14 серпня у Вроцлаві, в межах щорічної акції «Полум’я братерства», українські пластуни зібралися біля могили Антона Ярмака на Особовицькому цвинтарі, щоб спільною молитвою та запаленими свічками вшанувати пам’ять українського офіцера, чиє життя стало символом українсько-польського братерства.
Панахиду за Антоном Ярмаком очолив о. Василь Барбуляк. У молитві присутні згадали не лише про його життєвий шлях, а й про тисячі українців і поляків, які в різні історичні періоди разом боролися за свободу та незалежність своїх народів.
Антон Ярмак народився у Кривому Розі. Він походив із родини, коріння якої сягало давніх козацьких традицій Запоріжжя та Кубані. Його батько, Тимофій Ярмак, був офіцером Армії Української Народної Республіки, а мати, Мотря Трояк, походила зі старовинного кубанського козацького роду.
У 1920 році Антон Ярмак, як офіцер Армії Української Народної Республіки, пліч-о-пліч із Військом Польським боровся проти більшовицької Росії. Після поразки українських визвольних змагань він залишився в Польщі, закінчив польську офіцерську школу та продовжив військову службу вже як офіцер Війська Польського.
У вересні 1939 року Антон Ярмак знову став на захист Польщі. Під час Другої світової війни він потрапив до німецького полону. Після війни оселився у Вроцлаві, де прожив до кінця свого життя. Навіть у повоєнні роки, за часів комуністичної влади, він зазнавав переслідувань, однак залишався вірним своїм переконанням та пам’яті про Україну.
За свою військову службу Антон Ярмак був відзначений низкою нагород, серед яких Хрест Симона Петлюри та медаль «Polska Swemu Obrońcy» («Польща своєму оборонцеві») за участь у захисті Польщі.
Сьогодні його могила у Вроцлаві стала місцем зустрічі двох народів, об’єднаних спільною історією. Щороку українські пластуни та польські харцери приходять сюди, щоб запалити «Полум’я братерства» — символ пам’яті, взаємної пошани та українсько-польського союзу.
Редакція
Фото: Офіційна сторінка Генерального консульства Україниу Вроцлаві
