Народився в Луцьку в сім’ї Андрія і Катерини. По складені вічних обітів у Василіянському Чині виїхав на філософські і богословські студії до Єзуїтської колегії в Браунсбергу (прибув 23 вересня 1704 р.), які закінчив 1711 р. (3 березня) і повернувшись до Речі Посполитої, отримав священиче рукоположення.
Був магістром новіціату в Битені (1713 р.), навчав у василіянських школах у Мінську, Пінську і Холмі, де 1717 р. став настоятелем.
В 1719 р. був вікарієм у Жировицях, а 1720 р. вже як настоятель в Битені і секретар Чину брав участь в Замойському синоді.
На генеральній капітулі в Битені обраний консультором Чину, тоді теж був настоятелем у Вільно.
У Вільно в 1728 р., частково за пожертвувані кошти, а частково за монастирські фонди побудував купол церкви Свято-Троїцького монастиря.
На капітулі в Новогрудку 1730 р. був обраний протоархимандритом Василіянського Чину Конґреґації Пресвятої Трійці на наступне чотириріччя, проте через війну за польську спадщину по смерті короля Августа ІІ, не було змоги скликати капітулу в 1734 р. і він керував Чином до 1736 р.
Архієпископ Смоленський
В 1736 р. номінований на архієпископа Смоленського і висвячений Митрополитом Атанасієм Шептицьким.
23 квітня 1745 року упокоївся ПРЕОСВЯЩЕННІШИЙ АНТОНІЙ ТОМІЛЛОВИЧ ЛЕБЕЦЬКИЙ ЧСВВ, архієпископ Смоленський; в Чині: секретар, протоархимандрит Конгрегації Пресвятої Трійці, вчитель новиків у Битені, архімандрит в Онуфею і на Коложі (Гродно).
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
о. Петро Фостик
