20 років тому 30 березня 2002 року у Крехові — Україна, спочив у Господі, на 91-му році життя, 70-му чернечого покликання, бр. Тимотей Теодор Павлюх ЧСВВ, з Провінції Найсвятішого Спасителя.
Він народився 19 лютого 1912 року в багатодітній греко-католицькій родині у с. Смолин біля Рави-Руської (уродженцем цього села також є і о. Антоній Масюк, ЧСВВ). Початкову школу закінчив у 1923 році у своєму рідному селі. У дитинстві він часто ходив з батьками на відпуст до Крехова, де з цікавістю приглядався до монашого життя. З 1931 по 1933 роки здобув фах кухаря при Добромильському монастирі. Відчувши покликання до монашого життя, вступив 1 березня 1933 року на новіціят Крехівського монастиря. Свої перші монаші обіти склав 4 квітня 1934 року в Крехові, а професію довічних обітів – 5 червня 1939 року в Лаврові.
Сумлінно працював кухарем у різних василіянських монастирях Галичини: св.Онуфрія у Лаврові та Львові, св.Івана Хрестителя в Улашківцях, Різдва Христового у Жовкві, св.Миколая у Крехові. У 1944 році короткий час перебував під „слідством” енкаведистів, котрі, не маючи проти нього ніяких доказів, відпустили його. Після ліквідації василіянського монастиря у Крехові у 1949 році отці і брати (у тому числі й бр-Тимотей) переїхали до Унева, але й там вони недовго жили і через деякий час змушені були пороз’їжджатись по різних місцях. Впродовж двох місяців бр-Тимотей працював в інтернаті для перестарілих людей, після чого його під тиском влади було звільнено з роботи.
У 1950 році бр.Тимотею вдалося влаштуватися пекарем на хлібозавод у м. Золочеві на Львівщині. Тут також були спроби влади звільнити його з роботи, але керівництво заводу дуже цінувало свого талановитого і сумлінного працівника. Пропрацював він на хлібозаводі до самої пенсії.
.. усі його називали „Добродій”… „брате добродію” – так зверталися колись до братів монахів у Василіянському Чині, але це слово якось найбільше прив’язалось саме до брата Тимотея… і тому тепер навіть у звичайній розмові коли згадують його і кажуть лише слово „Добродій”, то більшість василіян знають, що йдеться саме про брата Тимотея Павлюха. У монастирі займався випіканням хліба…
На квартирі, де жив бр. Тимотей, періодично підпільно відправлялися Служби Божі. Він сам часто відвідував діючий римо-католицький костел у Золочеві. Коли Крехівський монастир було, повернено отцям і братам Василіянам, туди повернувся і бр. Тимотей Павлюх, ЧСВВ. Він, незважаючи на свій похилий вік, продовжував займатися випіканням смачного хліба та приготуванням монастирських страв. Своє кухарське вміння передав молодим монахам. Протягом останнього року життя бр. Тимотей Павлюх, ЧСВВ важко хворів, але свою недугу зносив терпеливо аж до самої смерті.
Вічна йому пам’ять!
Більше про життя і діяльність бр. Тимотея Теодора Павлюха ЧСВВ, можна дізнатися за посиланням: –
У молитві і праці – жертвенне служіння Господеві – Місіонар №6 (68) червень 1998 Ст 22 – 24 – https://issuu.com/mykolaslotvinskyy/docs/_________________06_1998
Відійшов по нагороду до Господа – Місіонар №5 (115) травень 2002 Ст 159 – https://issuu.com/mykolaslotvinskyy/docs/_________________05_2002
фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1393484021096790
о. Петро Фостик
