31 рік тому 13 серпня 1991 року – у м. Берегово на Закарпатті помер о. Стефан Бендас, священик УГКЦ, історик, краєзнавець, генеалог, богослов, в’язень комуністичних концтаборів.
Духовенство якого потребує нація, за зростання таких священиків треба молитись.
„Хоч мої страждання є великими, але зломати мене не можуть, душевно я є дуже кріпким. Якщо я і загину тут, але знаю, що я не заплямував ні себе ні вас”.
Навчався у Мараморош-Сигетській (нині Румунія) та Шарошпотоцькій (Угорщина) гімназіях.
Поступив на юридичний факультет Будапештського університету, проте відчувши священиче покликання залишив навчання і поступив в Ужгородську духовну семінарію.
Після свячень душпастирював у с. Новоселиця Тячівського району, з 1934 Дубівський декан.
Після заборони УГКЦ в Закарпатті в 1949 богослужби проводив нелегально.
Через неодноразову та рішучу відмову перейти в московське православ’я цього ж року заарештований і засуджений на 25 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
1954 визнаний інвалідом і наступного 1955 звільнений, оселився у с. Велика Копаня під опіку сім’ї і нагляд МВС.
Продовжив підпільно душпастирювати; на нічні таємні Літургії збиралося від 20 до 50 осіб. В приватних розмовах спонукав декількох священиків, які перейшли на московське православ’я офіційно (!) заявити про своє повернення до греко-католицького обряду.
Через небезпеку арешту КҐБ у травні 1957 переїхав до Караганди, де продовжував нелегально сповняти священичі обов’язки.
1959 заарештований місцевим КҐБ проте звільнений за умови, що покине територію Казахської РСР.
Повернувся в м. Берегово, де формально працював сторожем, а нелегально діяв як священик.
У 70-річному віці вийшов на пенсію, яку йому нарахували аж 29 (!) рублів.
Дожив до краху СРСР і брав активну участь у процесах виходу УГКЦ з підпілля. З 1930-х пише статті полемічного характеру в обороні Церкви проти сект, нападок комуністів та атеїстів, історію сіл Новоселиця та Велика Копаня (не опубліковані), праці з історії Церкви на Закарпатті та біографічні нариси про священиків, а в останні роки життя – книгу спогадів про комуністичні концтабори.
Народився у с. Бобовище на Закарпатті в священичій сім’ї 1903.
З таємно переданого листа о. С. Бендаса від 27.09.1951 до сім’ї: «Дорога моя! Дуже болить і непокоїть мене та думка, що ви із-за мене живете у таких злиденних умовах і в постійному страху від виселення.
Це є дуже болячим, дорога моя! Але я інакше поступити не міг. Апостатом, віровідступником я не міг стати.
Якщо б я і поступив так, то я б вам цим не допоміг, а я сам із-за такого поступка став би живим трупом, сумління совісті вже давно відпровадило б мене до гробу.
А на наших дітей колись показували б пальцем: „і цих батько був віровідступником, зрадником, і цих батько теж не був згідний страдати за свою віру”.
Хоч мої страждання є великими, але зломати мене не можуть, душевно я є дуже кріпким.
Я так поступив, але і сьогодні б я поступив также.
Якщо я і загину тут, але знаю, що я не заплямував ні себе ні вас.
А для вас нехай буде потіхою усвідомлення того, що ви є співучасниками мого віровизнання.
З жахом усвідомлюю і те, що мої діти не мають можливості здобувати вищу освіту, бо їх батько не хотів стати віровідступником.
Чи ви теж не докоряєте мене за це? Не робіть цього! Бог є надзвичайно добрим, Він все полагодить… ви мені допомагайте тільки настільки, щоб ви не зазнавали потреби. І це є для мене надзвичайно болячим, бо я би мав Вас утримувати, а тепер Ви утримуєте мене. І в день і вночі я думаю тільки про Вас, про Вас, кого я дуже люблю, хоч і по-своєму, особливо не підкреслюючи цього, але я дуже любив і люблю Вас. І Вас я дуже люблю, але і Бога я дуже люблю. Дуже важкою проблемою було для мене прийняти рішення, але я прийняв рішення на користь Господа Бога, це і ви повинні зрозуміти»
Більше про життя і діяльність о. Стефана Бендас, можна дізнатися за посиланнями:
о. Стефан Бендас – https://mgce.uz.ua/bendas-stefan/ .
Мученик за святу віру – канонік Стефан Бендас – https://bachynskyj.blogspot.com/2011/03/blog-post.html
Мемориальная доска историку Стефану Бендасу в г. Берегово – https://www.shukach.com/uk/node/68358
о. Стефан Бендас: Я бачив в 1947 р. як палять русинські книги… – https://fenixslovo.com/2020/12/26/%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD-%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%81/
Ч.1 “Зберегти культурну спадщину Закарпаття. Бендаси – служіння свому народу” Володимир Фенич – https://www.youtube.com/watch?v=J6dwk_EbO-8
Ч.2 Опубліковані під редакцією Стефана Бендаса Закарпатські першоджерела 18-19 ст. Володимир Фенич – https://www.youtube.com/watch?v=JU9pNfEbPsc&t=130s
ч.3 «Небажаний свідок» і його мартиріум: спроби інклюзивної прочитання щоденника о. С. Бендаса – В.Ф – https://www.youtube.com/watch?v=j5k5P4xtQgs
Актуальний репортаж Стефан Бендас – https://www.youtube.com/watch?v=eD_lX9jkBE4
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1488366084941916
о. Петро Фостик
