Луцика, ЧСВВ – http://znamyboh.blogspot.com/2010/11/blog-post_8365.html
Порфирій Луцик – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B8%D0%BA
1953-го, в Сибірі, спочив у Господі, на 58-му році життя, 40-му чернечого покликання, 29-му священ-нослужіння, о. Порфірій Петро Луцик, з Провінції Найсвятішого Спасителя. – http://osbm.info/traven/
70 років тому 9.08.1952 – на засланні в Норильську помер о. Порфирій Луцик (в світі Петро), ЧСВВ, священник УГКЦ, ісповідник віри.
1911 вступив до Крехівського монастиря, 1920 склав довічні обіти.
Закінчив Папський Григоріанський університет (1921-1924).
Душпастирював у Перемишлі та Жовкві.
Ігумен Крехівського монастиря (1933-1939).
З 1945 душпастирював у підпіллі.
За відмову перейти в московське православ’я 31.12.1948 заарештований і засуджений на 10 років таборів.
У 2001 розпочато беатифікаційний процес о. Порфирія Луцика.
Народився у с. Пархач, нині с. Межиріччя на Львівщині 1896.
Календар українця – https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=5323175917720273&id=1977833215587910
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1485786405199884
о. Петро Фостик
