Машина може обчислювати, але людина покликана любити та обирати добро. А чи може штучний інтелект бути «чеснотливим»? Справжнє питання полягає в тому, чи може він допомогти нам стати більш розсудливими, відповідальними, справедливими і здатними любити.
У цьому випуску нашої рубрики продовжимо розмову про штучний інтелект, але цього разу зосередимося на темі чеснот. Йтиметься про те, чи може штучний інтелект бути інструментом для морального зростання людини, чому сам він не може бути чеснотливим, і як християнська традиція допомагає не плутати технічну ефективність із мудрістю. Матеріал підготовлено на основі виступу «Семантичний зсув: демістифікація мови творців штучного інтелекту» Метью Гарві Сандерса, генерального директора Longbeard, виголошеного у березні 2026 року у Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі.
Інтелектуальні чесноти і межі обчислення
Коли ми назвемо алгоритм «мудрим», то ризикуємо забути, що мудрість належить не машині, а людині. Якщо назвемо його «моральним», можемо непомітно перекласти відповідальність з людини на систему, але молоток не має чесноти столяра, а комп’ютерна модель не має чесноти людини, яка нею користується.
У традиції святого Томи Аквінського чесноти стосуються не лише поведінки, але й способу мислення. Людина покликана не просто мати багато інформації, а формувати інтелектуальні чесноти такі як любов, віра, справедливість та інші. Штучний інтелект може швидко опрацьовувати великі обсяги текстів, порівнювати документи, узагальнювати складні матеріали, тому у цьому сенсі він може бути корисним інструментом для навчання, дослідження і підготовки. Однак він не шукає істини як людина. Тому особливо важливо не плутати швидкість із мудрістю. Алгоритм може швидко запропонувати відповідь, але не має внутрішньої орієнтації на істину. Він не молиться та не проходить шлях навернення, а людина ж навчається не лише через інформацію, але через помилки, прощення, страждання і любов.
Розсудливість як чеснота, якої машина не має
Серед чеснот особливе місце займає розсудливість. Вона є здатністю добре розпізнавати, що є справжнім добром у конкретній ситуації, і обирати відповідні засоби для його досягнення. Штучний інтелект може допомогти порівняти варіанти, показати ризики, знайти дані або сформулювати можливі рішення. Проте він не може бути розсудливим у повному сенсі. Для розсудливості потрібен досвід людського життя, такий як знання болю, радості, відповідальності, стосунків чи покликання. Потрібна також орієнтація на остаточне Благо, що виходить за межі технічної ефективності.
Саме тут доречно згадати енцикліку Папи Лева XIV «Magnifica Humanitas». У ній наголошується, що штучні інтелекти не мають тіла, не переживають радості чи болю, не дозрівають у стосунках і не знають зсередини, що таке любов, праця, дружба чи відповідальність. Вони можуть імітувати людські функції, але не мають морального сумління, тому людська розсудливість не може бути замінена алгоритмічною оптимізацією.
Воля, вибір і моральна відповідальність
Інша велика тема – воля. У технологічній мові часто кажуть, що система «вирішила», «обрала» або «хотіла» виконати певну дію. Проте у християнському розумінні воля не є механізмом вибору між варіантами. Це здатність особи, яка пізнала добро, вільно прямувати до нього. Коли людина обирає, вона може обрати вірність замість безпеки, правду замість вигоди, милосердя замість помсти. Її вибір має моральну вагу, бо вона відповідає перед сумлінням, ближніми і Богом. Машина ж не має такої свободи. Її «вибір» подібний до маршруту, який навігатор пропонує на основі найкоротшого часу чи найменшої відстані. Це не моральне рішення, а математичний розрахунок.
Тому там, де немає свободи, не може бути і моральної відповідальності. Штучний інтелект може бути використаний у добрий або поганий спосіб, але відповідальність завжди залишається на людині: на розробниках, власниках, користувачах, і спільнотах, які дозволяють таким системам впливати на життя людей.
