5 квітня 1965 року кардинал Йосиф Сліпий, один з велетнів двадцятого століття відвідав Отця Піо.
Батько та глава Української католицької церкви помер на вигнанні у Римі у віці 92 років, 7 вересня 1984 року. Він був палким Богословом. Священик і єпископ, який світло провадив мучену і розсіянану паству.
Він, безумовно, був найбільшим українцем свого часу. Сповідник Христа, арештований, катований, голодуючий, виставлений на полярний холод, знецінений, скривджений: все це – за підтримання єдності Містичного Тіла.
Врятований від розстрілу під час Другої світової війни, зазнав переслідувань совєтами. Засуджений на 18 років примусових робіт, його двічі врятували від певної смерті. Папі Івану ХХІІІ вдалося визволити Його та іменував кардиналом.
5 квітня Отець Піо увійшов до внутрішньої малої залі монастиря, де його очікував кардинал Йосиф Сліпий і зробив спробу поцілувати йому руку. Коли побачив що всі його спроби були марні, тому що Його Преосвяшенство не дозволив це зробити, тому захотів поцілувати нагрудний хрест.
Під час розмови святий капуцин поводився з великим смеренням і часто повторював „Мій Отче”. Щоб отримати благословення, яке він довго просив, Отець Піо вибачився що не зміг його приняти на колінах.
Симона Марморіно
Ogni girno con Padre Pio
Джерелo: www.padrepio.it
Переклад о. Олег
Padre Pio al cardinale Slipyj: „padre mio” – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=ZS9yhXzXDNg&t=164s
о. Петро Фостик
