23 березня 2005 року в Бучачі упокоївся в Господі на 83-му році життя, 29-му році чернечого покликання і 27-му році священнослужіння ієромонах Августин Григорій Дзюрбан ЧСВВ, душпастир катакомбної УГКЦ, після виходу Церкви з підпілля кроткий час служив у Гошеві, потім душпастир у Бучачі, сповідник і духівник Бучацького ліцею святого Йосафата…
Він народився 3 березня 1923 р. у с. Медведівці Бучацького р-ну Тернопільської обл. Мав двох братів, з яких один брат Василіянин Йосафат, який помер у лютому місяці цього року.
Початкову освіту здобув у рідному селі, а пізніше впродовж трьох років навчався у Бучачі.
Після школи працював разом із батьками як хлібороб.
На початку 40-х рр. виїхав па Закавказзя у м. Баку (Азербайджан), де навчався у ремісничій школі для праці у нафтовій галузі.
Окрім цієї спеціальності здобув фах водія.
22 вересня 1941 р. був мобілізований до війська. Ї
До рідного села повернувся у квітні 1947 р. Село було знищене війною, церква була зруйнована радянською бомбою, а серед рідних не застав матері, яка загинула під час військових дій у 1944 р.
У 1952 р. переїхав у Тернопіль і влаштувався па роботу шофером, а згодом автомеханіком.
Там же у 1953-1960 рр. навчався у технічному училищі.
З 1963 р. розпочав навчання у підпільній семінарії.
Групу кандидатів па священиків у 1967 р. було розігнано, а його заарештовано на три роки строгого режиму.
Покарання відбував у Мордовії.
Після повернення у 1970 р. не міг приписатися у Тернополі, тому переїхав у Стрий, де працював у автомобільному господарстві.
До Василіянського Чину вступив 6 серпня 1976 р.
Перші обіти склав 31 грудня 1978 р. у Стрию.
Того самого дня у Жидачеві з рук владики Йосафата Федорика, ЧСВВ отримав нижчі, дияконські й священичі свячення.
Професію довічних обітів склав 9 вересня 1982 р.
Він старався поєднувати свою працю автомеханіка з духовною працею священика, який повинен нести людям світло Христової науки.
Після легалізації нашої Церкви і Василіянського Чину коротко виконував свої священичі обов’язки у Гошівському монастирі, а з 23 березня 1991 р. аж до самої смерті – у Бучацькому монастирі, де прослужив рівно 14 років.
Був він добрий, працьовитий і жертвенний ієромонах, добрий сповідник, якого любили всі, особливо діти – учні колегіуму св. Йосафата при цьому монастирі.
Незважаючи на різноманітну працю і хворобу ніг, був завжди життєрадісним, оптимістичним і енергійним, мав почуття гумору.
Він завжди любив повторювати слова св. апостола Павла, «що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з’явитися» (Рим 8, 18), тому й духом горів, Господеві служив, був веселий в надії, в горі терпеливий, в молитві витривалий.
Похований 25 березня 2005 року на новому монастирському цвинтарі у Бучачі.
Світлини з Архіву Провінції Найсвятішого Спасителя отців василіян в Україні.
о. Єронім Грім, ЧСВВ – Джерелo: https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/pfbid0L8ftLGqZ7geiH36CBhDiU5nb7H1Su5qUj7FRZZKBBJNJsLieo4ccyrzArpExri3xl
Більше про життя і діяльність ієромонаха Августина Григорія Дзюрбана ЧСВВ, можна дізнатися за посиланнями:
МОНАСТ ИР ОТЦІВ ВАСИЛІЯН – „Яскравим прикладом боротьби за віру Христову, за греко-католицьку церкву, за свій народ, був сповідник, отець ЧССВ Григорій Дзюрбан (о.Августин). Перейшов він через московські тюрми, та повернувся у нашу Святиню (1991 – 2004 рр.), щоб навчати народ любові до Бога, до своєї Батьківщини. Він спочив на вічно на цвинтарі монастиря оо. Василіан у Бучачі. Вічна пам’ять,слава борцям,які не зігнули коліна, не склонили голови перед комуністичною тиранією. Хай Господь візьме їхні душі у Царство небесне. Синенька О.П.” – Джерелo: https://www.buchach.org.ua/home/arkhitektura/monastyr.html#google_vignette
Люди, пов’язані з Бучачем – о. Августин Дзюрбан, ЧСВВ – Джерелo: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B7_%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC
23 березня минає 20 років з дня відходу до вічності о. Августина Дзюрбана, ЧСВВ. – „Яскравим прикладом боротьби за віру Христову, за Українську Греко-Католицьку Церкву, за свій народ, був сповідник, отець ЧСВВ Григорій Дзюрбан (о. Августин). Перейшов він через московські тюрми, та повернувся у нашу Святиню (1991–2005 рр.), щоб навчати народ любові до Бога, до своєї Батьківщини. Він спочив на вічно на цвинтарі монастиря оо. Василіан у Бучачі”. п. Орися Синенька – Джерелo: https://www.facebook.com/photo/?fbid=681560364387687&set=23-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94-20-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%B7-%D0%B4%D0%BD%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83-%D0%B4%D0%BE-%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BE-%D0%B0%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%B7%D1%8E%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D1%81%D0%B2%D0%B2-%D1%8F%D1%81
ФОТО-ВІДЕО – ПРО ІЄРОМОНАХА АВГУСТИНА ГРИГОРІЯ ДЗЮРБАНА ЧСВВ. – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=s0BTqkaRIws
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02qaprkDPS9rwDahnRngirhqd9sq7UgdEz3ovoet5yWKtaUzmdVAwBzazTz1YjtsnBl&id=61561600955421
о. Петро Фостик
