ДЕНЬ ПОМИНАННЯ О. ІВАНА ЛАВРІВСЬКОГО – СВЯЩЕННИК УГКЦ, БІБЛІОФІЛ, МОВОЗНАВЕЦЬ (177 РОКІВ ТОМУ).
177 років тому 25 червня 1846 року у Перемишлі помер, де й похований о. Іван Лаврівський, священник УГКЦ, бібліофіл, мовознавець, професор, ректор Львівської духовної семінарії (1815), канонік митрополичої капітули, канонік перемиської єпархіальної капітули, колекціонер..
Народився о. Іван Лаврівський 250 років тому 15 травня 1773 року у с. Терка нині в Підкарпатському воєводстві в Польщі.
1784 вступив до новозаснованої нормальної школи в Перемишлі, потім перейшов до тамтешньої гімназії, яку закінчив 1791. Вищу освіту здобував у Львові в греко-католицькій духовній семінарії. Продовжив навчання у Львівському університеті, який закінчив у 1798. Вже з 4-го курсу був помічником професора кафедри історії Церкви. 1798 висвячений на священника і цього ж року став працювати префектом Львівської греко-католицької духовної семінарії. 1801 захистив докторську дисертацію з теології, а 1802 – з філософії. Одночасно з працею у семінарії викладав в університеті різні дисципліни: у 1800-01– історію церкви, 1801-02 – логіку, метафізику й етику, 1803-04 – філософію і грецьку мову, 1804-07 – моральну теологію. З 1806 по 1815 був професором пасторальної теології. 1815 призначений ректором Львівської генеральної духовної семінарії й каноніком митрополичої капітули. У 1820 переїхав до Перемишля, де займав посади кафедрального проповідника (до 1833), каноніка єпархіальної капітули (архідиякона і декана). Продовжував педагогічну і викладацьку діяльність, був професором римо-католицького теологічного закладу, директором Інституту дяків і вчителів, дбав про розвиток народного. шкільництва, викладав українською мовою.
Для потреб освіти І. Лаврівський написав «Elementarz ruski, niemiecki i polski dla szkół parafialnych w Galicji», надрукований у1838 р., та праці, які залишилися в рукописах: «Короткі повісті для дітей руських в школах парафіяльних учащихся…», граматика української мови «Бесідослов», перекладно-тлумачний українсько-польсько-німецький словник «Матеріяли до словаря русскаго»
З 1828 по 1832 організував у Перемишлі греко-католицьку друкарню. Зібрав наукову бібліотеку, яку передав для загального користування греко-католицьким капітульним бібліотекам у Львові й Перемишлі. Колекціонував культурні цінності, створив бібліотечні, іконографічні й нумізматичні зібрання (налічували 33 тис. книг, 300 рукописів й інкунабул, 200 монет, 70 ікон, велику кількість графічних творів). Заснував грошовий фонд для допомоги українським школам.
Більше про життя і діяльність о. Івана Лаврівського, можна дізнатися за посиланням:
Календар українця – https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=644677541007521&id=100063958414231
Іван Лаврівський – священник УГКЦ, бібліофіл, мовознавець (250 років тому) – http://ukrpohliad.org/calendar/ivan-lavrivskyj-svyashhennyk-ugkts-bibliofil-movoznavets-250-rokiv-tomu.html
Іван Лаврівський: 250 років – http://pmu.in.ua/my-calendar/?mc_id=407
Лаврівський Іван Васильович – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
о. Петро Фостик
