О. Крилошанин Теодор Марків помер у Валчі 4 липня 1974 року, де і його похоронено на місцевому кладовищі (Dolne Miasto) – за участі 22 греко-католицьких і 50 римо-католицьких священників.
Народився 17 березня 1909 р. в селі Тинів Дрогобицького повіту в сім’ї Григорія та Параскеві (з дому: Баратяк).
Навчався в гімназії «Рідної школи» ім. І. Франка у Дрогобичі, а потім у духовній семінарії в Перемишлі.
Ієрейські свячення отримав з рук Владики Йосафата Коциловського ЧСВВ у Перемишлі, в соборі св. Івана Хрестителя.
Душпастирську працю почав у селі Липовець (Риманівський деканат), а потім були ще села: Селиська та Володж.
У 1939 р. радянська влада виселила частину мешканців Володжа на Волинь, а решта були вимушені жити в сусідніх селах.
Прикордонники знищили у Володжі більшість хат і поруйнували церкву. 1941 р. частина парафіян з о. Теодором Марківим повернулися до Володжі.
Отець був ревним священником і активним громадським діячом.
Надавав душпастирську опіку сотням з куреня «Коника», згодом «Байди», особливо сотні «Громенка».
Служив польові літургії, сповідав, хоронив убитих тощо.
За інтенсивну просвітницько-громадську діяльність був переслідуваний польською владою, а напередодні ІІ світової війни заарештований.
Перебував у тюрмах Сяніка та Ряшева.
Засуджений 8 червня 1948 р. військовим судом до 10 літ ув’язнення.
Визнаний винним у тому, що на території Березівського і Перемиського повітів «надавав допомогу нелегальній збройній групі під назвою УПА, метою якої було відірвати південно-східну частину польської держави».
Звільнений 3 травня 1955 р.
Після звільнення замешкав спочатку у переселених парафіян поблизу Валча.
Доїжджав допомагати о. С. Дзюбині у Білому Борі.
З 1 червня 1959 р. (до 1974 р.) душпастирював у греко-католицькій станиці у Валчі.
Першу Святу Літургію для греко-католиків відслужив 21 червня 1959 р., в день Зіслання Святого Духа.
Працюючи у Валчі водночас обслуговував станиці в місцевостях: Бялоґард, Свідвін, Боболіце, Добєґнєв, Стшельце Краєнське, Мєндзижеч, Сквєжина, Осєцко, а також після смерті о П. Гамівки, доїжджав до ще до Тшебятова.
Активно включився в організацію та душпастирську обслугу нових греко-католицьких станиць.
Перебував під постійним наглядом і тиском служб безпеки.
за матеріялами:
«Духовенство Перемиської єпархії та
Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 2015;
сайт греко-католицької парафії у Валчі
Джерелo: https://cerkiew.eu/?p=20080
Більше про життя і діяльність о. Теодора Марківа, можна дізнатися за посиланнями:
Хоронили його більше 70-ти священників – Джерелo: https://cerkiew.eu/?p=3431
Теодор Марків – Джерелo: https://ukrainskanekropolia.org/nagrobek/teodor-markiw/
о. Петро Фостик
