23 березня* 1994 року в селі П’ятниця біля Добромиля упокоївся в Господі ієромонах Северіян Семен Гнатюк ЧСВВ, душпастир підпільної Української Греко-Католицької Церкви на Старосамбірщині.
Життєпис
Семен Гнатюк народився 28 грудня 1918 року в с. Савчин на Сокальщині (нині Червоноградський район Львівської області) в сім’ї Василя Гнатюка і Катерини з роду Лоза. Село належало до парафії в с. Шмітків (нині воно в складі с. Гута) і охрестив його парох Шміткова о. Юліян Криницький (рідний брат василіянина о. Рафаїла Криницкого). Був наймолодшим із шести дітей.
Після початкової школи, закінчив шість класів Сокальської гімназії і 29 серпня 1935 року вступив на новіціат у Крехівський монастир, де на облечинах 8 березня 1936 року отримав чернече ім’я Северіян. 25 квітня 1937 року в Крехові склав перші монаші обіти. Навчався в Добромилі, Кристинополі, в Жовкві і знову в Кристинополі. 13 вересня 1942 року в Крехові склав торжественні монаші обіти.
27 грудня 1942 року в Перемишлі, в катедральному храмі Різдва Івана Хрестителя його разом із Мар’яном Чорнегою і Тарасом Бобковичем рукоположив на священника єпископ-помічник Перемиської єпархії Григорій Лакота. Хоч був уже священиком, але аж до 1944 року продовжував свої студії з богослов’я в Кристинополі. 1944 року о. Северіяна було направлено в Добромильський монастир, де до другого приходу більшовиків у Галичину виконував священниче служіння, надавав духовну опіку вірним довколишніх сіл: П’ятниця, Тарнава і Поляна.
Після арешту ігумена Добромильського монастиря о. Макарія Розумійка обов’язки ігумена лягли на плечі о. Гнатюка. Його викликали у райком партії, у відділ з релігійних справ, вимагаючи «підписати православ’я». Після категоричної відмови о. Гнатюка, було опломбовано церкву, бібліотеку, всі приміщення монастиря. Отець Северіян не мав де жити, бо інші монастирі теж уже були закриті. Тоді його прийняла одна родина у с. П’ятниця, хоча і наражалась на переслідування. За домом, де проживав о. Северіян Гнатюк, завжди спостерігали агенти КГБ, проводили систематичні обшуки. Незважаючи на нелюдські умови, загрозу неволі, матеріальні нестатки, о. Северіян підпільно служив людям з навколишніх міст і сіл, котрі звертались до нього з духовними потребами. При закритих вікнах і дверях хати він хрестив дітей, вінчав наречених, служив Літургії… Крім того, о. Северіян готував дітей до Святого Причастя, багато працював з молоддю, підготовляв і навчав майбутніх підпільних священиків (серед них: оо. Маркела Удича, Іполита Пехуня, Андрія Шкреметка, Михаїла і Богдана Волошинів).
У 1962-63 роках, коли вийшов закон про «тунеядство», згідно із рішенням районної влади, о. Северіяна мали вислати у Казахстан на примусові роботи. Тоді отця прийняли в колгосп, назначивши садівником. Отець Северіян дуже старанно виконував свої обов’язки садівника і невдовзі його навіть призначили районним інспектором по садівництву. На новій роботі о. Северіян міг спілкуватися з людьми, заходити в гості до інших, сповідати, вінчати молодих людей, спілкуватися з молоддю, навчати…
Здоров’я о. Северіяна погіршувалося: цукровий діабет, глаукома. Після операції на очі – остаточно втратив зір, отримав параліч ніг, а тому знову був змушений лежати у ліжку. Найважче о. Северіян переживав сліпоту, не маючи можливості ні читати, ні писати. Усі старання лікарів були безуспішними. Хоч о. Северіян і був важкохворим, однак ніколи не нарікав на свій стан. Любив повторювати, що згоден з волею Бога, Котрий хоче випробувати його віру до кінця, Котрому присягнув на вірність та заради Кого відрікся від усяких земних благ. Терплячи сильні болі, переносив їх без нарікань.
22 березня 1994 року, прийнявши Найсвятіші Тайни, відійшов у вічність. Тіло поклали в землю дожидати воскресіння мертвих, а душа повернулась до дому Отця Небесного, щоб почути з уст Христових: «Прийди слуго добрий і вірний, увійди в радість Господа твого і там молися за тих, кого залишив на землі: за дім Волошинів, за села П’ятницю, Тарнаву, Поляну, Добромиль, за поширення і закріплення католицької віри і за Державу українського народу».
Вічна йому пам’ять!
*Примітка щодо дати упокоєння: у деяких життєписах подана дата 23 березня, і ця дата також записана на надмогильній таблиці. 22 березня подане у життєписах, які писали оо. василіяни та в Пом’янику померлих отців і братів Чину від 1882 року.
о. Єронім Грім, ЧСВВ – https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/pfbid02u9nrmSSkMd5M2PNkKhKWJZcjdTALkPeWysaQXNZTX52KWPoWKWUBezPZTfWRuiFFl
Більше про життя і діяльність о. Северіяна Гнатюка ЧСВВ, можна дізнатися за посиланнями:
OSBM – Василіяни – https://www.facebook.com/hashtag/%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B8
Монастир оо. Василіян Дрогобич – https://www.facebook.com/drohobychosbm/posts/pfbid035RK9mMNgv6KgygjXda89pHMXPPs2dQ6WUPeR8KaoyhG76qxiLDLKTNV6g5svy3uwl
Високий лик о. Северіяна Гнатюка ожив у Тернавській школі – https://naurok.com.ua/visokiy-lik-o-severiyana-gnatyuka-ozhiv-u-ternavskiy-shkoli-337376.html
ДО 25-х РОКОВИН ВІДХОДУ В НЕБЕСНУ ОБИТЕЛЬ о. СЕВЕРИНА ГНАТЮКА, ЧСВВ – https://misionar.in.ua/publish/vchymosya-z-zhyttya/do-25-kh-rokovin-vidkhodu-v-nyebyesnu-obityel-o-syevyerina-gnatyuka-chsvv/
Отець Северіян – „тихий мученик” – https://missiopc.blogspot.com/2019/03/blog-post_28.html
о. СЕВЕРІЯН ГНАТЮК, ВАСИЛІЯНИН – https://www.dobromyl-monastery.com/severiyan-hnatyuk-ua
ДО 25-х РОКОВИН ВІДХОДУ В НЕБЕСНУ ОБИТЕЛЬ о. СЕВЕРИНА ГНАТЮКА, ЧСВВ – https://misionar.in.ua/publish/vchymosya-z-zhyttya/do-25-kh-rokovin-vidkhodu-v-nyebyesnu-obityel-o-syevyerina-gnatyuka-chsvv/
Фото з життя о. Северіяна Гнатюка – кінець 80х / початок 90х – https://rb.gy/uic9nz
о. Єронім Грім, ЧСВВ – https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/pfbid02u9nrmSSkMd5M2PNkKhKWJZcjdTALkPeWysaQXNZTX52KWPoWKWUBezPZTfWRuiFFl
о. Петро Фостик
