Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ О. ІВАНА ЛАВРІВСЬКОГО – СВЯЩЕННИК УГКЦ, БІБЛІОФІЛ, МОВОЗНАВЕЦЬ (250 РОКІВ ТОМУ).

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ О. ІВАНА ЛАВРІВСЬКОГО – СВЯЩЕННИК УГКЦ, БІБЛІОФІЛ, МОВОЗНАВЕЦЬ (250 РОКІВ ТОМУ).

250 років тому 15 травня 1773 року у с. Терка нині в Підкарпатському воєводстві в Польщі народився о. Іван Лаврівський, священник УГКЦ, бібліофіл, мовознавець, професор, ректор Львівської духовної семінарії (1815), канонік митрополичої капітули, канонік перемиської єпархіальної капітули, колекціонер.

1784 вступив до новозаснованої нормальної школи в Перемишлі, потім перейшов до тамтешньої гімназії, яку закінчив 1791. Вищу освіту здобував у Львові в греко-католицькій духовній семінарії. Продовжив навчання у Львівському університеті, який закінчив у 1798. Вже з 4-го курсу був помічником професора кафедри історії Церкви. 1798 висвячений на священника і цього ж року став працювати префектом Львівської греко-католицької духовної семінарії. 1801 захистив докторську дисертацію з теології, а 1802 – з філософії. Одночасно з працею у семінарії викладав в університеті різні дисципліни: у 1800-01– історію церкви, 1801-02 – логіку, метафізику й етику, 1803-04 – філософію і грецьку мову, 1804-07 –  моральну теологію. З 1806 по 1815 був професором пасторальної теології. 1815 призначений ректором Львівської генеральної духовної семінарії й каноніком митрополичої капітули. У 1820 переїхав до Перемишля, де займав посади кафедрального проповідника (до 1833), каноніка єпархіальної капітули (архідиякона і декана). Продовжував педагогічну і викладацьку діяльність, був професором римо-католицького теологічного закладу, директором Інституту дяків і вчителів, дбав про розвиток народного. шкільництва, викладав українською мовою.

Для потреб освіти І. Лаврівський написав «Elementarz ruski, niemiecki i polski dla szkół parafialnych w Galicji», надрукований у1838 р., та праці, які залишилися в рукописах: «Короткі повісті для дітей руських в школах парафіяльних учащихся…», граматика української мови «Бесідослов», перекладно-тлумачний українсько-польсько-німецький словник «Матеріяли до словаря русскаго»

З 1828 по 1832 організував у Перемишлі греко-католицьку друкарню. Зібрав наукову бібліотеку, яку передав для загального користування греко-католицьким капітульним бібліотекам у Львові й Перемишлі. Колекціонував культурні цінності, створив бібліотечні, іконографічні й нумізматичні зібрання (налічували 33 тис. книг, 300 рукописів й інкунабул, 200 монет, 70 ікон, велику кількість графічних творів). Заснував грошовий фонд для допомоги українським школам.

Помер Іван Лаврівський 25 червня 1846 у Перемишлі, де й похований.

Більше про життя і діяльність о. Івана Лаврівського, можна дізнатися за посиланням:

Календар українцяhttps://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=644677541007521&id=100063958414231

Іван Лаврівський – священник УГКЦ, бібліофіл, мовознавець (250 років тому) http://ukrpohliad.org/calendar/ivan-lavrivskyj-svyashhennyk-ugkts-bibliofil-movoznavets-250-rokiv-tomu.html

Іван Лаврівський: 250 років – http://pmu.in.ua/my-calendar/?mc_id=407

Лаврівський Іван Васильович – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1680153305763192

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz

Close Menu