110 років тому: 15 жовтня 1911 року – у с. Босько на Лемківщині в сім’ї Миколи Войнара і Катерини з роду Каршень, нині в Польщі народився Мелетій (в світі Михайло) Войнар, ЧСВВ, священник УГКЦ.
По закінченні 5 класу Місійного інституту ім. св. Йосафата в Бучачі вступив на новіціат оо. Василіян у Крехові 22 серпня 1929 р.
Перші чернечі обіти склав 7 квітня 1931 р., а вічні — 12 лютого 1935 р.
16 жовтня 1938 висвячений на священика владикою Григорієм Лакотою в Перемишлі у василіянській церкві на Засянні.
Восени 1939 р. виїхав на студії до Риму, де в Григоріянському університеті вивчав канонічне право, перейшовши всі три цикли: бакалаврат, ліцензіят і докторат.
Тоді повторив 4-й рік богослов’я і здобув ліцензіят.
Крім того студіював у Священній Римській Роті (2 роки) процесуальне право, в Священній Конгрегації Собору (2 роки) адміністративне право, в Папському Східному Інституті (2 роки) канонічне право Східних Церков.
В часі Другої світової війни був висланий на східний фронт перекладачем на італійську мову.
Душпастирська і викладацька праця
В 1947 р. переїхав до США, де в Глен-Кові штат Нью-Йорк став професором василіянських студентів: навчав канонічного права й етики, а одночасно був радником Філадельфійського Апостольського Екзархату.
В 1952 р. був парохом у Вест Айслип, поблизу Нью-Йорка. В 1953 р. іменований віце-ректором Української Папської Колегії св. Йосафата в Римі, а після двох років — професором східного канонічного права в Католицькому університеті у Вашингтоні, спочатку як асистент, а потім — професор керівник студій канонічного права.
Як знавець канонічного права, о. Войнар займав важливі посади при різних його редакціях:
1) як член Комісії для пристосування Конституцій Чину Святого Василія Великого до нового східного канонічного права;
2) консультор Папської Комісії для Східних Церков у приготуванні Другого Ватиканського собору;
3) виступав як знавець східного канонічного права під час Другого Ватиканського собору;
4) аж до самої смерті був радником Папської Комісії для ревізії кодексу латинського канонічного права.
Опрацював для папської Комісії з редакції східного канонічного права епістолярну спадщину Папи Інокентія IV (1243—1254) та Папи Олександра IV (1254—1261).
«Визначався о. Войнар як кропіткий — педантний дослідник, науковий автор і переконливий публіцист.
Його основні наукові праці, оперті на архівних матеріялах, появились друком у латинській мові, а його численні наукові розвідки й доповіді поміщені в різних українських й англомовних наукових журналах».
Його часто запрошували українські наукові й культурні організації з історичними доповідями.
Останній такий захід, у якому він взяв участь, був Науковий Конгрес в системі СКВУ, присвячений 1000-літтю Хрищення Руси-України, що відбувся в Мюнхені з 28 квітня по 2 травня 1988 р.
Зачитав тоді доповідь на тему «Право Київської Церкви за св. Володимира Великого. Джерела і збірки».
Після повернення з Мюнхена був госпіталізований.
Помер в Глен-Кові біля Нью-Йорка 22 липня 1988 р., а похований 25 липня на єпархіальному цвинтарі в Гемптонбурзі, Нью-Йорк.
Твори
De Regіmіne Basіlіanorum Ruthenorum a Metropolita. Joseph Velamin Rutskyj instauratorum. — Roma, 1949 (докторська дисертація, захист 8 липня 1947);
De Capіtulіs Basіlіanorum. Roma, 1954;
Василіяни в українськім народі. Рим, 1955;
Корона Данила в правно-політичній структурі Сходу (Візантії). «ЗНТШ», 1955, т. 164;
De Protoarchіmandrіta Basіlіanorum (1617—1804). Roma, 1958.
Церковний устав Ярослава Мудрого // Сучасність, № 06 (338), 1989. — С. 56-63.
Примітки
Василіянський Вісник… С. 142.
Джерела
Василіянський Вісник. — Рим : При Ген. Курії ОО. Василіан, 1988. — Ч. 18. — С. 140—142.
Павлишин О. Войнар Мелетій-Михайло // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 39. — 10 000 прим. — ISBN 966-02-3355-8.
Пекар А. Над могилою о. Мелетія М. Войнара // Український історик. — 1988. — № 1/4. — С. 214—215.
Ясь О. В. Войнар Мелетій Михайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 603. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0%D1%80_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE
75-річчя українського відділу Радіо Ватикану. Минуле і сучасність –https://osbm.info/75-richchia-ukrains-koho-viddilu-radio-vat/
о. Петро Фостик
