Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

ДЕНЬ ПОМИНАННЯ О. ТЕОДОСІЯ ГАЛУЩИНСЬКОГО ЧСВВ, СВЯЩЕННИК УГКЦ.

ДЕНЬ ПОМИНАННЯ О. ТЕОДОСІЯ ГАЛУЩИНСЬКОГО ЧСВВ, СВЯЩЕННИК УГКЦ.

70 років тому 31 серпня 1952 року – у Канаді помер о. Теодосій Галущинський (в світі Тит), ЧСВВ, священик УГКЦ, доктор теології, історик Церкви, дійсний член НТШ.

Навчався у Бучацькій і Тернопільській гімназіях, два роки на філософському факультеті Львівського університету та Львівській духовній семінарії, у Віденському богословському інституті св. Августина, у Фрайбурзі (Швейцарія) та Інсбруці.

Викладач і префект Станіславської духовної семінарії (з 1906).

У 1913-1915 навчався у Римі в Папському біблійному інституті. Доцент Львівського університету (1915).

Коли поляки захопили Галичину (1918) разом з іншими професорами відмовився від викладання.

Видавав часопис «Нова Рада» (1919-1920), закритий польською владою.

Двічі обраний генеральним радником оо. Василіан (у 1920 і 1926), ректор Львівської духовної семінарії (1920-1927), засновник і перший голова Богословського наукового товариства (1923).

Після ректорства ігумен монастиря св. Онуфрія у Львові, співзасновник часописів «Нова зоря», «Правда», «Добрий Пастир».

З 1931 вдруге (перший раз 1913) духівник Папської колегії св. Йосафата в Римі, член Кодифікаційної комісії східного канонічного права.

З 1946 генеральний консультор Чину, а з 11.06.1949 архимандрит (головний настоятель) цілого Василіанського Чину, радник Конґреґації Східних Церков.

Відновив видання наукового часопису «Записки ЧСВВ» (заснований 1924).

Автор наукових статей, доповідей, рецензій на богословську, історичну, філософську, суспільну, педагогічну тематики публікованих в українських та відомих закордонних часописах.

1952 прибув на канонічну візитацію до Канади, де раптово помер.

Народився у Бучачі на Тернопільщині в священничій сім’ї 1880.

У травні 1916, користуючись знайомством свого батька з І. Франком, переконав письменника прийняти Таїнство сповіді, проте наступного дня Франко помер.

Батько, о. Микола був високоосвіченим та відомим священиком, брати Михайло – голова «Просвіти», Іван – професор і голова «Рідної школи», Микола – адвокат, сестра Степанія – заміжня за доктором Іваном Фіґолем, викладачем духовної семінарії.

Більше про життя і діяльність о. Теодосія Галущинського ЧСВВ, можна дізнатися за посиланням:

Теодосій Тит Галущинський – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B8%D1%82_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Галущинський Тит Теодосійhttp://dds.edu.ua/ua/articles/2/digitalized-tradition/author/31.html

Книги за авторомГалущинський Тит Теодосій

Свята Євангелія Господа нашого Ісуса Христа

Без обкладинки Книга видана у Гротафератській друкарні поблизу Риму у 1946. Містить український переклад чотирьох Євангелій, виконаний о. Теодозієм Галущинським, ЧСВВ, з короткими поясненнями малозрозумілих місць. Наприкінці поміщено показник євангельських читань на неділі і свята. Цей текст був дуже актуальним у час, коли вірні Української Греко-Католицької Церкви в Україні, були переслідувані радянським режимом, а багато з них опинилися на поселеннях і були спраглі Божого Слова.

У передмові до книги перекладач пише: „Мені поручено приготування перекладу на українську мову тексту св. Євангелії з поданням найконечніших для зрозуміння євангельської науки пояснень. Ця книжка: Свята Євангелія це овоч цілорічної праці. Цей український переклад не можу назвати моїм у повнім значінні, бо ж я у великій мірі покористувався вже існуючими давнішими перекладами, так що мало я там мало міг додати свого. Основою цього перекладу був грецький текст Нового Завіту, виданий проф. Папського Біблійного Інституту о. Августином Мерком Т. І. у Римі 1936 р. Та для користи читачів узглядняв я і наш церковно-словянський літургійний текст. Тож деякі поширення словянського тексту, а в грецькім поминені зазначував я у моїм перекладі дужками. У поясненнях зміряв я до того, щоб не тільки улегшити зрозуміння Св. Євангелій. але також подати найважніші поучення й спонуки до поглиблення релігійного життя, опираючись у цім передусім на висказах св. Отців Церкви” (с.VIII). – http://dds.edu.ua/ua/articles/2/digitalized-tradition/book/7-biblistica/201-svjata-jevangelia-1946.html

