Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

24 СЕРПНЯ ДЕНЬ ПОМИНАННЯ ПРЕОСВЯЩЕННІШОГО ВЛАДИКИ ІВАНА СНІГУРСЬКОГО – ЄПИСКОП ПЕРЕМИШЛЬСЬКИЙ, САМБІРСЬКИЙ І СЯНОЦЬКИЙ

24 СЕРПНЯ ДЕНЬ ПОМИНАННЯ ПРЕОСВЯЩЕННІШОГО ВЛАДИКИ ІВАНА СНІГУРСЬКОГО – ЄПИСКОП ПЕРЕМИШЛЬСЬКИЙ, САМБІРСЬКИЙ І СЯНОЦЬКИЙ

174 – річниця дня смерті – Преосвященнішого Владики Івана Снігурського – єпископ Перемишльський, Самбірський і Сяноцький

Народився в селі Берестяни (Самбірський район, Львівська область). 1800 р. закінчив гімназію в Самборі.

Заснував у жовтні 1817 року за допомоги Івана Могильницького Дяко-вчительський інститут в Перемишлі.

Організував разом з крилошанами Іваном Лаврівським та Іваном Могильницьким цінну бібліотеку та заснував крилошанську друкарню.

За його сприяння (також єпископа М. Левицького, І. Могильницького) було розпочато друкування руських книг «мертвою» церковно-слов’янською мовою.

Закладав разом з І. Могильницьким, професором Львівської духовної семінарії І. Лаврівським парафіяльні школи (1832 — було у Перемиській єпархії 385 на 697 парафій та 24 тривіяльні школи і дві головні), давав стипендії для студентів.

Заохочував людей зі свого оточення вживати у повсякденному житті українську мову, надавав матеріальну і моральну підтримку літераторам.

Ініціативи Снігурського сприяли створенню атмосфери високої духовності та сформуванню у Перемишлі культурно-освітнього осередку, який започаткував українське національне відродження в Галичині.

Завдяки йому Перемишль став центром музичної освіти («Заведеніє пЂвческо-учительскоє»; катедральний хор).

Шовіністично налаштоване польське латинське духовенство робило численні доноси на нього до Риму, Відня, львівського губернатора, звинуваючуючи у розпалюванні національної ворожнечі.

У 1820-30-х роках коло нього згуртувалися вчені та патріотично налаштовані священики, зокрема, автор руської граматики Йосиф Левицький, етнограф, філолог Йосиф Лозинський, історик Антін Добрянський та інші.

Пам’ять

Юстин Желеховський — священик УГКЦ, вчитель Перемиської гімназії — автор монографії про єпископа (1894).

Вулиця (пол. ul. Biskupa Jan Śnigurskiego) в м. Перемишль

Примітки

Залеський О. Наше шкільництво, від сивої давнини по 1939 рік / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 820.

Василь Верига. Нариси з історії України… С. 153

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — С. 667.

Джерела

Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів : Каменяр, 1996. ― 567 с.

Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — 448 с. — С. 151–153. ISBN 5-7773-0359-5.

Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.).

Посилання

Желеховский Ю.Іоаннъ Снѣгурский его жизнь и дѣятельность въ Галицкой Руси. Львовъ, Ставроп. инст., 1894

Єпископ Іван Снігурський

Bishop Ivan (Jan) Snihurskyj (Snigurski) † // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_(%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)

Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1249644212147439

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz

Close Menu