11 липня 1705 року московський цар Петро І зі своїми посіпаками убив чотирьох ієромонахів василіян у соборі святої Софії в м. Полоцьк (тепер Білорусь)… Полоцькі мученики, моліть Бога за нас…
11 липня – вшановуємо пам’ять Полоцьких мучеників – чотирьох василіянських ієромонахів, замучених московським царем Петром І його посіпаками у катедральному храмі святої Софії в Полоцьку… сьогодні 317 років від їхньої мученицької смерти!
Полоцькі мученики, моліть Бога за нас…
Імена 4-х замучених василіян:
1-й – Отець Костянтин Заячківський (існує ще версія Зайківський), вікарій Полоцького монастиря. Згідно з деякими джерелами вбивство василіян розпочалося від нього. Вбитий біля головного вівтаря або біля вівтаря св. Йосафата. Цар Петро І забив його києм, повідтинав вуха, а після цього наказав його повісити. Але перед тим як повісити, його катували на острові, щоб дізнатися місце зберігання церковних коштовностей і мощей св. Йосафата. Після повішення тіло було кинуте в річку Двіну.
2-й – Отець Теофан Колбечинський, проповідник Полоцького василіянського монастиря. Син Івана і Катерини, народився бл. 1674 року на Литві. У 1698-1704 роках навчався в Папській єзуїтській колегії в Браунсбергу. Напередодні подій передав свої обов’язки о. Климентію Рознятовському, а сам збирався на таку саму посаду до Вітебська або Вільна. Згідно з деякими джерелами вбивство василіян розпочате саме з нього. Цар збив його на землю і нацькував величезного чорного англійського пса, який закусав його мало-що не до смерті. Потім був повішений. Інші джерела подають, що був схоплений московськими офіцерами, коли спробував вийти з церкви, притягнутий до вівтаря св. Йосафата. Тут цар відсік йому голову або разом з Меншиковим прокололи його шпагами наскрізь. Після смерті тіло, мабуть, було спалене.
3-й – Отець Яків Книшевич, регент церковного хору. Жорстоко посічений офіцерами на другому боці церкви, у той час коли цар із Меншиковим катували о. Костянтина Заячківського. Через деякий час помер від ран. Після смерті тіло, мабуть, було спалене.
4-й – Отець Яків Кізіковський, вислужений настоятель Полоцького василіянського монастиря. Син Теодора і Пелагії, народився 19 серпня 1665 року на Волині. У 1691-1693 роках навчався в Папській Грецькій колегії св. Атанасія в Римі, де здобув ступінь доктора богослов’я. Безпосередньо напередодні цієї події склав повноваження з посади настоятеля на руки о. Лаврентія Капарського, а сам збирався на посаду настоятеля Свято-Троїцького монастиря у Вільні. Різні джерела подають по-різному опис його смерті. Згідно з одними — схоплений московськими вояками біля монастирської брами, а де потім був закатований — невідомо; інші джерела повідомляють, що був забитий царем у своїй келії. «Могильовська хроніка» подає, що цар проколов його шпагою, коли входив до церкви. О десятій годині вечора вояки притягнули його до монастирського покою, де через півтори години помер. Після смерті тіло, мабуть, було спалене.
Більше про життя і діяльність Полоцьких мучеників, можна дізнатися за посиланнями:
о. Єронім Грім, ЧСВВ – Джерелo: https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/5449466638425148
Полоцькі мученики – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – Джерелo: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8?fbclid=IwAR1xjBzUM3HalCpmU_cilSgTjMthKSDDX8gzHz1y0i9iXvs5CkxKxjm2oWM
о. Петро Фостик