Істория біблїйна Старого Завіта для руского народа

Часть І. Від сотвореня сьвіта до смерти Мойсея

Перший том однієї з найвідоміших праць бібліста та історика УГКЦ о. Тита Теодосія Галущинського вийшов друком у Жовківській друкарні у 1914 р (другий том див. тут). Автор написав його в Римі, закінчивши свій твір у 1913 р. Даний том охоплює період від створення світу до смерті Мойсея.

О. Тит Галущинський пише, що наважився писати біблійну історію, бо зауважив брак подібної літератури українською мовою. Крім того потреба книги зумовлена такими чинниками: „Ми жиємо в часах, коли невірство, безбожність і зіпсуте роблять застрашаючі поступи. До сего в головній мірі причиняють ся лихі часописи і книжки. Нинї вже навіть під сїльскою стріхою можна подибати найогиднїйші письма і брошури, де всьо, що правдиве, добре і сьвяте, обкидане болотом ложи, зіпсутя і богохульства. Окілько лиха вони вже заподіяли, скілько затроїли невинних душ, скілько довели до розпуки і вічної погибели, то лиш один Бог знає. Тому то є великим і сьвятим обовязком протидїлати сему лихови всякими способоми, а також видавайєм і розширюванєм добрих, релігійних книжок” (с.ІХ-Х). – http://dds.edu.ua/ua/articles/2/digitalized-tradition/book/7-biblistica/64-istorija-biblijna-I-galuschynskyy.html

Історія біблїйна Старого Завіта для українського народа

Часть ІІ

Другий том однієї з найвідоміших праць бібліста та історика УГКЦ о. Тита Теодосія Галущинського вийшов друком у Жовкві у 1921 р. у видавництві оо. василіян (перший том див. тут). Том охоплює історію спасіння від входження в обіцяну землю – до царя Соломона. Крім того о. Тит Галущинський аналізує поетичні книги (Псальми, Еклезіаст, Притчі, Пісня пісень). Цікавою особливістю є те, що свій аналіз псалмів автор будує на основі богослужінь добового кола.

Цей том вийшов зі значним запізненням (7 років) через військові лихоліття та інші труднощі. Автор пише, що його спонукав взятися за другий том успіх першого. Актуальність праці він пояснює таким чином: „Правдиною розрадою в тих часах народнього горя було вчитуватися і розважати історію Божого обявленя. Тут наглядно бачиться, що один Бог є паном і царем всїх народів та країв. В Його всемогучости лежить їхня доля і недоля. Тут видно як нераз терневою дорогою провадив Господь свій вибраний нарід, щоб виробити у нього енерґію і силу та довести до пізнаня, що одна тільки дорога веде до правдивої свободи і щастя, а то вірність для Божого закона. Нехай сеся книжка причиниться бодай в части до більшого релігійного освідомленя широких мас українського народу” (с.3-4).

Книга свідчить про рівень греко-католицької біблістики у І половині ХХ ст. – http://dds.edu.ua/ua/articles/2/digitalized-tradition/book/7-biblistica/63-istoria-biblijna-II.html

PDF – Diasporiana – https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/16316/file.pdf

Витяг з «Пом’яника» Чину Св. Василія Великого – серпень – „31.08.1952 упокоївся о. Теодосій Галущинський, протоархімандрит Чину – повна біографія на нашій веб-сторінці під датою 29-04-2009.”http://www.bazylianie.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=358:lr-13&catid=16&Itemid=3

Архімандрит Теодо́сій Тит Галущи́нський і село Звиняч на Чортківщині (до 135-ї річниці від дня народження)https://zolotapektoral.te.ua/arhimandryt-teodosij-tyt-haluschynskyj-selo-zvynyach-na-chortkivschyni-135-ji-richnytsi-vid-dnya-narodzhennya/

Календар українцяhttps://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=5385005628203968&id=1977833215587910

Теодосій Тит Галущинський – https://wp-uk.wikideck.com/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D0%A2%D0%B8%D1%82%20%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1500869240358267

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz

Close Menu