Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

140 РОКІВ ТОМУ 11 ЧЕРВНЯ 1881 РОКУ НАРОДИВСЯ ЯКИМ (ОЛЕКСА) ФЕЩАК, ЧСВВ, СВЯЩЕНИК УГКЦ -В НАРОДІ ПРОЗВАНИЙ «МОНАХОМ-ЛИЦАРЕМ».

140 РОКІВ ТОМУ 11 ЧЕРВНЯ 1881 РОКУ НАРОДИВСЯ ЯКИМ (ОЛЕКСА) ФЕЩАК, ЧСВВ, СВЯЩЕНИК УГКЦ -В НАРОДІ ПРОЗВАНИЙ «МОНАХОМ-ЛИЦАРЕМ».

Олекса Фещак народився в містечку Золотий Потік Бучацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині смт Чортківського району Тернопільської области, Україна) в сім’ї заможного, національно свідомого селянина.

Навчався в початковій («вселюдній») школі в Золотому Потоці; закінчив з відзнакою 4 класи ґімназії при Бучацькому монастирі оо. Василіян.

У 1896 р. вступив до новіціяту оо. Василіян у Добромилі (навчався там до 1902 р.

У 1898 р. склав перші обіти, у 1901 р. — урочисті обіти (професійні) в Добромильському монастирі оо. Василіян.

У Добромилі закінчив гімназію, два роки стислої філософії (1897–1902 рр.).

Працював викладачем (професором), префектом конвікту в Бучачі.

Вивчав богослов’я у Кристинополі; молодь і професори просили настоятелів прислати брата Якима до Бучача, тому приватно, крім викладання, вивчав богослов’я.

У 1907 р. отримав ієрейські свячення, після цього був скерований на богословські студії в «Канізіяніум» (Інсбрук, проводили оо. Єзуїти).

Викладав латину, риторику в чернечому ліцеї в Крехові.

З 1910 р. в монастирі св. Онуфрія (Львів); провідник «Марійського товариства молоді», «дружини пань» (зросла чисельно до 88 осіб) у Львові, з 1911–1914 р. водночас редактор релігійного місячника «Місіонар».

Мав погляди проти москвофільства.

Під час Першої світової війни — у містах Жовква, Перемишль.

Служив у духовній семінарії для українських еміґрантів у Кромерижу (Моравія).

У 1916 р. повернувся до Перемишля (катехит жіночої школи сс. Бенедиктинок).

У 1918 р. переїхав до Жовкви (співвидавець часопису «Україна»).

У грудні попросив настоятелів чину Василіян відпустити польовим духівником УГА.

Став капеляном 9-ї Белзької бригади УГА, польовим духівником у ранзі сотника.

У 1919 р. служив відправи в сирітській захоронці сс. Служебниць у Тернополі. З УГА перейшов р. Збруч поблизу Підволочиська.

У Вінниці очолив польове духовенство після смерти отця-доктора Петра Кашуби.

Помер від епідемічного висипного тифу в Чечельнику (тоді Українська Народна Республіка, нині районний центр, Вінницька область).

«Монахом-лицарем» називали галичани о. Якима Фещака ЧСВВ.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D0%B8%D0%BC_(%D0%A4%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%BA)

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz

Close Menu