Чому машина не може мати моральних чеснот
Моральні чесноти формуються через повторювані вільні дії, через виховання бажань, через боротьбу з пристрастями і через відкритість до благодаті. Поміркованість вчить упорядковувати потяги. Мужність допомагає вистояти перед страхом і стражданням. Справедливість дає кожному належне. Розсудливість допомагає побачити добро тут і тепер.
Машина не може бути поміркованою, бо не має тілесних бажань. Вона не може бути мужньою, бо не знає страху, болю чи смерті. Вона не може бути справедливою як особа, бо не має сумління і не бачить в іншому брата. Вона не може бути милосердною, бо не має серця, здатного співстраждати.
Навіть робот, який має фізичну форму, не стає від цього моральним суб’єктом. У нього може бути корпус і сенсори, але немає живого тіла, оживленого душею. Коли батарея розряджається, він не відчуває голоду чи коли механізм пошкоджено, він не страждає. Без досвіду вразливості, смертності і самопожертви неможливо говорити про чесноти в людському сенсі.
Штучний інтелект як інструмент для чеснот
Однак це не означає, що штучний інтелект не може допомогти людині зростати. Він може стати інструментом, якщо використовується правильно, але він служить чесноті лише тоді, коли залишається інструментом у руках людини, яка прагне добра. Наприклад, штучний інтелект може допомогти розвивати розсудливість, якщо не дає готової заміни сумлінню, а пропонує матеріал для роздумів. Він може підтримати справедливість, якщо допомагає виявляти приховані форми дискримінації або нерівності. Він може сприяти відповідальності, якщо робить інформацію доступнішою і допомагає краще бачити наслідки рішень. Але він також може шкодити, якщо привчає до лінощів, залежності від готових відповідей або втечі від особистої відповідальності. Тому питання не лише в тому, що може машина. Питання в тому, якою стає людина, яка нею користується.
«Magnifica Humanitas», підкреслює, що інновація служить справжньому людському розвиткові лише тоді, коли вона вимірюється гідністю кожної людини. У цьому контексті Папа Лев XIV у п. 31 говорить про потребу спільної відповідальності і закликає громадян плекати відповідальність, поміркованість, розрізнення і відчуття правди. Це фактично мова чеснот, без яких цифрова культура стає небезпечною.
Отже, штучний інтелект може бути корисним інструментом для чеснот, але не їхнім носієм. Він може допомогти людині швидше шукати чи точніше формулювати, але він не може замінити серце, сумління і волю. Небезпека нашого часу полягає в тому, що ми можемо почати шукати чеснот у машині, замість того щоб виховувати їх у собі. Християнська відповідь полягає в тому, що машина може обчислювати, але людина покликана любити та обирати добро. Тому справжнє питання не полягає в тому чи може штучний інтелект бути чеснотливим? Справжнє питання інше: чи допоможе він нам стати більш розсудливими, відповідальними, справедливими і здатними любити? Відповідь залежить не від алгоритму, а від людини, яка тримає цей інструмент у руках і пам’ятає, що її остаточне покликання не ефективність, а святість.
Олена Комісаренко
Штучний інтелект і чесноти: чи може машина допомогти людині стати кращою? – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/world/news/2026-07/oikonomia-127-shtuchnyj-intelekt-i-chesnoty.html
Українська передача 01.07.2026 – Джерелo: https://www.vaticannews.va/uk/podcast/ukrainian-podcast-list/2026/07/ukrainian-programme-01-07-2026.html
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ЧЕСНОТИ – ЧИ МОЖЕ МАШИНА ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ СТАТИ КРАЩОЮ? – Джерелo: https://www.youtube.com/watch?v=OX3lVp-a3nU
Фото і відео – Джерелo: https://www.facebook.com/olga.fostyk/posts/pfbid02YvgnbhnfRrp3hBkeRRwycfQJSgj4NQXNT89sJ5inuwY7xcvoV19SZL4cYbyqnFLrl
о. Петро Фостик
