71 рік тому 14 листопада 1951 року помер отець Михайло Осадца. Сирий клімат Півночі і хронічне недоїдання вплинули на здоров’я о. Михайла він захворів на туберкульоз легень від якого і помер. Похоронений Слуга Божий на цвинтарі біля лікарні уселищі Абезь.
Отець Михайло Осадца народився 1887 році в с. Волощинана Бережанщині. Початкову освіту здобув у родинному селі, згодом продовживсвоє навчання в Бережанській гімназії. Відчувши покликання до священичогослужіння вступив до Львівської богословської семінарії, яку закінчив у 1913р. Перед своїми єрейськими свяченнями одружився з Ольгою Сатурською. Був рукоположений на священика у цьому ж році. Першими його парафіями були села Задвір’я та Полоничі на Львівщині. Після закінчення І Світової Війни був призначений парохом с. Малий Ходачків на Тернопільщині.
У1930 р. отця Михайла як ревного та активного душпастиря призначили ординаторським комісаром Тернопільського повіту, а згодом був відзначений крилошанською відзнакою Митрополичої капітули.
Напередодні ІІрадянської окупації Галичини (весна 1944 р.) отець мав можливість покинути терени рідного краю та виїхати до Європи, однак пропозицію відкинув, бо чувся в обов’язку залишитися зі своїми парафіянами.
Після завершення війни та остаточного встановлення радянської влади натериторії України отця неодноразово викликали в обласне управління НКДБ в м. Тернопіль. Головною метою цих викликів було схилити отця до приєднання спочатку до так званої «ініціативної групи» а згодом до Російської православної церкви.
Навесні 1945р. о. Михайла викликали в Тернопільське обласне управління КДБ, намагалось з’ясувати його ставлення до возз’єднання Української Греко-Католицької Церкви з російським православ’ям. Священик виявивсвоє глибоке здивування, не розуміючи чому б це об’єднанням церковзаймалось КДБ, а не духовенство. Відповіді на своє запитання о. Михайлотак і не отримав, а лише погрозу чергового чекіста, в разі відмови священика від приєднання до Російської Православної Церкви вжити проти нього репресивні заходи з боку державних спецс лужб. Але не зважаючи на залякування і погрози слідчих органів о. Михайло в відкритій і категоричній формі заявив про свою тверду відмову перейти на православ’я.
27 квітня 1945р. на парафії в Малому Ходачкеві за свої переконання Слуга Божий був заарештований Військовим трибуналом військ НКВС і „запроторений в камеру попереднього ув’язнення, а згодом в Чортківську тюрму.”
Слуга Божий був засуджений до 10 років позбавлення волі та конфіскації майна. Першим місцем його ув’язнення була Кемеровська область. Згодом отця, його дружину з донькою було депортовано в Мордовські табори уреспубліку Комі.
Сирий клімат Півночі і хронічне недоїдання вплинули на здоров’я о. Михайла він захворів на туберкульоз легень від якого і помер 14листопада 1951 року.
Похоронений Слуга Божий на цвинтарі біля лікарні уселищі Абезь.
Джерела: Архів Місії Постуляційний центр УГКЦ, Головин Богдан, За служіння Богові, народу–смерть, Тернопіль 2007.
Більше про життя і діяльність слуги божого о. Михайла Осадци – священник УГКЦ, можна дізнатися за посиланнями:
Осадца, отець Михайло – https://www.dropbox.com/s/j2wqc5ph2k6t4du/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%86%D0%B0.doc?dl=0#
Осадца, Михайло – http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CO%5CS%5COsadtsaMykhailo.htm
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1559052634539927
о. Петро Фостик
