Хронологія:
* 28 червня 1617 року – королівська грамота Сигизмунда ІІІ Вази ієромонахові Йосафатові Кунцевичу на єпископа-помічника (властиво, єпископа-коад’ютора – помічника з правом наслідства) Полоцької архиєпархії;
* 26 липня 1617 року – проголошення номінації Йосафата Кунцевича під час Першої капітули Василіянського Чину в Новгородовичах;
* 12 листопада 1617 року – єпископська хіротонія Йосафата Кунцевича в храмі Пресвятої Трійці у Вільні; головний святитель митрополит Йосиф Велямин-Рутський;
* 9 січня 1618 року – Йосафат Кунцевич офіційно прийняв призначений йому уряд єпископа-помічника Полоцької архиєпархії…
Йосафат Кунцевич – Архиєпископ Полоцький
«Йосафат Кунцевич був Помічником дуже коротко, бо архиєпископ Гедеон Брольницький упокоївся на руках свого нового Помічника вже на весну, а 31 березня того ж 1618 року була виставлена нова королівська грамота-привілей. Вона потверджувала Йосафата Кунцевича на Полоцькій архиєпархії, хоч право наслідства було йому забезпечене вже першою грамотою-привілеєм.
«Жигмонт, з ласки Божої король Польщі, Великий князь Литви, Руси, Прусії, Жмуді, Мазовії, Ливонії, а Швеції, Ґотії і Вандалії спадковий король.
Всім і кожному зокрема, кому про те належить знати, оцим письмом об’являємо, що в старості та в недузі Полоцького архиєпископа св. п. покійного Гедеона Брольницького, – за його життя дали ми йому письмом нашого привілею чесного отця Йосафата Кунцевича, щоб він доглядав справи і церковний лад та управляв добрами Полоцької архиєнархії. Тому ж, що о. Гедеон Брольницький проміняв життя на смерть, тому ми, король, з ласки нашої оцим письмом і нашим Привілеєм віддали і потвердили Полоцьку архиєпархію, та єпископію Витебську і Мстиславську з усією властю в духовних справах і всіх тих приналежностях, які здавна до неї відносяться – тому ж Йосафатові Кунцевичеві, теперішньому архиєпископові Полоцькому, Витебському та Мстиславському. А що деякі особи вживають декотрі добра Полоцької єпископії, які вони собі привласнили, тому ми, король, дозволяємо Йосафатові Кунцевичеві, Полоцькому архиєпископові, щоб він від неправих власників доходив правом ті маєтки, які були власністю Полоцької єпархії, а однак опинилися в посіданні світських людей. І коли цей владика назад відзискає будь-які добра, які від Полоцької єпископії були відчужені, тоді силою того письма нашого Привілею він та інші єпископи, що по ньому унаслідують Полоцьку єпископію, мають їх разом з Полоцьким єпископством посідати, ними завжди володіти та ними покористуватися. І тому дали ми це наше письмо-привілей з підписом нашої королівської руки і печаттю Великого Литовського Князівства. Дано у Варшаві, року 1618, місяця березня 31 дня. Жигмонт король (місце печаті) Януш Скумін Тишкевич»
(Див. о. Ісидор Патрило, ЧСВВ, Йосафат Кунцевич – помічник і архиєпископ Полоцький, в: Записки ЧСВВ, Sectio II, Vol. VI, Romae 1967, p. 54-55)
о. Єронім Грім, ЧСВВ – https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/6242770492428088
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1653968758381647
о. Петро Фостик
