9 червня 1955 році у м. Вінніпег у Канаді помер о. Семен Їжик, священник УГКЦ, громадсько-політичний діяч.
Навчався у Львівській академічній гімназії, звідки відрахований за приналежність до Юнацтва ОУН.
1933 заарештований у м. Турка за приналежність до ОУН та засуджений на 1 рік ув’язнення.
Продовжив навчання в духовній семінарії в Перемишлі (1935-1939).
Вчителював у с. Беріжки (1939-1940).
Рукоположений єпископом Григорієм Лакотою на священника (19.05.1940), безженний.
Душпастирював у селах Беріжки (1940-1942), Дверник.
11 листопада 1942 заарештований СД за співпрацю з ОУН, утримувався в тюрмах Дрогобича, Устрик-Долішніх, Сянока, Тарнова, Кракова, концтаборах Гросс-Розен, Бухенвальд-Дора та Берген Бельзен.
В таборах сповняв душпастирське служіння.
Визволений з ув’язнення британсько-канадськими військами (15.04.1945).
Душпастир у таборі переміщених осіб у Ганновері в Німеччині, організатор Ліги українських в’язнів німецьких тюрем і концтаборів.
1947 емігрував до Канади.
Видавець і редактор українського католицького тижневика «Поступ» (понад 30 років) і дитячого журналу «Мій приятель» (понад 25 років), член редакційної колегії часопису «Літопис Бойківщини».
Редактор радіопрограми «Голос рідного краю – голос Церкви» (понад 40 років), телепрограми «Відеон» (понад 14 років).
Член Антибільшовицького блоку народів, Пласту в Канаді.
Патріарх Йосиф Сліпий іменував о. Семена Їжика крилошанином (1968) та митрофорним протоієреєм (митрат; 1977).
Автор спогадів, низки книжок та п’єс.
Народився у с. Нижнє Висоцьке на Львівщині 1913.
Більше про життя і діяльність о. Семена Їжика, можна дізнатися за посиланням:
о. Семен Їжик – священник УГКЦ, громадсько-політичний діяч (70 років тому) – Джерелo: https://ukrpohliad.org/calendar/semen-yizhyk-svyashhennyk-ugkcz-gromadsko-politychnyj-diyach-70-rokiv-tomu.html
о. Семен Їжик – Джерелo: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02YUUaiQwEDZoy32MGvYAgSMxhC1K94u4GB3kyndv7BGSYrdMK8Z7e8vL8YzBUTdYrl&id=100063958414231
о. Семен Їжик – Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – Джерелo: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B6%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD
о. Семен Їжик – Сміх крізь сьлози – Іжик С., о. Сміх крізь сльози: спомини з років 1939-1947 – Джерелo: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/5335/file.pdf
Іжик С., о. Сміх крізь сльози: спомини з років 1939-1947 – Джерелo: – https://diasporiana.org.ua/memuari/5335-izhik-s-o-smih-kriz-slozi-spomini-z-rokiv-1939-1947/
о. Семен Їжик – Канадська Митрополія відмітила своє 25-річчя – Джерелo: https://www.patriyarkhat.org.ua/tag/o-semen-jizhyk/
Українські священники в нацистських концтаборах – Джерелo: https://risu.ua/ukrajinski-svyashchenniki-v-nacistskih-konctaborah_n102403
Тріумф Людини: українські в’язні концтаборів Третього Райху – „Отець Семен Їжик – Греко-католицькому священику було 30, коли почалася його одіссея концтаборами Гросс-Розен, Дора-Міттельбау та Берген-Бельзен.
Отець Їжик мав парафії у бойківських та лемківських селах. Заарештований восени 1943 року за участь в ОУН. П’ять різних тюрем пройшов отець Їжик, та на допитах тримався стійко і не зрадив побратимів.
«Пострахом був русский капо Василь. Родом з Москви. Він так по-звірськи знущався з в’язнів, що його прозвали всі Сталіним… Оповідають, що в 1942 році він майже кожного дня вбивав по кілька в’язнів під час праці, щоб від цих «викінчених» (померлих) забрати «фріштіг» (друге снідання), щоб самому з’їсти. Потрапити в його командо означало насправді те саме, що бути засудженим до крематорію», — згадував отець перебування у Гросс-Розен.
У таборі не полишив служіння. Після звільнення британсько-канадськими військами працював душпастирем у таборах переміщених осіб. Тут після війни зосередилися сотні тисяч українців, поляків, чехів. Засновував Лігу українських політичних в’язнів.
О. Семен Їжик жив у Канаді, входив до складу Антибільшовицького блоку народів. Помер 1995 року.
Остарбайтери
Німеччина оголосила про набір робітників з січня 1942 року. Вже навесні набір перетворився на «трудову повинність». Їх чекала важка, часто брудна робота й умови проживання, гірші, ніж будь-якої іншої групи примусових робітників. Така доля спіткала від 1,7 до 2,4 млн молодих українців.” – Джерелo: https://zbruc.eu/node/79545
о. Петро Фостик
